Ухвала суду № 68642125, 05.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____________

Справа №753/4198/17-ц

Апеляційне провадження

№ 22-ц/796/9351/2017

У Х В А Л А

5 вересня 2017 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва Рейнарт І.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 4 липня 2017 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 4 липня 2017 року позов задоволено частково.

25 липня 2017р. представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 направив до суду апеляційну скаргу на вказане рішення суду, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст рішення представником відповідача був отриманий лише 19 липня 2017р.

Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні в судовому засіданні при проголошенні рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

З журналу судового засідання від 4 липня 2017р. вбачається, що представник відповідача ОСОБА_3 був присутнім при проголошенні вступної та резолютивної частин рішення суду та отримав їх копію, тому строк на апеляційне оскарження рішення суду для представника відповідача закінчився 14 липня 2017р.

З матеріалів справи вбачається, що копія повного тексту рішення отримана представником відповідача 19 липня 2017р., що підтверджується відповідною розпискою (с.с.128).

Зазначені обставини вважаю поважними причинами та достатніми підставами для поновлення представнику відповідача строку на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду міста Києва від 4 липня 2017 року.

Крім того, в апеляційній скарзі представник відповідача просить звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору, посилаючись на те, що відповідач з 2009 року не працює, живе на випадкові підробітки та має на утриманні неповнолітнього сина та мати пенсіонерку.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами

- 2 -

законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звертаючись із заявою про звільнення від сплати судового збору, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надав копії трудової книжки ОСОБА_2 та пенсійного посвідчення на ім'я ОСОБА_5 Проте, вказані документи не підтверджують майновий стан відповідача ОСОБА_2, неможливість її працевлаштування та перебування на її утриманні осіб, про яких зазначається у заяві представника відповідача. Отже, документи, які б підтвердили матеріальний стан відповідача та неможливість оплатити судовий збір представником відповідача не надані, тому підстав для звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору не встановлено.

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Позивачем було подано позовну заяву майнового характеру, судовий збір за подання якої підлягав оплаті у сумі 27 292грн. 13коп., отже судовий збір за подання даної апеляційної скарги становить 30 021грн. 34коп.

Таким чином, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» відповідачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 30 021грн. 34коп. та направити на адресу апеляційного суду оригінал документу, що підтверджує оплату.

Одночасно повідомляю реквізити для оплати судового збору:

- розрахунковий рахунок № 31210206780010

- отримувач УДКС у Солом'янському районі міста Києва

- банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві

- ЄДРПОУ 38050812

- код банку отримувача 820019.

Керуючись ст.ст. 73, 121, 297 ЦПК України, суддя

ухвалив:

клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду міста Києва від 4 липня 2017 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 4 липня 2017 року залишити без руху, надавши представнику відповідача строк в п'ять днів з дня отримання

- 3 -

копії ухвали для надання документів про оплату судового збору.

У разі невиконання ухвали суду, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута представнику відповідача.

Ухвала оскарженню касаційному порядку не підлягає.

Суддя