Рішення № 68640469, 29.08.2017, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/7923/16-ц

Провадження №2/442/545/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2017 року

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючої судді: Гарасимків Л.І.

при секретарі - Петрів В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Дрогобицький завод автомобільних кранів" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ №23 від 03 листопада 2016 року „Про звільнення працівників у зв'язку з ліквідацією підприємства", визнати звільнення його з роботи на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України незаконним, поновити на роботі на ПАТ „ДЗАК" на посаді електрозварювальника, стягнення з ПАТ „ДЗАК" в його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він працював у відповідача з 1988 року на посаді шліфувальника. 01.грудня 2016р. він отримав наказ генерального директора Публічного акціонерного товариства „Дрогобицький завод автомобільних кранів" ОСОБА_2 № 23 від 03 листопада 2016 року „Про вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією підприємства", з 07 листопада 2016 року він був звільнений за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства. 17 червня 2015 року ухвалою Господарського суду Львівської області було порушено провадження у справі № 914/1542/15 про банкрутство ПАТ „ДЗАК", введено процедуру розпорядження майном боржника і призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Кмиту Р.І. 09 серпня 2016 року постановою Господарського суду Львівської області по справі № 914/1542/15 ПАТ „Дрогобицький завод автомобільних кранів" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. 19 вересня 2016 року постановою Львівського господарського апеляційного суду скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 17 червня 2015 року, якою було порушено провадження про банкрутство ПАТ „ДЗАК" та припинено провадження у справі про банкрутство. 28 жовтня 2016 року ухвалою Вищого господарського суду України прийнято до провадження касаційні скарги ліквідатора ПАТ „ДЗАК" та ПАТ „ВТБ Банк" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 у справі № 914/1542/15. 09 листопада 2016 року постановою Вищого господарського суду України касаційні скарги ліквідатора ПАТ „ДЗАК" Кмити Р.І. та ПАТ „ВТБ Банк" залишено без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 у справі №914/1542/15 залишено без змін та поновлено виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2016 року у справі №914/1542/15. Незважаючи на те, що 19 вересня 2016р. Львівським апеляційним господарським судом припинено провадження у справі №914/1542/15 про банкрутство ПАТ «ДЗАК», 03.11.2016р. Генеральним директором ПАТ «ДЗАК» ОСОБА_4 видано наказ №23 «Про вивільнення працівників у зв»язку з ліквідацією підприємства», яким з 07.11.2016р. його було звільнено за п.1 ст.40 КЗпП України у зв»язку з ліквідацією підприємства. Просить позов задоволити в повному обязі.

В судове засідання позивач не з»явився, однак від нього надійшла заява, в якій він просить слухати справу у його відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю, а тому суд розглянув справу у відсутності позивача на підставі наявних доказів по справі.

Відповідач - представник Публічного акціонерного товариства „Дрогобицький завод автомобільних кранів"в судове засідання не з»явився, не повідомивши причин своєї неявки, хоча належним чином був повідомлений про слухання справи. Керуючись п.9 ст.74 ЦПК України, суд вважає цю особу повідомленою про дату судового засідання. При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у його відсутності, провівши заочний розгляд справи.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ст. 197 ЦПК судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява є підставною та підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено та не оспорюється той факт, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ «ДЗАК» з 1988 року і був звільнений з роботи з 07 листопада 2016 року згідно наказу генерального директора Публічного акціонерного товариства „Дрогобицький завод автомобільних кранів" ОСОБА_2 № 23 від 03 листопада 2016 року „Про вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією підприємства".

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звільнення працівників боржника може здійснюватись після порушення провадження у справі про банкрутство та призначення господарським судом розпорядника майна.

Згідно з ч.3 ст.22 Закону України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 „Про практику розгляду судами трудових спорів" судам роз'яснено, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Судом встановлено, що 17 червня 2015 року ухвалою Господарського суду Львівської області було порушено провадження у справі № 914/1542/15 про банкрутство ПАТ „ДЗАК", введено процедуру розпорядження майном боржника і призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Кмиту Р.І. 09 серпня 2016 року постановою Господарського суду Львівської області по справі № 914/1542/15 ПАТ „Дрогобицький завод автомобільних кранів" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

19 вересня 2016 року постановою Львівського господарського апеляційного суду скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 17 червня 2015 року, якою було порушено провадження про банкрутство ПАТ „ДЗАК" та припинено провадження у справі про банкрутство. 28 жовтня 2016 року ухвалою Вищого господарського суду України прийнято до провадження касаційні скарги ліквідатора ПАТ „ДЗАК" та ПАТ „ВТБ Банк" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2016 року у справі № 914/1542/15. 09 листопада 2016 року постановою Вищого господарського суду України касаційні скарги ліквідатора ПАТ „ДЗАК" Кмити Р.І. та ПАТ „ВТБ Банк" залишено без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2016 року у справі № 914/1542/15 залишено без змін та поновлено виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2016 року у справі № 914/1542/15.

Таким чином, судом встановлено, що станом на 07 листопада 2016 року (день звільнення позивача ОСОБА_1.) питання про ліквідацію Публічного акціонерного товариства „Дрогобицький завод автомобільних кранів" було не вирішене.

Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З огляду на ці обставини суд вважає, що наказ генерального директора Публічного акціонерного товариства „Дрогобицький завод автомобільних кранів" ОСОБА_2 № 23 від 03 листопада 2016 року „Про вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією підприємства" виданий з недотриманням п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України та порушує права позивача. З метою відновлення законності та поновлення порушених прав належить визнати незаконним та скасувати цей наказ в частині звільнення позивача, а також поновити ОСОБА_1 у Публічному акціонерному товаристві „Дрогобицький завод автомобільних кранів" на посаді шліфувальника.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню (ч. 5 ст. 235 КЗпП України).

Крім того, при задоволенні позову про поновлення на роботі, підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу. Питання про розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з відповідача в зв'язку з незаконним звільненням, регулюється Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року (із змінами і доповненнями) (далі-Порядку). У розрахунку середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу використано надані відповідачем довідки про отриману позивачем заробітну плату.

Згідно Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата (пункт 2, абзац 3). Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи (пункт 2, абзац 4).

Крім того, судом враховано те, що середня зарплата визначається відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» по правилах, передбачених Порядком нарахування середньої зарабітної плати.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку). Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку).

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, згідно п.2 Положення, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку, яким передбачено,що в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Як вбачається із довідки за №208 від 08.08.2017р., виданої Публічним акціонерним товариством «Дрогобицький завод автомобільних кранів», ОСОБА_1 дійсно працює на підприємстві «Публічне акціонерне товариство «Дрогобицький завод автомобільних кранів», загальна сума доходу за період липень-серпень 2016р. становить 3598,07 грн., середньомісячний заробіток - 1799,04 грн., а тому оскільки липень 2016р. має 21 робочий день, а відтак середньоденний заробіток позивача становить 1748,53 : 21 (робочі дні) = 83,26 грн., середньоденний заробіток позивача за серпень 2016р. становить : 1849,54 : 22 (робочі дні) = 84,07 грн.

А тому, оскільки позивач був звільнений з роботи 07.11.2016р., на користь останнього слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме:

-за листопад 2016р. (з 07.11.2017р.) - 18 робочих днів;

-грудень 2016р. - 22 робочих дня,

-січень 2017р. - 20 робочих днів,

-лютий 2017р. - 20 робочих днів ,

-березень 2017р. - 22робочих дня,

-квітень 2017р. - 19 робочих днів,

-травень 2017р. - 20 робочих днів ,

-червень 2017р. - 20 робочих днів,

-липень 2017р. - 21 робочий день,

-серпень 2017р. - 22 робочих дня,

-вересень 2017р. - 21 робочий день, а відтак виходячи з встановленого посадового окладу, на день розгляду справи позивач перебував у вимушеному прогулі - 185 робочих дні, а тому в його користь слід стягнути : 185 ( робочих дня ) х 84,07 ( середньоденний заробіток за час вимушеного прогулу) складає 15 552,95 грн., оскільки згідно з пунктом 5 наведеного вище Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи дні на число відпрацьованих днів (годин).

Положеннями розділу ІІІ наведеного Порядку передбачені види виплат, які підлягають урахуванню і які не підлягають урахуванню при обчисленні середнього заробітку як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до пункту 3 Порядку, при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством включаються:основна заробітна плата, доплати та надбавки, виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії, винагороди за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.

Відповідно до п.4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховується допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Усі виплати включаються у розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі у якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо (абзац 3 пункту 3 Порядку).

Крім цього, відповідно до пункту 10 Порядку у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах, як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Відповідно пункту 8 Порядку середня місячна заробітна плата обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарних місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановлених з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути 1 280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн судового збору в дохід спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 88, п. 5 ч. 1 ст. 207, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ №23 від 03 листопада 2016 року „Про звільнення працівників у зв'язку з ліквідацією підприємства" в частині звільнення ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на посаді шліфувальника у Публічному акціонерному товаристві „Дрогобицький завод автомобільних кранів" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Карла Маркса, будинок 76, офіс 104, ідентифікаційний код 00240158).

Стягнути з ПАТ „Дрогобицький завод автомобільних кранів" в користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 15 552,95 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Дрогобицький завод автомобільних кранів" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Карла Маркса, будинок 76, офіс 104, ідентифікаційний код 00240158) 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. судового збору в дохід спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення в частині поновлення на роботі допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення - з дня його отримання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Гарасимків Л.І.