Ухвала суду № 68638752, 30.08.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/3843/17

Номер провадження 11-кп/775/735/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області у складі:

Головуючого Ковалюмнус Е.Л.,

Суддів Половінкіна Б.О., Яременка А.Ф.,

при секретарі Долі В.В.,

за участю:

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені апеляційного суду Донецької області в м. Бахмут матеріали кримінального провадження № 12016050000000669 від 08.08.2016 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1, якій діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2017 року, яким:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого, вдівця, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера, який мешкає за адресою: Донецька область, Словянський район, смт. Черкаське, вул. Підгірна,34,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки,-

встановила:

За вироком суду ОСОБА_2, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

07 серпня 2016 року о 20 годин 45 хвилин водій ОСОБА_2, керуючи належним йому автомобілем марки «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснював рух по проїзній частині автодороги вул. 1 Травня з боку вул. Яковенко у напрямку вул. Мічуріна смт. Билбасівка Слов'янського району Донецької області. Проїжджаючи ділянку вказаної автодороги зі швидкістю 50 км/годину, в районі будинку № 49, діючи в порушення вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України, відповідно до якого, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

- проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, маючи об'єктивну можливість в світі фар та в умовах міського електроосвітлення спостерігати за дорожньою обстановкою, а також своєчасно реагувати на її зміни, діючи необережно, невірно оцінив дорожню обстановку, своєчасно не застосував заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки автомобіля, або безпечного для інших учасників об'їзду, скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, які в цей час рухались по вказаній проїжджій частині у попутному напрямку.

Внаслідок вказаної події пішохід ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми перелому кісток основ черепа, крововиливи під м`які мозкові оболонки лобної та скроневої часток справа, тім`яних часток справа та зліва, на полюсах мозочка, садно задньої поверхні шиї, переломи 2,3,4,5,6,7,8 ребер справа з пошкодженням плеври, перелом правої лопатки крововиливи в легені, розрив правої легені, крововилив в навколо ниркову клетчатку, садно правої лопаткової області,закритий осколковий перелом лівого стегна, сінець лівого стегна, садна лівого ліктьового суглоба області тазу зліва, які утворилися від дії тупих предметів в процесі дорожньо-транспортної події, і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, від яких ОСОБА_3 загинув на місті дорожньо-транспортної події. Причиною його смерті стала поєднана травма голови, грудної клітки та лівого стегна з переломом кісток ребер, крововиливами під оболонки головного мозку, розривом легені, множеними переломами ребер, правої лопатки, лівого стегна, ускладнених травматичним шоком, кровотечею у плевральну порожнину, розвитком набряку легенів і головного мозку. Отримані ОСОБА_3 тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному звязку з настанням його смерті.

Крім того, внаслідок вказаної події пішохід ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, отримала тілесні ушкодження у вигляді сполученої тупої травми тіла: легкої закритої черепно-мозкової травми, забитої рани лобної області голови, садна на шкірі обличчя, струс головного мозку, садна на шкірі грудної клітини, забитої рани правого передпліччя,закритого перелому основи 5-ї пясної кістки праворуч, сінців на шкірі лівої гомілки, які утворились від ударної та ударно-ковзаючих дій тупих предметів, в один короткий проміжок часу, практично одномоментно, що могло мати місце в умовах ДТП, і має ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як потребуючи для свого загоєння терміну понад 21 день.

Допущені водієм ОСОБА_2 порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинно-наслідковому звязку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_3

Не погодившись із вироком суду, захисник ОСОБА_1, якій діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій, не оскаржуючи фактичних обставини справи, доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок суду щодо ОСОБА_2, скасувати в частині незастосування вимог ст. 75 КК України, та пом'якшити призначене покарання звільнивши його від відбування покарання з випробуванням. Вважає, що вирок суду у частині призначеного покарання за своєю суворістю не відповідає особі обвинуваченого, тобто покарання за своїм видом є явно несправедливим через свою суворість. Вказує, що ОСОБА_2, не є небезпечним для суспільства, оскільки він є людиною похилого віку, страждає на декілька хвороб, у звязку, з чим, на його думку, виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання.

Заслухавши суддю доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали доводи своєї апеляційної скарги, просили вирок змінити в частині призначеного покарання та призначити покарання, не повязане з позбавленням волі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, вирок суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Висновки суду щодо фактичних обставин справи, доведеності вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_2 за ст. 286 ч.2 КК України ґрунтуються на ретельно перевірених та наведених у вироку доказах і також ніким в цій частині не оскаржуються, тому, відповідно до вимог ст. 404 КПК України підстави для перегляду апеляційним судом вироку в цій частині відсутні.

Оскільки фактичні обставини справи та доведеність провини обвинуваченого ОСОБА_2, ніким, в тому числі обвинуваченим, не оспорюються, колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість вироку тільки в межах апеляційної скарги.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника про призначення обвинуваченому занадто суворого, на його думку, покарання, яке не відповідає тяжкості скоєного кримінального правопорушення, про, нібито, ненадання судом оцінки ряду обставин у справі щодо можливості помякшення покарання, на думку колегії суддів, є непереконливими та спростовуються матеріалами провадження.

Згідно зі ст. 65 КК України покарання призначається з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що помякшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як убачається з вироку, ці вимоги кримінального закону судом враховані в повній мірі.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості та обставини вчиненого кримінального правопорушення, характер, ступінь його суспільної небезпеки, негативної майнової шкоди і наслідків у вигляді загибелі одного потерпілого та заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості другому потерпілому, судом першої інстанції також правильно було враховано, що потерпіла та її представник наполягали на суворому покаранні обвинуваченого. Судом також обґрунтовано враховані відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є пенсіонером, характеризується позитивно, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, є вдовцем. Як пом'якшуючу покарання обставину судом визнано пенсійний вік обвинуваченого. Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Призначаючи покарання, суд обґрунтовано та відповідно до ст. 65 КК України врахував зазначені обставини вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, сукупність всіх обставин вчиненого, наявність двох потерпілих від злочину, ступінь тяжкості вчиненого злочину, характер, ступінь його суспільної небезпеки, негативної майнової шкоди і наслідків у вигляді загибелі потерпілого, особу винного та обставини, що помякшують покарання, у тому числі й ті, на які є посилання в апеляційній скарзі.

Суд призначив обвинуваченому покарання у майже мінімальних межах санкції кримінального закону, на підставі якого його засуджено.

Призначене ОСОБА_5 покарання є справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення й попередження нових злочинів.

Даних, які б свідчили, що у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого допущено неправильне застосування кримінального закону чи істотне порушення кримінального процесуального закону, що перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, не встановлено.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Колегія суддів вважає, що при призначенні міри покарання ОСОБА_2 суд вже врахував його вік, дані, які його характеризують, також досудову доповідь органу пробації від 17.05.2017 року, тому доводи апеляційної скарги щодо ненадання судом цим обставинам належної оцінки є неспроможними.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що суд першої інстанції не взяв до уваги що, ОСОБА_2, є людиною похилого віку, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки суд надав оцінку та визнав це помякшуючою обставиною.

Доводи апеляційної скарги, що стан здоровя ОСОБА_6 та наявність в нього декількох хвороб може слугувати обставиною для призначення покарання з застосуванням вимог ст. 75 КК України, на думку колегії суддів, не є слушними. Колегія суддів вважає, що самі по собі вік та стан здоровя обвинуваченого, при наявності обставин, викладених у вироку, не є безумовною підставою для призначення покарання з іспитовим терміном.

На думку колегії суддів, немає підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_2, більш мякого покарання або звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК Україна. Призначене йому покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Порушень кримінального процесуального закону, які можуть бути підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції колегією суддів не встановлено, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, якій діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, - залишити без задоволення.

Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2017 року щодо ОСОБА_2 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

Судді: