Постанова № 68640457, 05.09.2017, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1469/17

Провадження № 3/444/721/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2017 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Зеліско Р. Й., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовква в залі суду матеріали адміністративної справи, які надійшли від Жовківського відділення поліції Камянка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого керівником складу ТзОВ "УДК", паспорт серії КЛ № 116673 від 20.02.2016 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 15.06.2017 року о 23 год. 45 хв. в м. Жовква, вул. Львівська, 110 керував автомобілем Chrysler Voyager, номерний знак LZA 63458 в стані алкогольного спяніння. Стан алкогольного спяніння підтверджується актом медичного огляду № 382, який виданий 16.06.2017 року Жовківською ЦРЛ. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненому не визнав та пояснив, що керуючи транспортним засобом, відчув біль у серці, внаслідок чого під час руху вжив лікарський засіб для того, щоб таку біль зменшити і доїхати додому. Цим пояснює запах алкоголю з роту та можливі маневри його автомобіля по дорозі.

Допитаний в якості свідка лікар приймально-діагностичного відділення Жовківської ЦРЛ ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав винесений ним висновок щодо результатів медичного огляду та пояснив, що прийшов до переконання, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного спяніння, оскільки з ротової порожнини було чути запах алкоголю, в позі Ромберга було похитування, при контакті рука-ніс не відбулося попадання. Пояснив, що запах алкоголю з порожнини рота теоретично під бути наслідком вживання лікарських засобів на спиртовій основі. Додатково зазначив, що ОСОБА_1 скаржився на нудоту і головні болі, однак звернень зі сторони ОСОБА_1 на проведення амбулаторних досліджень його крові чи сечі не було.

Допитаний в якості свідка складач протоколу- поліцейський СРПП № 1 Жовківського ВП Камянка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 пояснив, що екіпажем поліції було помічено що автомобіль Chrysler Voyager, номерний знак LZA 63458 здійснює маневри по дорозі, внаслідок чого виникла підозра, що водій перебуває в стані алкогольного спяніння. З порожнини рота водія було чути запах алкоголю, ним було прийнято рішення направити водія, яким виявився ОСОБА_1 на огляд в медичний заклад щодо стану алкогольного спяніння. Такий підтвердився висновком лікаря, внаслідок чого було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1- ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що немає доказів керування його підзахисним транспортним засобом в стані алкогольного спяніння. Ствердив, що лікар прийшов до висновку виходячи із субєктивних переконань, крім того зазначив, що складач протоколу згадав про запах роту у ОСОБА_1 після того, як ним було задано уточнюючі запитання.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 факт вчинення ним адміністративного правопорушення та його вина у цьому підтверджується: 1) протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 031919 від 16.06.2017 року; 2) висновком щодо результатів медичного огляду № 382 від 16.06.2017 року; 3) письмовими поясненнями ОСОБА_5, ОСОБА_6 від 15.05.2017 року, 4) показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судових засіданнях, а також іншими матеріалами адміністративної справи.

Слід звернути увагу, що ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав, що вживав лікарський засіб, коли керував транспортним засобом, цим пояснює запах алкоголю з порожнини рота.

Покази свідка ОСОБА_3 спростовують твердження ОСОБА_1 та його захисника про те, що ОСОБА_1 бажав здати кров та сечу на амбулаторне дослідження.

Суд не бере до уваги покази ОСОБА_1, що він не перебував в стані алкогольного спяніння, оскільки такі спрямовані на уникнення відповідальності. Покази ОСОБА_1 спростовуються матеріалами справи.

Крім того, слід зазначити, що диспозицією ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за керування транспортним засобом в тому числі і під впливом лікарських засобів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Його вина полягає в тому, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного спяніння, під впливом лікарських засобів, що знижує увагу та швидкість реакції.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є вірною.

Обставин, які б обтяжували чи помякшували відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Санкція ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає стягнення у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обираючи вид та міру стягнення правопорушнику, суд враховує помякшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини, а саме, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу правопорушника, який працює, невперше притягується до адміністративної відповідальності, а відтак приходжу до висновку, що до останнього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності.

Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до вимог ст. 4 ч.2 п. 5 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року, що набрав чинності з 01.11.2011 року (в редакції від 01.01.2017 року), ставки судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 320,00 грн.

Керуючись ст.ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього стягнення у виді шрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 ( десять тисяч двісті) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого керівником складу ТзОВ "УДК", паспорт серії КЛ № 116673 від 20.02.2016 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір в розмірі 320,00 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: отримувач УДКСУ у Жовківському районі, р/р 31212206700286, МФО 825014, ЄДРПОУ 36762986, призначення платежу - судовий збір, код 36762195.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області, в порядку ст. 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через пятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через пятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

-подвійний розмір штрафу, визначений постановою;

-витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат визначається КМ України.

Суддя Зеліско Р. Й.