Вирок № 68649822, 06.09.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11691/17

Провадження № 1-кп/161/645/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 06 вересня 2017 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

Судді: Квятковського М.С.,

за участю секретаря: Шиманської Т.О.,

прокурора: Неродика А.А.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

захисника-адвоката: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в місті Луцьку кримінальне провадження, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017030010003317, від 15.07.2017 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, судимого:

1)30.09.2004 року, вироком Кельменецького районного суду Чернівецької області, за ч.3 ст.185; ст.75 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;

2)12.12.2005 року, вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці, за ч.4 ст.186; ст.71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців;

3)12.11.2015 року, вироком Кельменецького районного суду Чернівецької області, за ч.2 ст.185 КК України, до покарання у виді арешту строком на 6 місяців;

4)02.06.2016 року, вироком Кельменецького районного суду Чернівецької області, за ч.2 ст.185; ст.71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць.

12.01.2017 року, звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання.

-за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1, 15.07.2017 року, близько 10.00 год., знаходячись в приміщенні палати №300Б, відділення інвазивних методів лікування та діагностики Волинської обласної клінічної лікарні, що по пр. Грушевського, 21, у м. Луцьку, Волинської області, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, викрав із сумки потерпілої ОСОБА_4, грошові кошти у сумі 415 грн. та із сумки потерпілої ОСОБА_5, грошові кошти у сумі 313 грн., після чого, незважаючи на те, що його такі дії були виявлені потерпілою ОСОБА_4, діючи в умовах очевидності, продовжив вчиняти злочинні дії, спрямовані на відкрите викрадення грошових коштів, намагаючись залишити місце події, при цьому застосував насильство, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілої, що виразилось у поштовху потерпілої ОСОБА_4, руками в область грудної клітки, чим вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі, злочин не було закінчено, оскільки він був затриманий працівниками вказаного медичного відділення.

Таким чином, своїми умисними діями, спрямованими на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненими повторно, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілої, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак не закінчивши злочин з причин, які не залежали від його волі, обвинувачений ОСОБА_1, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України.

Допитаний в судовому засіданні, з приводу інкримінованого даним вироком злочину, обвинувачений ОСОБА_1, свою винуватість визнав частково.

Дав показання про те, що дійсно він, у вказаних в обвинувальному акті, час та обставинах, знаходячись в палаті Волинської обласної клінічної лікарні, що по пр. Грушевського, у м. Луцьку, із сумок раніше незнайомих потерпілих по справі: ОСОБА_4, та ОСОБА_5, викрав грошові кошти, відповідно у сумі 415 грн. та 313 грн., після чого, намагався залишити місце події, однак був затриманий працівниками медичного закладу.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що не бачив і не чув, що його вищевказані дії були викриті потерпілими, одну з яких, він штовхнув випадково, а тому і не погоджується із кваліфікацією його дій в частині того, що чуже майно він викрадав відкрито.

Однак, вина обвинуваченого ОСОБА_1 вчиненні інкримінованого йому даним вироком злочину, передбаченому ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування та дослідженими у суді доказами, зокрема:

Показаннями в судовому засіданні потерпілих:

ОСОБА_4, про те, що у вказані в обвинувальному акті час та місці, вона зайшовши у приміщення палати, де залишала з потерпілою ОСОБА_5 свої речі, побачила, що раніше незнайомий ОСОБА_1, нишпорить у їх речах, про що вона відразу у нього про це спитала, однак той, побачивши що його дії викриті, умисно її відштовхнувши, вибіг у коридор, куди вона за ним і побігла, де біля центрального виходу лікарні той був затриманий працівниками медичного закладу.

ОСОБА_5, про те, що у вказані в обвинувальному акті час та місці, вона та потерпіла ОСОБА_4 залишали своїх речі у приміщені палати, куди повернулась ОСОБА_4 щоб їх сховати, де і побачила раніше незнайомого ОСОБА_1, який викравши їх речі, намагався втікати. Однак, це побачила ОСОБА_4 почала кричати та намагалась затримати ОСОБА_1, який в подальшому і був затриманий працівниками медичного закладу.

Разом з тим, потерпілі: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зазначили, що обвинувачений ОСОБА_1 перед вчиненням злочину, сидів біля палати куди вони клали свої речі і бачив, що палата не замикається, вигадав причину перебування його там, кошти якими він заволодів, були у нього вилучені відразу після його затримання.

Про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 вищевказаного злочину, потерпілі: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 15.07.2017 року, з письмовими заявами звернулись у правоохоронні органи;

Протоколом ОМП із фото таблицею до нього, від 15.07.2017 року, яким було оглянуто місце вчинення злочину, а саме приміщенні палати №300Б, відділення інвазивних методів лікування та діагностики Волинської обласної клінічної лікарні, що по пр. Грушевського, 21, у м. Луцьку, Волинської області, та біля центрального виходу у даний медичний заклад, де було затримано ОСОБА_1, вилучено належні потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5, грошові кошти, які 15.07.2017 року, оглянуті, визнані речовим доказом та під розписку повернуті потерпілим;

Протоколами предявлення особи для впізнання із фота таблицями, від 15.07.2017 року, відповідно, якими зафіксовано, як потерпілі: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, серед предявлених їм осіб, чітко вказали на обвинуваченого ОСОБА_1, який намагався відкрито викрасти їх грошові кошти;

Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 15.07.2017 року, згідно якого ОСОБА_1 затриманий як особа, яку застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення.

Заперечення обвинуваченого ОСОБА_1 в частині того, що після викрадення ним грошових коштів він не бачив і не чув, що його такі дії викриті, а також і те, що після вчинення даного злочину, він втікаючи, випадково штовхнув потерпілу і не чув, щоб вона вимагала повернути гроші, суд до уваги не приймає, оскільки їх вважає надуманими і неправдивими, з метою помякшити обвинуваченим своє покарання.

Кваліфікуючи дії обвинуваченого саме за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України, суд враховує, що ОСОБА_1 будучи викритим після викрадення чужого майна, вчинив дії, а саме відштовхнув потерпілу та незважаючи на те, що вона вимагала повернути гроші, вжив дій спрямованих на утримання вказаних коштів, оскільки намагався з викраденим, всупереч вимогам потерпілої, залишити місце вчинення злочину.

Обговорюючи питання про вид та міру покарання, стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відносяться до категорії тяжких, дані про його особу.

Обставин, які помякшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд по справі не вбачає.

При таких обставинах, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, судимість за які у законному порядку не зняті та непогашені, не займається суспільно-корисною працею, оскільки не працює, як особа характеризується з негативного боку, характер і обставини вчиненого злочину, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 неможливе без ізоляції від суспільства, а тому покарання йому слід призначити у виді позбавлення волі в межах санкції Закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності.

Визначаючи строк покарання, суд враховує те, що вчиненим злочином тяжких наслідків не наступило, матеріальних збитків потерпілим фактично не завдано, обвинувачений ОСОБА_1 має малолітню дитину та матір похилого віку.

Керуючись ст.ст. 368; 369; 370; 371; 373; 374 КПК України / в редакції 2012 року/, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки.

До вступу вироку в законну силу, обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід залишити попереднім у виді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1, рахувати з часу його фактичного затримання 15.07.2017 року.

Речові докази:

грошові кошти, відповідно: у сумі 415 (чотириста п'ятнадцять) гривень та 313 (триста тринадцять) гривень, залишити їх власникам, потерпілим: ОСОБА_4 та ОСОБА_5;

особисті речі, які під час особистого огляду були вилучені у ОСОБА_1 і визнані 20.07.2017 року речовими доказами, йому повернути.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд Волинської області, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 у той же строк з моменту отримання вироку.

ГОЛОВУЮЧИЙ: М.С. Квятковський