Рішення № 68640918, 29.08.2017, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/5797/16-ц

Провадження №2/460/860/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2017 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Карпин І.М.

з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.

розглянувши у судовому засіданні в місті Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Рясне-Руської сільської ради, третя особа приватний нотаріус Савицька Т.О. про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору дарування, скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

27.12.2016 позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області, третя особа приватний нотаріус Савицька Т.О., в якому просить визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 10.02.2015 з кадастровим номером НОМЕР_1, скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 від 10.02.2015, витребувати земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована на території КСТ «Сокіл» Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області, визнати право власності на земельну ділянку площею 0.0578 га, кадастровий номер НОМЕР_1 з цільовим призначенням для ведення садівництва, яка розташована на території КСТ «Сокіл» Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області в порядку спадкування за законом. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого на підставі рішення виконкому Рясне-Руської сільської ради від 17.10.1994, її вітчиму ОСОБА_6 на праві власності належала земельна ділянка розміром 0,0578 га, що розташована на території КСТ «Сокіл» Рясне-Руської сільської ради, яка призначена для ведення садівництва. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Спадкоємицею його майна була її мати, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 11.11.2011 та додатковим рішенням від 11.12.2012 встановлено факт прийняття нею спадщини після смерті матері у вигляді вказаної земельної ділянки. Звернувшись до відповідних органів для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера, дізналася, що належна їй земельна ділянка без її відома приватизована ОСОБА_2 та їй присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1. Крім того, 10.02.2015 шляхом укладення договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Савицькою Т.О., відповідач ОСОБА_2 відчужила незаконно отриману земельну ділянку на користь відповідача ОСОБА_3 Жодних рішень щодо позбавлення спадкодавців або її права власності на спірну земельну ділянку не ухвалювалось. Підстав для позбавлення спадкодавців або її права власності на спірну земельну ділянку не було і немає. Відповідач ОСОБА_2 одержала спірну земельну ділянку у власність у незаконний спосіб, а тому відчуження даної земельної ділянки ОСОБА_3 теж було незаконним і вчинено з порушенням вимог діючого законодавства.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 позов підтримав в повному обсязі, дав пояснення аналогічні доводам позовної заяви. Вказав, що ОСОБА_1 не могла зареєструвати право власності на земельну ділянку, оскільки на таку незаконно набула право власності ОСОБА_2 У свідоцтві про право власності не зазначено підстав набуття ОСОБА_2 права власності. Земельна ділянка лише короткий проміжок часу перебувала у власності ОСОБА_2 Вважає, що земельна ділянка в незаконний спосіб вибула із володіння позивача ОСОБА_1 Просив позов задовольнити.

Представник відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_8 в судовому засіданні 11.04.2017 проти позову заперечила та пояснила, що відповідні документи щодо виділення земельної ділянки ОСОБА_2 не дають однозначних підстав зробити висновок, що земельна ділянка виділена ОСОБА_6 та земельна ділянка, яка на даний момент належить ОСОБА_3 є однією і тією ж самою ділянкою. Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 11.11.2011 та додаткове рішення від 11.12.2012 оскаржено в апеляційному порядку садівничим кооперативом «Сокіл». Спірну земельну ділянку відповідач ОСОБА_2 набула правомірно, а тому просила в позові відмовити.

В судовому засіданні 29.08.2017 представник відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_9 проти позову заперечив та вказав, що позивач ОСОБА_1 не набула права власності на земельну ділянку. Рішеннями Яворівського районного суду Львівської області встановлено лише факт прийняття спадщини ОСОБА_1 Жодних відомостей про звернення до нотаріуса з приводу прийняття спадщини позивачем не зазначено. ОСОБА_1 не є стороною договору дарування, а тому не може заявляти вимогу, щодо повернення майна переданого на виконання недійсного правочину.

Представник відповідача Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області та третя особа приватний нотаріус Савицька Т.О. в судове засідання не з'явилися, однак подали заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як вбачається з копії дублікату Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 03.07.2006 секретарем Рясно-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області, на підставі рішення виконкому Рясне-Руської сільської ради від 17.10.1994 №92, ОСОБА_6 на праві приватної власності належала земельна ділянка розміром 0,0578 га, що розташована на території КСТ «Сокіл» Рясне-Руської сільської ради, яка призначена для ведення садівництва.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 11.11.2011 та додатковим рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 11.12.2012 встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_10 у вигляді земельної ділянки розміром 0,0578 га, що розташована на території КСТ «Сокіл» Рясне-Руської сільської ради та призначена для ведення садівництва, згідно виданого державного акту на право власності НОМЕР_3, зареєстрований за реєстровим №2200 від 18.10.1996 року, після смерті її чоловіка, ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а також факт прийняття спадщини ОСОБА_1 у вигляді земельної ділянки розміром 0,0578 га, що розташована на території КСТ «Сокіл» Рясне-Руської сільської ради та призначена для ведення садівництва, згідно виданого державного акту на право власності НОМЕР_3, зареєстрований за реєстровим №2200 від 18.10.1996 року, після смерті її матері, ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Відповідно до наказу «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» №13-1241/16-14-СГ, виданого 30.07.2014 Головним управлінням Держземагенства у Львівській області , ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Рясне-Руської селищної ради ( за межами населених пунктів, в СТ «Сокіл») Яворівського району. Орієнтований розмір земельної ділянки 0,0570 га з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва.

Як вбачається з наказу «Про затвердження документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки» №13-2274/16-14-СГ, виданого 02.10.2014 Головним управлінням Держземагенства у Львівській області, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 у власність для індивідуального садівництва на території Рясне-Руської сільської ради ( за межами населених пунктів) Яворівського району. Передано ОСОБА_2 земельну ділянку, загальною площею 0,0570 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності ( кадастровий номер НОМЕР_1), що розташована на території Рясне-Руської сільської ради ( за межами населених пунктів) Яворівського району, у власність для індивідуального садівництва.

Згідно з свідоцтва про право власності на нерухоме майна індексний номер 27876372 від 09.10.2014, виданого 09.10.2014 ОСОБА_11 державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Яворівського районного управління юстиції Львівської області, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №27877112, виданого 09.10.2014 Реєстраційною службою Яворівського районного управління юстиції Львівської області, номер запису про право власності - 7274941 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 472693146258) земельна ділянка площею 0,057 га кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Рясне-Руської сільської ради,на праві приватної власності належала ОСОБА_2

10.02.2015 ОСОБА_2 подарувала, а ОСОБА_3 прийняла у дар земельну ділянку, площею 0,057 га у межах згідно з планом, цільове призначення - для індивідуального садівництва, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1, що розташована за адресою : Рясне-Руська сільська рада Яворівського району Львівської області. У Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку зазначений наступний опис меж земельної ділянки: від А до Б - землі загального користування; від Б до В - ОСОБА_12; від В до Г - ОСОБА_13; від Г до А - ОСОБА_14, що стверджується договором дарування земельної ділянки, посвідченим Савицькою Т.О., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу.

Державний кадастровий реєстратор відділу Держгеокадастру в Яворівському районі Львівської області 26.02.2016 рішенням №РВ-4600126002016 відмовив ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_15 у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, у зв'язку з тим, що в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, знаходиться інша земельна ділянка за № НОМЕР_1, площа співпадає 98,5601%.

Згідно з ч. 2 ст. 16, ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, встановлених ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Стаття 216 ЦК України визначає особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1 ст. 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Позивач ОСОБА_1, яка вважає себе власником майна, не є стороною оспорюваного договору дарування, а тому її права не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого ст.ст. 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно в добросовісного набувача.

Згідно з положеннями статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Отже, за положеннями зазначених норм права власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Позивач ОСОБА_1 звернувшись з позовом за захистом порушених прав не оспорює правомірності набуття права власності на спірну земельну ділянку відповідачем ОСОБА_2, оскільки відповідної вимоги щодо протиправності набуття відповідачем права власності на земельну ділянку не заявляє, а тому суд не вбачає підстав для витребування земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована на території Рясне-Руської сільської ради, у відповідача ОСОБА_3, яка набула право власності на підставі договору дарування, укладеного між нею та ОСОБА_2.

Оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності суд дійшов висновку, що в позові ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування, скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Рясне-Руської сільської ради, третя особа приватний нотаріус Савицька Т.О. про визнання недійсним договору дарування, скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.М.Карпин