Ухвала суду № 68630067, 18.07.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11кп/790/475/17 Головуючий 1 інстанції: Одарюк М.П.

Справа №623/4884/13-к Доповідач: Протасов В.І.

Категорія: ч.1 ст.286 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді - Протасова В.І.,

суддів - Глініна Б.В., Савенка М.Є.,

при секретарі - Лисенко О.В.,

за участю прокурора - Князєвої О.Є.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника-адвоката - Татьянка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1, захисника Татьянка А.М. на вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28 жовтня 2016 року стосовно ОСОБА_1, обвинуваченого за ч.1 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Зазначеним вироком,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець м.Ізюм Харківської області, громадянин

України, із середньо спеціальною освітою, українець,

не одружений, працюючий токарем на Ізюмському

приладобудівному заводі, зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1, раніше не

судимий, -

засуджений за ч.1 ст.286 КК України до 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 (три) роки.

На підставі ч.5 ст.74 КК України ОСОБА_3 звільнений від основного та додаткового покарання у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених п.2 ч.1 ст.49 КК України.

Вирішені питання про цивільний позов прокурора та процесуальні витрати.

Вироком встановлено, що ОСОБА_3, 29 вересня 2013 року, приблизно о 10 годині 10 хвилин, керуючи автомобілем ГАЗ 33021, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вул.Кам'янській в с.Суха Кам'янка Ізюмського району Харківської області у напрямку с.Єремівка Ізюмського району Харківської області.

На закругленні дороги ліворуч, ОСОБА_3, в порушення п.п.10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, неправильно вибрав безпечну швидкість руху, в наслідок чого, в районі будинку №14, на небезпечному повороті, здійснюючи маневр повороту вліво на вказаній вулиці, допустив виїзд на полосу зустрічного руху, по якій рухався автомобіль МАZDA 323, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, де виникло зіткнення транспортних засобів.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобілю МАZDA 323 ОСОБА_4 отримала тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому кісток лівої гомілки, кваліфіковане як середнього ступеню тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

В апеляційних скаргах:

- захисник Татьянко А.М. просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв'язку із істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неповнотою судового розгляду, закрити кримінальне провадження у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

В обґрунтування своїх вимог захисник посилається на те, що, на його думку, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 за ч.1 ст.286 КК України, висновки експертів мають суперечності, ґрунтуються на припущеннях і проведені з порушеннями норм КПК України, а саме: висновки зроблені одним експертом, який вийшов за межі своєї компетенції, при проведенні експертиз не прийнято до уваги осип бруду та не встановлено місце зіткнення меж проїзної частини, не вірно вказані вихідні дані, оскільки схема до протоколу огляду місця події, яка міститься в матеріалах справи, сфальсифікована, що призвело до зміни фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди, показання свідків та потерпілої, надані під час досудового розслідування, мають суттєві відмінності від показань, наданих під час судового розгляду справи. Вказує, що не була проведена комплексна авто-технічна та транспортно-трасологічна експертиза, а її проведення повинно було усунути протиріччя, які містяться у висновках інших експертиз по даній справі;

- обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати та ухвалити виправдувальний вирок у зв'язку із не доведенням його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу обвинувачений зазначає, що висновки експертів проведені з порушеннями норм КПК України, оскільки схема до протоколу огляду місця події, яка міститься в матеріалах справи, сфальсифікована, що призвело до зміни фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди, не враховані його показання та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, який є очевидцем ДТП. Вказує, що не була проведена комплексна авто-технічна та транспортно-трасологічна експертиза, а її проведення повинно було усунути протиріччя, які містяться у висновках інших експертиз по даній справі.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та захисника, які підтримали доводи апеляційних скарг, думку прокурора, який вважав, що відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що вони задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину та правова кваліфікація його дій ґрунтуються на доказах, які були належним чином досліджені під час судового розгляду, і їм дана оцінка відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України.

Доводи, викладені в апеляційних скаргах, спростовуються доказами, дослідженими в суді першої інстанції.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що 29 вересня 2013 року, їхав разом із своїм батьком ОСОБА_6 на автомобілі ГАЗ із с.Суха Кам'янка в с.Студенок, спускався з гори, швидкість автомобілю була приблизно 20-25 км/год., їхав по своїй полосі, не порушуючи правил дорожнього руху. Коли здійснював маневр повороту вліво, автомобіль МАZDA здійснила зіткнення із його автомобілем. Удар прийшовся в передню частину лівої сторони автомобіля. Після удару двигун його автомобіля заглух, але автомобіль продовжив свій рух. Від зіткнення автомобілів водій автомобілю МАZDA отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому ноги. Під час огляду місця події підписував протокол та схему, був згоден з нею, але на даний час зі схемою не згоден щодо слідів гальмування від колес автомобіля МАZDA в сторону повороту. На місці ДТП залишились уламки бамперу від МАZDA, які були на стороні її руху, бампер від МАZDA відпав на декілька частин та лежав посередині.

Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував факт дорожньо-транспортної пригоди, але пояснив, що вона відбулась внаслідок зіткненняавтомобілем МАZDA, який виїхав на полосу для руху його автомобіля, не оспорював він і факт власноручного підпису протоколу та схеми огляду місця події, однак зазначив, що в подальшому в схему огляду місця події були внесені зміни щодо слідів гальмування від колес автомобіля МАZDA в сторону повороту.

Згідно даних протоколу слідчого експерименту від 08 вересня 2014 року за участю обвинуваченого ОСОБА_1, в ході якого ОСОБА_3 відмовився визнавати слідову інформацію, гальмівний шлях автомобіля «Мазда 323», зазначивши, що схема огляду місця події - змінена (т.1 а.с.183-185).

Як вбачається із показань свідка ОСОБА_7, який був очевидцем дорожньо-транспортної пригоди, 29 вересня 2013 року, його син ОСОБА_3 попросив допомогти розвозити хліб. Вони виїхали із м.Ізюм в с.Суха Кам'янка, звідки потім повинні були їхати в с.Студенок. З'їжджали з гори на швидкості 25 км/год., побачили як на швидкості, на його думку, 70 км/год. автомобіль МАZDA, виїхав на полосу для руху зустрічних транспортних засобів. Після зіткнення автомобіль МАZDA відкинуло в бік, а автомобіль Газ продовжив свій рух від міста зіткнення. Від удару автомобіль Газ отримав механічні пошкодження з лівої сторони водія, а у автомобіля МАZDA відпав бампер. Автомобіль Газ не виїжджав на полосу для руху зустрічних транспортних засобів.

Показаннями свідка ОСОБА_9 встановлено, що 29 вересня 2013 року, близько 09 години 30 хвилин, її чоловік ОСОБА_7 зателефонував та повідомив, що вони з сином ОСОБА_1 потрапили в ДТП. Після ДТП вона разом з сином ходила на допити. Під час першого допиту, після вивчення протоколу та схеми, ОСОБА_3 їх підписав. На другому допиті, після вивчення документів, вона виявила, що схема відрізнялася від первинної, а саме мала зміни: доповнено пунктом та стрілкою.

Цими доказами спростовуються доводи апеляційної скарги обвинуваченого про не врахування у вироку його показань та свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6

Незважаючи на ці показання обвинуваченого та свідків, наведені на його захист, досліджені в судовому засіданні докази давали суду належні підстави визнати обвинувачення доведеним, виходячи з наступного.

Так, показаннями потерпілої ОСОБА_4 встановлено, що 29 вересня 2013 року, вона із своїм чоловіком - ОСОБА_10 їхала на автомобілі МАZDA 323 із с.Студенок в напрямку м.Ізюм. Їхала по своїй стороні, відстань від правого краю дороги приблизно 45-50см, швидкість близько 50 км/год., здійснюючи маневр повороту вправо, побачила як по її стороні їде автомобіль ГАЗ, не зупиняється. Вона почала гальмувати, але автомобіль ГАЗ не гальмував, продовжуючи рух. Водій автомобіля ГАЗ перед її машиною почав вивертати кермо, але не встиг, внаслідок чого відбулося зіткнення. Від удару автомобіль МАZDA відкинуло в бік, а автомобіль ГАЗ - зупинився на місці ДТП. Удар прийшовся ближче до центру автомобіля МАZDA, а у ГАЗ - з лівої. Від зіткнення на проїжджій стороні автомобіля МАZDA лежало скло, частина бамперу, з проїжджій частині автомобіля ГАЗ уламків не було. Автомобіль ГАЗ відкотили від місця ДТП ОСОБА_3 та ОСОБА_7 Тормозний шлях у Газелі був відсутнім.

Як вбачається із даних протоколу слідчого експерименту від 18 червня 2014 року за участю потерпілої ОСОБА_4, в ході якого ОСОБА_4показала та надала детальні пояснення про швидкість, рух, знаходження автомобілів та вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 (т.1 а.с.160-163).

Висновком судово-медичної експертизи від 10 жовтня 2013 року встановлено у ОСОБА_4 закритий перелом кістки лівої голені, який виник у неї від дії тупих твердих предметів та при ударі об такі, та міг утворитися в умовах ДТП, яке мало місце 29 вересня 2013 року, який за ступенем тяжкості відноситься до середньої тяжкості ушкоджень, які викликають тривалий розлад здоров'я (т.1 а.с.117-118).

Показаннями свідка ОСОБА_10, який був очевидцем дорожньо-транспортної пригоди, встановлено, що 29 вересня 2013 року, о 09 годині 00 хвилин, вони разом із дружиною ОСОБА_4 виїхали на автомобілі МАZDA в сторону м.Ізюм. ОСОБА_4 була за кермом, він сидів рядом на пасажирському сидінні. Проїжджаючи населений пункт с.Суха Кам'янка швидкість становила приблизно до 50 км/год. Їхали по своїй стороні, доїжджаючи до повороту, виконуючи маневр повороту вправо, назустріч їм по їхній полосі їхав автомобіль ГАЗ. ОСОБА_4 почала гальмувати. Від удару їх автомобіль відкинуло в бік в кювет. Після зіткнення автомобіль Газ стояв навпроти, але потім, до приїзду міліції, його відкотили на узбіччя ОСОБА_7 та ОСОБА_3

Із показань свідка ОСОБА_11 убачається, що 29 вересня 2013 року, він їхав із м.Ізюма в сторону с.Студенок, де в с.Суха Кам'янка по вул.Кам'янська побачив ДТП за участі автомобілів Газ та МАZDA. Автомобіль МАZDA стояла по ходу руху своєї сторони майже на узбіччі, повернута при ударі задом біля забору, а автомобіль Газ стояв на зустрічній полосі, тобто на полосі руху автомобіля МАZDA. Від удару автомобілі отримали механічні ушкодження: Газ - бампер, ліва сторона автомобіля ушкоджена, а МАZDA - капот.

Показаннями свідка ОСОБА_12 встановлено, що 29 вересня 2013 року до чергової частини Ізюмського МВ надійшов телефонний дзвінок про те, що в с.Суха Кам'янка Ізюмського району сталося ДТП між автомобілями ГАЗ та МАZDA. Слідчим Лісовиченко Д.О. було проведено огляд місця події, складені протоколи, схема, які були підписані учасниками та зроблені фотознімки. Під час огляду місця події чітко було видно гальмівний шлях автомобіля МАZDA, який був на стороні для руху цього автомобіля. Схема місця ДТП була одна, більше ніяких схем не робилось на досудовому розслідуванні.

Цими показаннями свідка ОСОБА_12 спростовуються доводи апеляційних скарг щодофальсифікації схеми до протоколу огляду місця події, оскільки допитаний в судовому засіданні першої інстанції свідок ОСОБА_12 не заперечував факт видачі обвинуваченому ОСОБА_1 копії схеми до протоколу огляду місця події, яка була ідентичною до оригіналу схеми, наявної в матеріалах справи.

Крім того, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що надану стороною захисту схему до протоколу огляду місця події від 29 вересня 2013 року, яка незасвідчена належним чином та не перевірена оригіналом документа, не можна визнати доказом по справі, оскільки відповідно до вимог ст.99 КПК України, сторони кримінального провадження зобов'язані надати суду оригінал документа, для того щоб копія могла бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги захисника про відмінність показань свідків, потерпілої під час досудового розслідування та в суді, колегія суддів відмічає наступне.

Неточності в показаннях свідків та потерпілої під час досудового розслідування та в суді пов`язані з тривалим терміном розгляду справи, свідомим сприйняттям дійсності різними особами.

Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст.370 КПК України, у вироку зазначені показання свідків та потерпілої, надані під час судового розгляду, а не досудового розслідування.

Показання потерпілої ОСОБА_4, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є послідовними в ході досудового розслідування та судового слідства, узгоджуються з іншими об'єктивними доказами.

Із даних протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29 вересня 2013 року із схемою дорожньо-транспортної пригоди встановлено, що місце дорожньо-транспортної пригоди - Ізюмський район, с.Суха Кам'янка, вул.Кам'янська в районі будинку №14, праворуч узбіччя. Місце пригоди знаходиться у зоні дії дорожніх знаків, встановлених по ходу огляду «1.1.Небезпечний поворот направо» та в зустрічному напрямку «1.2. Небезпечний поворот наліво». Положення транспортних засобів згідно схеми до протоколу. На дорожньому покриттю є сліди гальмування від колес автомобіля МАZDA та сліди юзу. Встановлена наявність відокремлених від транспортного засобу частин, а саме осип скла та пластикових фрагментів на проїжджій частині (т.1 а.с.132-138).

Висновками судово-автотехнічних експертиз від 11 листопада 2013 року, 27 листопада 2013 року та 19 грудня 2013 року встановлено:

- що до ДТП гальмівна система та рульове управління автомобіля МАZDA 323, реєстраційний номер НОМЕР_2, перебувала в технічно працездатному стані, при якому були відсутні будь-які несправності, що вплинули б на її вихідні параметри (т.1 а.с.94-106);

- що до події ДТП робоча гальмівна система автомобіля автомобіль ГАЗ 33021, реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходилась в несправному стані, через замаслення гальмівних механізмів задніх коліс, але в працездатному стані. До події ДТП рульове керування автомобіля ГАЗ 33021, реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходилося в працездатному стані, при якому були відсутні які-небудь несправності, які б могли вплинути на його вихідні параметри (т.1 а.с.107-113);

- що у даній дорожній обстановці водій автомобіля ГАЗ-33021 ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України. У діях водія автомобіля ГАЗ 33021 ОСОБА_3 убачаються невідповідності вимогам п.п.10.1, 12.1. Правил дорожнього руху України, які, з технічної точи зору, перебували у причинному зв`язку з виникненням події даного ДТП. (т.1 а.с.114-116).

Згідно висновку судової транспортно-трасологічної експертизи від 18 грудня 2013 року убачається, що на момент первинного контакту передній бампер автомобіля ГАЗ-33021 своєю лівою частиною контактував з центральною частиною переднього бампера автомобіля МАZDA 323. В момент первинного контакту взаємне розташування автомобіля «ГАЗ-33021» та автомобіля «МАZDA 323» було таким, що передня частина автомобіля «МАZDA 323» була звернена до переднього лівого габариту автомобіля «Газ-33021». В момент первинного контакту кут між поздовжніми осями автомобіля «ГАЗ-33021» та автомобіля «Мазда 323» становив близько 135 +- 50. Місце зіткнення автомобіля «ГАЗ-33021» та автомобіля «Мазда 323» знаходилось в районі місця переходу слідів гальмування автомобіля «Мазда 323» (позиція 4 на схемі ДТП» в сліди юзу коліс автомобіля «Мазда 323» (позиція №5 на схемі ДТП) (т.1 а.с.119-131).

Висновком судової експертизи обставин дорожньо-транспортної пригоди від 16 вересня 2015 року встановлено, що:

1) згідно вихідних даних з протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 від 05 грудня 2013 року:

- у даній дорожній обстановці водій автомобіля ГАЗ-33021 ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.10.1 і 12.1 Правил дорожнього руху України;

- у даній дорожній обстановці водій автомобіля ГАЗ-33021 ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти виникненню події даного ДТП шляхом виконання вимог п.п.10.1 і 12.1 Правил дорожнього руху України;

- у діях водія автомобіля ГАЗ-33021 ОСОБА_1 убачаються невідповідності вимогам п.п.10.1 і 12.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з виникненням події даного ДТП;

- у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Мазда 323» ОСОБА_4 повинна була діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України.

2) згідно вихідних даних з протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 від 18 червня 2014 року:

- у даній дорожній обстановці водій автомобіля ГАЗ-33021 ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.10.1 і 12.1 Правил дорожнього руху України;

- у даній дорожній обстановці водій автомобіля ГАЗ-33021 ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти виникненню події даного ДТП шляхом виконання вимог п.п.10.1 і 12.1 Правил дорожнього руху України;

- у діях водія автомобіля "ГАЗ-33021" ОСОБА_1 убачаються невідповідності вимогам п.п.10.1 і 12.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з виникненням події даного ДТП;

- у даній дорожній обстановці водій автомобіля МАZDA 323 ОСОБА_4 повинна була діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України;

- у даній дорожній обстановці водій автомобіля "MAZDA 323" ОСОБА_4 не мала технічної можливості запобігти виникненню події даного ДТП шляхом виконання вимог Правил дорожнього руху України;

- у діях водія автомобіля "МАZDA 323" ОСОБА_4 не убачаються невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з виникненням події даного ДТП;

- з технічної точки зору, зіткнення автомобіля " МАZDA 323" та автомобіля "ГАЗ-33021" відбулося внаслідок дій водія автомобіля "ГАЗ-33021" ОСОБА_1, які не відповідали вимогам п.п.10.1 і 12.1 Правил дорожнього руху України і, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв'язку з настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

3) згідно вихідних даних з протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 від 08 вересня 2014 року:

- вихідні дані, вказані у протоколі проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 від 08 вересня 2014 року в частині розташування місця зіткнення, та відповідно в частині механізму розвитку дорожньо-транспортної пригоди в цілому, є неспроможними, з технічної точки зору;

- згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29 вересня 2013 року рух на ділянці, де відбулася дана дорожньо-транспортна пригода, регулюється п.8.1 та дорожніми знаками 1.1 Додатку 1 «Небезпечний поворот праворуч» і 1.2 Додатка 1 «Небезпечний поворот ліворуч» Правил дорожнього руху України;

- швидкість руху автомобіля МАZDA 323, при швидкості руху до гальмування 50км/год., в момент зіткнення, виходячи з довжини слідів гальмування до зіткнення, зафіксованих на схемі до протоколу огляду місця ДТП, дорівнює Уу=29. ..31.2км/год.;

- слід гальмування довжиною 8.6м, зафіксований на схемі до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29 вересня 2013 року, було залишено лівими колесами автомобіля МАZDA 323, реєстраційний номер НОМЕР_2, та відповідно слід гальмування довжиною 9.3м, зафіксований на схемі до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29 вересня 2013 року, було залишено правими колесами автомобіля МАZDA 323, реєстраційний номер НОМЕР_2;

- згідно розташування слідів гальмування автомобіля МАZDA 323 - до зіткнення автомобіль МАZDA рухався прямолінійно, по своїй полосі руху;

- згідно розташування слідів юзу коліс автомобіля МАZDA 323 - після зіткнення автомобіль МАZDA 323 рухався у протилежному напрямку, відносно первинного напрямку його руху, та справа наліво і назад, відносно напрямку його первинного руху (т.2 а.с.38-51).

Цими висновками експертиз спростовуються доводи апеляційної скарги захисника щодо не прийняття до уваги осипу бруду та не встановлено місце зіткнення меж проїзної частини.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги захисника про те, що висновки експертів ґрунтуються на припущеннях, є необґрунтованими.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги захисника про те, що висновки зроблені одним експертом, який вийшов за межі своєї компетенції, та у них не вірно вказані вихідні дані, то колегія суддів відмічає наступне.

Ухвалою суду було призначено експертизу, в якій були зазначенівихідні дані, які були отримані під час дорожньо-транспортної пригоди, та слідчих експериментів за участю потерпілої ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_10

Висновки експертів, відповідно до ч.3 ст.101 КПК України, ґрунтуються на відомостях, які вони сприймали безпосередньо, під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження.

Згідно вимог ч.3 ст.102 КПК України, якщо при проведенні експертизи будуть виявлені відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких не ставилися питання, експерт має право зазначити про них у своєму висновку, що і зробив експерт у висновках.

Крім того, визначення експерта, який буде проводить експертизу на підставі ухвали суду, входить до компетенції керівництва експертної установи, а не суду.

Зазначені докази, а також показання потерпілої,свідків, є послідовними в ході досудового та судового слідства, узгоджуються з іншими об'єктивними доказами, та перевірені судом у порядку, встановленому КПК України, і визнані належними та допустимими.

З урахуванням того, що ці докази узгоджуються між собою, суд обґрунтовано взяв їх в обґрунтування вироку, та навів як докази, які свідчать про доведеність обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про відсутність доказів вини ОСОБА_1 за ч.1 ст.286 КК України, неповноту судового розгляду та закриття кримінального провадження спростовуються матеріалами справи та є безпідставними.

Що ж стосується доводів апеляційних скарг про не проведення комплексної авто-технічної та транспортно-трасологічної експертизи, то колегія суддів вважає, що вони є необґрунтованими, оскільки питання, зазначені в клопотанні (т.3 а.с.29-32), були предметом дослідження судово-автотехнічних експертиз від 11 листопада 2013 року, 27 листопада 2013 року та 19 грудня 2013 року, судової експертизи обставин дорожньо-транспортної пригоди від 16 вересня 2015 року, і зроблені відповідні висновки.

Комплексна експертиза призначається вразі наявності протиріч у висновках експертів, але у даному провадженні вони відсутні.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, по справі не встановлено.

Суд першої інстанції, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, дотримався вимог ст.65 КК України і в повному обсязі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та ступінь суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченого, із яких вбачається, що він на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується нейтрально, працює токарем, раніше не судимий.

Обставин, які обтяжують чи пом'якшують покарання, відповідно до вимог ст.ст.66, 67 КК України, судом не встановлено.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо призначення виду та розміру покарання достатньо мотивований, а покарання, що призначено обвинуваченому ОСОБА_1 в межах санкції статі, за яку його визнано винуватим, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28 жовтня 2016 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Татьянка А.М. - без задоволення.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, що тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий суддя -

Судді: