Ухвала суду № 68639195, 01.09.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8551/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статті 119 ЦПК України.

Згідно розяснень, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди згідно зі ст. 119 ЦПК повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. Наприклад, у заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу. До заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог. Якщо заява не відповідає вимогам закону, слід застосовувати правила ст. 121 ЦПК.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.119 ЦПК України.

Відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК Українидо позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Підпунктами 2, 3 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону встановлюються розміри ставок судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, а також за подання позовної заяви про розірвання шлюбу, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII, з 1 січня 2017 року установлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1600 гривень.

Згідно прохальної частини позовної заяви позивачем ставиться вимога немайнового характеру про розірвання шлюбу, а отже сума судового збору становить 640, 00 коп.

Разом з тим, у позовній заяві позивач посилаючись на норми статті 82 ЦПК України, тобто враховуючи його матеріальне становище просить відстрочити сплату судового збору до винесення рішення у справі.

Так, згідно статті 8 Закону України Про судовий збір суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10, визначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сімї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сімї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Обставини для звільнення або відстрочки від сплати судового збору повинні бути виключними та такими, що обумовлюють необхідність у звільнені. Позивачем не доведено, що його матеріальний стан є достатньо важким, до матеріалів позову не надано жодного доказу, який вказує на обставини, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору, доказів підтверджуючих важке матеріальне становище позивача, тому заявлена позивачем вимога про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищенаведене приходжу до переконання, що позивачу необхідно сплати судовий збір у розмірі 640 гривень або надати підтверджуючі документи, які є підставою для його відстрочення до ухвалення судового рішення у справі.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів УК у м.Ужгороді/м.Ужгород, МФО 812016, код ЄДРПОУ 38015610, банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, р/р №31216206700002, код бюджетної класифікації 22030101, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ38015610 (суду, де розглядається справа).

Крім того, у позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати за ним право подання позову за місцем його проживання. Слід зазначити, що процесуальний закон визначає підсудність справ, встановлюючи відповідні правила визначення суду, який має право розглядати справу.

Позивач у позовній заяві зазначає, що його місцем його проживання (реєстрації) є с.Лази Ужгородського району, вул. Зелена Набережна, 228, а місцем проживання (реєстрації) відповідачки с.Приборжавське, Іршавського району, вул. Борканюка, 44..

За загальним правилом ст.109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в судза зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

При цьому, в окремих випадках позивач має право подати позов за своїм вибором до іншого суду, ніж це передбаченост. 109 ЦПК України. Так, згідно ч.2 ст. 110 ЦПК УкраїниПозови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Тобто, позивач може пред'явити позовза зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, у разі якщо надасть суду підтвердження про утримання дитини або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача або договір між сторонамипро місце розгляду справи та належне підтвердження зареєстрованого місця проживання чи перебування позивача.

Позивачем до позовної заяви не надано жодного доказу, що на утриманні ОСОБА_1 є малолітні або неповнолітні діти, відсутні належні докази, про те, що позивач не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця реєстрації (проживання) відповідача, а надана копія довідки від 30.08.2017 року про наявність вираженого больового синдрому колінного суглобу, не є підставою вважати, що він не може за станом здоров'я виїхати до місця проживання відповідача.

Враховуючи зазначене, позивачу слід враховуючи вищевказані норми законодавства обґрунтувати підстави звернення з даною позовною заявою до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. 119 ЦПК України.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву (заяву, скаргу) подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача (заявника, скаржника) і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.

Повідомити позивача (представника) про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви до 11 вересня 2017 року, але не більше трьох днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3