Ухвала суду № 68638045, 05.09.2017, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

221/3499/16-к

1-кп/264/133/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.09.2017 Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Харитонової Г.Л., суддів Литвиненко Н.В.., ОСОБА_1, при секретарі Родак Н.А., за участю прокурора Яксманецького В.В., захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження,внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22016050000000052 від 22.03.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні Іллічівського райсуду м. Маріуполя знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Прокурор у судовому засіданні вважав за необхідне продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою , оскільки строк тримання під вартою спливає 05.09.2017 року, а закінчити кримінальне провадження до цього часу не буде можливості. При цьому посилався на наявність передбачених статтею 177 КПК України ризиків та неможливість обрання іншого запобіжного заходу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_2 не заперечували проти продовження строку тримання під вартою.

Судовою колегією встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3, ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 24.03.2016 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В подальшому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжувався. Останнього разу ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 07.07.2017 року строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 05 вересня 2017 року.

Заслухавши клопотання прокурора про доцільність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3, думку інших учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити .

Продовжуючи такий вид запобіжного заходу, судова колегія виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали й під страхом можливості застосування покарання, передбаченого санкцією статті, яка інкримінована обвинуваченому, останній може переховуватись від суду. Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за скоєння якого передбачає позбавлення волі на строк від восьми до пятнадцяти років.

Також судова колегія оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому та імовірну можливість продовження ним протиправної поведінки у подальшому. Будь-яких відомостей щодо неможливості подальшого тримання обвинуваченого під вартою за станом здоровя на теперішній час суду не представлено.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє увязнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того, згідно ч.5 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобовязання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 - 114-1, 258 - 258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України.

Суттєвих підстав не обирати взагалі запобіжний захід у суду на теперішній час немає.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судова колегія приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3. необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 03 листопада 2017 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали надіслати до Маріупольського слідчого ізолятору.

Головуючий суддя : Г. Л. Харитонова

Суддя: Н.В. Литвиненко

Суддя: А.М. Іванченко