Ухвала суду № 68635784, 04.09.2017, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/1935/17

№ провадження 1-кс/647/271/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2017 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

слідчого судді Миргород В.С.,

при секретарі Татаровській І.В.

за участю прокурора Істоміна В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Бериславі Херсонської області клопотання слідчого СВ Бериславського ВП ГУ НП в Херсонській області, лейтенанта поліції ОСОБА_1, погодженого прокурором Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_2 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016230090001380 від 05.11.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

31.08.2017 року слідчий СВ Бериславського ВП ГУ НП в Херсонській області, лейтенант поліції ОСОБА_1 за погодженням із прокурором Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді із клопотанням, в якому просить накласти арешт на речовий доказ - зерно (вражай) озимої пшениці, що незаконно зрощувався на самовільно зайнятих земельних ділянках комунальної власності з кадастровими номерами 6520686600:05:011:0021 та 6520686600:05:011:0022, розташованих на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, загальною площею 23,9 гектарів у кримінальному провадженні №12016230090001380 від 05.11.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Бериславським ВП ГУНП в Херсонській області 05 листопада 2016 року зареєстровано до ЄРДР кримінальне провадження за №12016230090001380 за фактом самовільного використання невстановленими особами, земельних ділянок комунальної власності з кадастровими номерами 6520686600:05:011:0022 та 6520686600:05:011:0021, загальною площею 23,9 га в результаті чого порушено інтереси територіальної громади у сфері використання, відтворення та охорони земель з правовою кваліфікацією за ч.1 ст.197-1 КК України.

Відповідно до нормативно грошової оцінки землі, вартість вищезазначених земельних ділянок складає понад 842 тис. грн. Оглядом даних земельних ділянок встановлено, що вони засіяні озимою пшеницею. Торгівельним підприємством 15.07.2017 року за наслідками збирання врожаю з зазначених земельних ділянок, отримано врожай (зерно) озимої пшениці в кількості 25.6 тон. Станом на 31.08.2017 року жодній особі про підозру не повідомлено.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити. Підставами для накладення арешту на вищезазначене майно, прокурор вказує, що єдиною метою звернення з даним клопотанням є забезпечення у кримінальному провадженні верховенства права, недоторканності права власності та збереження речових доказів, запобігання їх можливого приховування, знищення, перетворення або відчуження.

Дане майно має значення у кримінальному провадженні як предмет вчинення злочину і служать доказом у справі.

Слідчий суддя, вислухавши прокурора, вивчивши наведені в поданні слідчім доводи, якими прокурор та слідчий обґрунтовують клопотання, дійшов до наступного:

Клопотання про здійснення фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів відсутнє тому не здійснювалось ,що відповідає положенням ч.1 ст.107 КПК України .

Надані матеріали свідчать про те, що 5 листопада 2017 року слідчим СВ Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12016230090001380 від 5 листопада 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України з підстав самовільного використання невстановленою особою, земель комунальної власності, які належать Раківській сільській раді Бериславського району Херсонської області, загальною площею 23.9 га.

Безпосереднім об»єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України є земельні відносини як суспільні відносини права власності щодо володіння, користування і розпорядження землею.

28.12.2007 року між ОСОБА_3, як головою СФГ «Житниця» та Бериславською РДА було укладено договір оренди, згідно якого орендодавець передав, а ОСОБА_3, як орендар прийняла в оренду земельну ділянку загальною площею 175,30 га, у т.ч. 175,30 га із земель резервного фонду ( не витребувані паї) Раківської сільської ради.

27.07.2016 року між сторонами договору оренди укладено Додаткову угоду при припинення договору оренди землі у тому числі на земельні ділянки з кадастровими номерами 6520686600:05:011:0022 та 6520686600:05:011:0021. ( а.п.9-10).

01.01.2013 повноваженнями щодо проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень наділена Державна реєстраційна служба (Укрдержреєстр), яка веде єдиний державний реєстр речових майнових прав та обтяжень на нерухоме майно.

Згідно доданих до клопотання слідчого, довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно припинення оренди на вказані земельні ділянки, відповідно до додаткової угоди від 27.07.2016 року, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не відбулося.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий не дотримався.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом положень ч.1 ст.173 КПК України, обов'язок надання доказів необхідності арешту покладений на особу, яка подає клопотання про арешт майна, а слідчий суддя зобов'язаний відмовляти у задоволенні цього клопотання в разі, якщо доказів про необхідність арешту майна, доказів розміру шкоди спричиненої кримінальним правопорушенням, доказів факту завдання шкоди ї розміру цієї шкоди, а також наявності цивільного позову, не буде надано автором клопотання. Слідчим у своєму клопотанні щодо арешту майна не надано слідчому судді вищезазначених доказів.

Всупереч вимогам ст.ст. 170, 173 КПК України, звертаючись з клопотанням прокурор та слідчий не вказали яким чином буде досягнута мета накладення арешту - збереження зерна, як це визначено ч.2 ст.170 КПК України, не перевірили наявності підстав накладення арешту та обмежилися лише формальним посиланням на доведення підстав, передбачених ст.170 КПК України.

Окрім цього ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 13.06.2017 року накладено арешт на майно, заборонено збирання врожаю (посівів) озимої пшениці, що знаходиться на земельних ділянках комунальної власності з кадастровими номерами: 6520686600:05:011:0022 та 6520686600:05:011:0021, що розташовані на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, загальною площею 23.9 га, у вигляді заборони будь-якій фізичній та юридичній особі розпоряджатися ним будь яким чином.

23.06.2017 року Бериславським судом винесено ухвалу, якою речовий доказ в кримінальному провадженні №12016230090001380 від 05.11.2016 року на підставі постанови слідчого СВ Бериславського ВП ГУНП України в Херсонській області ОСОБА_1 від 08.06.2017 року посіви озимої пшениці на земельних ділянках комунальної власності Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області з кадастровими номерами 6520686600:05:011:0022 та 6520686600:05:011:0021, що розташовані на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, загальною площею 23.9 га передано на реалізацію. Кошти від реалізації речових доказів зарахувати на депозитний рахунок управління фінансового забезпечення ГУ НП в Херсонській області.

14.08.2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області ухвалу слідчого судді Бериславського районного суду Херсонської області від 13.06.2017 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_1 та накладено арешт на майно, а саме: заборонити збирати посів (врожай) озимої пшениці, що знаходиться на земельних ділянках комунальної власності, з кадастровими номерами 6520686600:05:011:0022 та 6520686600:05:011:0021, розташованими на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, загальною площею 23,9 га, у вигляді заборони будь-якій фізичній та юридичній особі розпоряджатися ним будь-яким чином, а також ухвалу цього ж слідчого судді від 23.06.2017 року, якою задоволено клопотання слідчого та передано речові докази на реалізацію, а саме: посів (врожай) озимої пшениці, з зазначених вище земельних ділянок, - скасовано та постановлено нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого СВ Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_1 про накладення арешту на майно, а саме: заборонити збирати посів (врожай) озимої пшениці, що знаходиться на земельних ділянках комунальної власності, з кадастровими номерами 6520686600:05:011:0022 та 6520686600:05:011:0021, розташованими на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, загальною площею 23,9 га, у вигляді заборони будь-якій фізичній та юридичній особі розпоряджатися ним будь-яким чином, та в задоволенні клопотання слідчого СВ Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_1 про передачу речових доказів на реалізацію, саме: посів (врожай) озимої пшениці, на земельних ділянках комунальної власності Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, з кадастровими номерами 6520686600:05:011:0022 та 6520686600:05:011:0021, загальною площею 23,9 га, у кримінальному провадженні № 12016230090001380 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України, кошти від реалізації яких зарахувати на депозитний рахунок управління фінансового забезпечення ГУНП в Херсонській області (р/р 37312076092617, ЄДРПО 40108782, Державна казначейська служба України, МФО 820172), - відмовлено.

29.08.2017 року слідчим суддею Бериславського районного суду Херсонської області з підстав відсутності у матеріалах клопотання будь-яких відомостей на підтвердження кількості врожаю озимої пшениці, що був зібраний на земельних ділянках комунальної власності, з кадастровими номерами 6520686600:05:011:0022 та 6520686600:05:011:0021, розташованих на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, загальною площею 23,9 гектарів, що належить арештувати, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди; існування цивільного позову, що свідчить про недотримання слідчим вимог ст. 171 КПК України, повернуто прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин.

Окрім цього у ухвалі зазначено, що ч.5 ст.172 КПК України визначені строки подання клопотання про арешт майна, а саме не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна. Натомість врожай озимої пшениці, на який слідчий просить накласти арешт, було зібрано 15.07.2017 року, а звернувся останній до слідчого судді із клопотанням про арешт вилученого майна, 29.08.2017 року, тобто з порушенням строку, передбаченого ч.5 ст.171 КПК України, проте не просить його поновити у відповідності до ст.117 КПК України. Не виконавши вимоги зазначені у ухвалі слідчого судді від 29.08.2017 року, не врахувавши та не виправивши недоліки зазначені у ухвалі від 14.08.2017 року колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області, слідчий втретє 31.08.2017 року звернувся до суду з аналогічним клопотанням про накладення арешту на речовий доказ - зерно озимої пшениці, отримане з незаконних посівів, неправомірно здійснених на самовільно зайнятих земельних ділянках комунальної власності з кадастровими номерами 6520686600:05:011:0022 та 6520686600:05:011:002, загальною площею 23.9 га у кількості 25.6 тон, при цьому не надав суду ні протоколу зважування, ні акту передачі майна на відповідальне зберігання.

Крім того, злочин передбачений ч.1 ст.197-1 КК України є злочином з матеріальним складом, але в матеріалах клопотання відсутні будь-які дані, які б могли підтвердити завдання значної шкоди або посилання на це.

Також, у клопотанні не обґрунтовано наявність інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ч.1 ст. 197-1 КК України. Суддя слідчий враховує, що за даним видом кримінального правопорушення спеціальна конфіскація або конфіскація майна як виду покарання не передбачена.

Отже, враховуючи, що по справі відсутні докази того, що зазначене вилучене майно зерно озимої пшениці є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину та дане зерно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом, відсутні докази розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та докази факту завдання шкоди; відсутній цивільний позов, не надано доказів того, що майно набуте злочинним шляхом, що воно є доходом від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову, підстави для задоволення клопотання про арешт вказаного майна - відсутні.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов до висновку, що прокурором, слідчим не надано даних, що вказане вилучене майно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, а тому підстави для задоволення клопотання про арешт майна відсутні.

Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі всього або частини тимчасово вилученого майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ст. ст. 107, 131, 170, 173,236, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 про накладення арешту на речовий доказ - зерно озимої пшениці, отримане з незаконних посівів, неправомірно здійснених на самовільно зайнятих земельних ділянках комунальної власності з кадастровими номерами 6520686600:05:011:0022 та 6520686600:05:011:002, загальною площею 23.9 га у кількості 25.6 тон - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Ухвала в частині повернення майна підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя В. С. Миргород