Рішення № 68646312, 30.10.2012, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/8422/12

Провадження № 2/1522/7808/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

„30 жовтня 2012 року

Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Погрібного С.О.

за секретаря- Малини-Муравенко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, за якою просив стягнути на свою користь з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 10634,42 гривень, моральну шкоду у розмірі 5000,0 гривень; стягнути з ВАТ НАСК „ОРАНТА" матеріальну шкоду у розмірі 21058,31 гривень, посилаючись на таке. 22 грудня 2011 року о 14:00 ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки «NISSAN», д/н. ВН9112ВМ в м. Одесі по вул. Маршала Говорова, при початку руху, внаслідок небезпечного маневру, здійснила зіткнення з припаркованим транспортним засобом марки «ТОYОТА», д/н НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_1 Згідно постанови Приморського районного суду м. Одеси від 30 січня 2012 року по справі № 1522/1043/2012, винним в скоєні дорожньо-транспортної пригоди визнана ОСОБА_2 Згідно висновку № 1215 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку від 09.01.2012 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «ТОYОТА», д/н НОМЕР_1 складає 21568,31 гривень, а величина втрати товарної вартості вищезазначеного транспортного засобу складає 10124,42 гривень. 23 грудня 2011 р. ОСОБА_1 звернувся до ВАТ НАСК „ОРАНТА" з заявою на виплату страхового відшкодування та надав усі необхідні документи, втім до теперішнього часу відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування.

Відповідачі в судове засідання не зявилися неодноразово, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином. Суд у звязку з їх неявкою та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідачів, які не зявились, у порядку заочного розгляду справи.

Представник позивача надав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутністю, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних причин. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів, результатів експертизи.

22 грудня 2011 року о 14:00 ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки «NISSAN», д/н. ВН9112ВМ в м. Одесі по вул. Маршала Говорова, при початку руху, внаслідок небезпечного маневру, здійснила зіткнення з припаркованим транспортним засобом марки «ТОYОТА», д/н НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_1

Пригода сталася з вини водія ОСОБА_2, яку притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України згідно із постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 30 січня 2012 року в справі за № 1522/1043/2012, за змістом якої відповідач не дотримався п.10.1 Правил дорожнього руху України, відповідача визнано винним за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою це правопорушення кваліфікується як порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна. Наслідком пригоди в результаті порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху стало те, що автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень.

З огляду на таке, суд дійшов висновку, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 відбулося зіткнення з автомобілем, який належить позивачу, тому суд визнає доведеним наявність винних протиправних дій з її сторони та, враховуючи, що такі дії стали безпосередньою причиною виникнення у позивача негативних наслідків та матеріальних втрат, визнає його винним у їх настанні.

22 грудня 2011 р., з метою проведення оцінки пошкоджень, завданих транспортному засобу марки «ТОYОТА», д/н НОМЕР_1 в ДТП, яка сталася 22.12.2011 року, між позивачем та експертом ОСОБА_3 укладено договір № 1215 на проведення експертної оцінки майна.

Згідно із квитанцією № 86058 від 05 січня 2012 року за послуги судового експерта ОСОБА_1 сплатив 500,0 гривень.

Згідно висновку № 1215 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку від 09 січня 2012 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «ТОYОТА», д/н НОМЕР_1 складає 21568,31 гривень, а величина втрати товарної вартості вищезазначеного транспортного засобу складає 10124,42 гривень.

Зазначені витрати суд визнає обґрунтованими, оскільки втрати, яких зазнав позивач, викликані протиправними діями ОСОБА_2 представлені докази про розмір завданих збитків відповідачем заперечені належним чином не були. Суд при визначенні розміру належного відшкодування виходить з принципу реального виконання зобовязання. Суд при цьому керується вимогами ч. 2 ст. 1192 ЦК України, за якою розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, в результаті протиправних дій ОСОБА_2 ОСОБА_1 було завдано матеріальну шкоду у розмірі 32192,73 гривень (21568,31 гривень (відновлювальний ремонт) + 10124,42 гривень (величина втрати товарної вартості) + 500,0 гривень (витрати на проведення експертної оцінки). Враховуючи встановлення вини ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, зокрема, наявність та зміст постанови суду від 30 січня 2012 року в справі за № 1522/1043/2012 про визнання винною ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, яка на цей час є чинною, суд вважає обєктивно та обґрунтовано встановленою зазначену суму майнової шкоди, завданої власнику автомобіля.

На момент настання ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/ 6593828 від 19.07.2011 р.

ОСОБА_1 звернувся до ВАТ НАСК «ОРАНТА»з заявою на виплату страхового відшкодування та надав усі необхідні документи, втім до теперішнього часу відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

За правилом ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно до ст.29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

За правилом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п.12.1. ст.12 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За правилом п.32.7 ст.32 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, пов'язана із втратою товарного вигляду транспортного засобу, не відшкодовується.

Таким чином, суд вважає за можливе стягнути розмір втрати товарної вартості у сумі 10124,42 гривень та франшизу у розмірі 510,0 гривень, а разом 10634,42 гривень з ОСОБА_2, матеріальну шкоду у розмірі 21058,31 гривень з ВАТ НАСК «ОРАНТА».

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Встановивши факт протиправного пошкодження майна позивача, беручи до уваги, що своїми протиправними діями відповідач ОСОБА_2, порушив нормальний уклад життя позивача ОСОБА_1 заподіяв моральні й душевні страждання, повязані з пошкодженням майна, яке перебуває у користуванні позивача, суд вважає обґрунтованою позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, настання якої викликано протиправним пошкодженням майна згідно ст. 23 ЦК України. Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, судом прийняті до уваги характер правопорушення, небезпека, яку створив відповідач під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди та з урахуванням розумності, справедливості та адекватності, суд визнає обґрунтованою вимогу про стягнення на користь позивача моральної шкоди в розмірі 1000,0 гривень.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів у рівних частках на користь позивача судові витрати у вигляді судового 326,92 гривень.

Керуючись ст. ст. 16, 23, 979, 1187, 1194 ЦК України, ст.ст. 6, 12, 32, 22, 29, 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 11, 79, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, СУД

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 10634 (десять тисяч шістсот тридцять чотири) гривень 42 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 1000,0 (одна тисяча) гривень.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»матеріальну, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоду у розмірі 21058 (двадцять одна тисяча пятдесят вісім) гривень 31 копійка.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»на користь ОСОБА_1 на відшкодування судового збору в розмірі 326,92 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ: С.О. Погрібний

30.10.2012