Ухвала суду № 68649553, 29.08.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 449/650/17 Головуючий у 1 інстанції: Савчак А.В.

Провадження № 22-ц/783/4877/17 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія: 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Струс Л.Б.

суддів: Левика Я.А., Шандри М.М.

секретаря: Бадівської О.О.

за участю:. ОСОБА_2, представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 01 червня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Перемишлянської міської ради, третя особа відділ Держгеокадастр у Перемишлянському районі, Перемишлянський районний виробничий відділ Львівської регіональної філії центру державного земельного кадастру про визнання відмови неправомірною та зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області від 01 червня 2017 року відмовлено у відкритті провадження.

Дану ухвалу оскаржив ОСОБА_2, подавши апеляційну скаргу у якій зазначає, що ухвала є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою. Зазначає, що спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб`єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Посилається на постанову пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013 року в якій зазначено, що земельні відносини суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об`єктами - землі в межах території України, земельні ділянки ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю. Суд першої інстанції не врахував, що як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом спору є законність дій міської ради щодо відмови в підписанні (погодженні) акту прийому передачі межових знаків на зберігання земельної ділянки, яка передана ОСОБА_2 на підставі рішення Перемишлянської міської ради Львівської області №120 від 26 грудня 2006 року про передачу безоплатно у власність земельної ділянки площею 0, 0427 га для ведення особистого селянсього господарства по АДРЕСА_1, що позбавляє позивача оформити право на приватизацію земельної ділянки.

Просить скасувати ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 01 червня 2017 року про відмову у відкритті провадження та направити справу для вирішення питання про прийняття заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до Перемишлянського районного суду Львівської області з позовом до Перемишлянської міської ради Львівської області про визнання неправомірною відмову голови Перемишлянської міської ради Львівської області в підписанні акту прийому передачі межових знаків на зберігання згідно абрису земельної ділянки та опису меж земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1, площею 0,0427 га, яка надана ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, зобов`язати Перемишлянську міську раду Львіської області, в особі її голови підписати акт прийому передачі межових знаків на зберігання згідно абрису земельної ділянки та опису меж земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1, площею 0,0427 га, яка надана ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 районний суд виходив з того, що дана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. В оскаржуваній ухвалі зазначив, що оскільки відповідачем по справі є Перемишлянська міська рада Львівської області - суб`єкт владних повноважень, а отже відповідно до п.1.ч1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування.

Колегія суддів не погоджується з висновкми суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Стаття 2 КАС України завданням адміністративного судочинства визначає захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (далі - суб'єкт владних повноважень), шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 3 КАС України в пункті 1 дає визначення терміну «справа адміністративної юрисдикції», якою визнається публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за ознаками, наведеними в частині першій статті 17 КАС України, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір має свою особливість суб'єктного складу - участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати із публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, аналіз статті 15 ЦПК України та статті 17 КАС України дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер спірних правовідносин, із яких виник спір.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_2 посилався на те, що йому передано земельну ділянку на підставі рішення Перемишлянської міської ради Львівської області №120 від 26 грудня 2006 року про передачу безоплатно у власність земельної ділянки площею 0, 0427 га для ведення особистого селянсього господарства по АДРЕСА_1, проте відмова Перемишлянської міської ради Львівської області в підписанні акту прийому передачі межових знаків на зберігання земельної ділянки позбавляє позивача можливості оформити право на приватизацію земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до п. г ч.1 ст.15 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, належать забезпечення здійснення землеустрою, моніторингу земель і державного контролю за використанням та охороною земель.

Відповідно до ч.2, 5ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» згідно зі статтею 158 ЗК суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Зазначені спори підлягають розгляду місцевими судами незалежно від того, розглядалися вони попередньо органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи ні. Рішення цих органів щодо такого спору не може бути підставою для відмови в прийнятті заяви чи для закриття провадження в порушеній справі.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що спір що виник між сторонами стосується майнових прав ОСОБА_2. Дана обставина вказує на те, що спір виник із цивільних та земельних правовідносин і справа відповідно до ст.. 15 ЦПК України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, на думку колегії суддів, постановляючи оскаржувану ухвалу, районний суд порушив порядок, встановлений для вирішення питання про відкриття провадження, що має своїм наслідком скасування такої ухвали, з передачею питання про розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 209, 303, 304,п.3 ч.1 ст. 312, ст.ст. 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 01 червня 2017 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді