Ухвала суду № 68641936, 28.08.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 757/675/15-ц Головуючий у суді першої інстанції: Ларіонова Н.М.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7285/17 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Слюсар Т.А., Панченка М.М.

при секретарі Крічфалуши С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 07 квітня 2017 року (про залишення позовної заяви без розгляду) у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», Автогосподарства при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Київській області про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 07 квітня 2017 року позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», Автогосподарства при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Київській області про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою залишено без розгляду з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 207 ЦПК України.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, мотивуючи тим, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що жодну із повісток щодо дати і часу судового засідання ним не отримувалась і він не ухилявся від їх отримання. У випадку, якщо ж припустити, що у матеріалах справи має місце судова повістка із розписом про отримання, то суд першої інстанції мав фактичну можливість співвставити його підпис, який міститься у договорі про надання правової (юридичної) допомоги та у повістці і прийти до висновку, що вказаний підпис не належить позивачу, а отже він не повідомлявся про дату і час судового засідання по справі. У разі необхідності просив суд апеляційної інстанції призначити у справі почеркознавчу експертизу. Просив врахувати, що його представник також не був повідомлений про розгляд справи, оскільки надіслана на його адресу повістка повернулась без вручення за закінченням терміну зберігання. Вважав, що суд першої інстанції помилково та передчасно прийшов до висновку щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, а в силу положення пункту 1 частини 1 статті 169 Цивільного процесуального кодексу України мав здійснити відкладення судового засідання по справі.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги. Відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні 03 липня 2017 року заперечував проти доводів апеляційної скарги, проте у ході розгляду справи змінив свою позицію та остаточно просив апеляційну скаргу задовольнити. Відповідачі - Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», Автогосподарство при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Київській області в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_4, суд першої інстанції, виходив із того, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду позивач не з'явився в судові засідання та від нього не надходила заява про розгляд справи без його участі.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 207 ЦПК України заява залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Перевіряючи додержання судом першої інстанції вимог процесуального законодавства при вирішенні питання про залишення заяви без розгляду з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 207 ЦПК України, колегією судді встановлено наступне.

Підставою для залишення заяви без розгляду стали неявки позивача (його представника) в судові засідання на 24 березня 2017 року та 07 квітня 2017 року.

Згідно з ч. ч. 1, 4, 6 ст. 74 ЦПК України судові виклики осіб, які беруть участь у справі, здійснюються судовими повістками про виклик. Крім того, зазначені особи можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідно до ч. 3 ст. 191 ЦПК України суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, може ознайомити учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні, про день судового засідання під розписку.

Вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі - частина 5 статті 76 ЦПК України.

З аналізу зазначених положень процесуального законодавства вбачається, що особа вважається повідомленою належним чином про час та місце розгляду справи, якщо у суду наявні докази про отримання нею судової повістки (розписки, повідомлення про вручення поштового відправлення) у строк не пізніше ніж за три дні до судового засідання.

Як свідчать матеріали справи, представник позивача ОСОБА_7 про явку в судове засідання на 24 березня 2017 року повідомлявся безпосередньо в суді, про що свідчить розписка в матеріалах справи (а.с. 50 том 2). На вказану дату представник позивача в судове засідання не з'явився без поважних причин, що стало підставою для відкладення розгляду справи на 07 квітня 2017 року.

На визначену дату (07 квітня 2017 року) позивач та його представник ОСОБА_7 сповіщались судовою повісткою, за двома адресами позивача зазначеними у позовній заяві та за адресою представника позивача. Судова повістка, адресована представнику позивача ОСОБА_7 повернулось без вручення з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с. 62 том 2). Разом з тим, на вказану дату судову повістку отримав позивач за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання ( АДРЕСА_1), про що свідчить зворотне поштове повідомлення (а.с.58 том 2).

В судове засідання, призначене на 07 квітня 2017 року, належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився, заяву про розгляд справи за його відсутності на адресу суду не направляв.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_4 без розгляду з підстав повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, від якого не надходила заява про розгляд справи за його відсутності.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що жодну із повісток щодо дати і часу судового засідання він не отримував спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи. Так, на перше судове засідання - 24 березня 2017 року повідомлявся безпосередньо в суді представник позивача ОСОБА_7, про що свідчить розписка в матеріалах справи (а.с. 50 том 2). Виклик на друге судове засідання (07 квітня 2017 року ) отримав особисто позивач (а.с. 58 том 2).

Не знайшли свого підтвердження доводи позивача про те, що підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення за адресою АДРЕСА_1 не належить йому. Із матеріалів справи вбачається, що вказана адреса, зазначена позивачем у позовній заяві для здійснення судових викликів, є його зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживанням. Про вручення судового виклику на 07 квітня 2017 року особисто адресату ОСОБА_4 ( позивачу у справі ) свідчить відмітка у рекомендованому повідомленні та інформація Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про стан пересилання поштового відправлення.

Посилання позивача на ту обставину, що його представник ОСОБА_7 не був належним чином повідомлений про розгляд справи на 07 квітня 2017 року, оскільки надіслана на його адресу повістка повернулась без вручення « за закінченням терміну зберігання", не призвело до порушення процесуальних прав позивача, так як на вказану дату судову повістку отримав особисто позивач.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог процесуального законодавства, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 07 квітня 2017 року (про залишення позовної заяви без розгляду) залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: