Вирок № 68629875, 04.09.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3014/17

Номер провадження 1-кп/629/375/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження № 12017220380001671 на підставі угоди про визнання винуватості відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого:

- 08.07.2013 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України до 6 років позбавлення волі. Звільненого 11.11.2015 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 18 днів,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 309 КК України,,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Лукяненко Д.О.,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, адвоката Остапенко С.Ю., -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 з грудня 2016 року, точну дату в судовому засіданні не встановлено, по 26 травня 2017 року, маючи умисел на надання приміщення для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів, маючи на меті забезпечення незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 з періодичністю 2 рази на тиждень, надавав приміщення вказаної квартири для виготовлення та вживання наркотичних засобів раніше знайомим ОСОБА_4 та ОСОБА_5, таким чином забезпечував можливість останнім вживати наркотичні засоби, ховаючись у вказаному житлі.

Так, 25 травня 2017 року близько 15-00 години до ОСОБА_1, який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 прийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з якими ОСОБА_1 за місцем свого мешкання виготовили наркотичний засіб «дезоморфін», який ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в подальшому вжили ін'єкційним шляхом.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 317 КК України, тобто надання приміщення для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів.

Крім того, ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 307, 317 КК України, маючи умисел на незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння у вигляді незаконного виготовлення і зберігання наркотичних речовин без мети збуту, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, без належного дозволу, виготовив в домашніх умовах особливо небезпечний наркотичний засіб - дезоморфін, знаходячись за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1, зберігав наркотичний засіб - дезоморфін у вигляді нашарування в 10 медичних шприцах та скляному флаконі з ін'єкційною голкою.

26 травня 2017 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_1 в приміщенні кухні було виявлено та вилучено 10 медичних шприців та скляний флакон з ін'єкційною голкою, які мали нашарування речовини коричневого кольору, яка згідно висновку експерта № 990 від 21.07.2017 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - дезоморфін, масою 0,01083 г, який ОСОБА_1 незаконно виготовив та зберігав за місцем свого мешкання без мети збуту.

Своїми діями, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 309 КК України, оскільки він незаконно виготовив та зберігав наркотичний засіб без мети збуту, вчинене повторно, особою, яка раніше вчинила злочини, передбачені ст.ст. 307, 317 КК України.

28 серпня 2017 року між прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Шкребцем А.Є., якому надані повноваження прокурора в кримінальному провадженні № 12017220380001671 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2017 року, з одного боку і підозрюваним в цьому провадженні ОСОБА_1, з іншого боку, була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України. Згідно даної угоди ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість в скоєних злочинах за ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 309 КК України і прийняв зобов'язання беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в кримінальному провадженні та співпрацювати з правоохоронними органами у викритті інших осіб причетних до зазначених кримінальних правопорушень. Також сторони дійшли згоди щодо покарання, яке має понести підозрюваний, а саме: відповідно до ч. 1 ст. 317 КК України покарання у виді позбавлення волі строком 5 років, за ч. 2 ст. 309 КК України покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки, на підставі ст. 70 КК України призначити остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України та звільнити від відбуття реального покарання з іспитовим строком. Крім цього даною угодою встановлені відомості щодо розуміння сторонами угоди наслідків її укладання та затвердження зазначеної угоди.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та пояснив, що він скоїв зазначені правопорушення, у вчиненому щиро кається. Також пояснив суду, що угоду він укладав добровільно і наслідки укладання і затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Просив затвердити зазначену угоду.

Суд, заслухавши думку прокурора та захисника, які наполягали на затвердженні угоди, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується та визнає вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 309 КК України, які згідно зі ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості.

Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкціям ч. 1 ст. 317 та ч. 2 ст. 309 КК України.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права визначені абзацами 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що дана угода відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та може бути затверджена і на підставі цієї угоди може бути ухвалений вирок. Оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінальних правопорушень вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, не відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. Крім того судом береться до уваги те, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена підозрюваним та прокурором, визначена у межах санкцій ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 309 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

За таких обставин, виходячи з позиції обвинуваченого, висловленої в судовому засіданні щодо погодження із призначенням узгодженої сторонами міри покарання, позиції прокурора, яким зрозумілі наслідки затвердження угоди, враховуючи вимоги діючого законодавства, суд дійшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості від 28 серпня 2017 року, укладеної між прокурором та підозрюваним у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу вживання канабіоїдів, опіоїдів з шкідливим наслідками з 2006 року, не одружений, має середню освіту, не працює, військовозобов'язаний.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття в скоєному та активне сприяння по розкриттю злочину.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд призначає покарання ОСОБА_1, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 28 серпня 2017 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 в ході досудового розслідування та судом не обирався.

Судові витрати по справі покласти на обвинуваченого ОСОБА_1.

Долю речових доказів суд вирішує згідно зі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Шкребцем Артемом Євгеновичем, якому надані повноваження прокурора в кримінальному провадженні і обвинуваченим в цьому провадженні ОСОБА_1, укладену 28 серпня 2017 року.

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 309 КК України та піддати його покаранню:

- за ч. 1 ст. 317 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів за напрямком експертної спеціальності № 990 від 21.07.2017 року в розмірі 2676 гривень 96 копійок (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази по справі:

- експертний пакунок, опечатаний біркою № 159131 з одноразовим шприцом ємкістю 0,5 мл з нашаруванням речовини жовтого кольору, одноразовим шприцом ємкістю 0,5 мл з нашаруванням речовини коричневого кольору, одноразовим шприцом ємкістю 20 мл з нашаруванням коричневого кольору, одноразовим шприцом ємкістю 0,5 мл з нашаруванням речовини світло-жовтого кольору, одноразовим шприцом ємкістю 0,5 мл з нашаруванням речовини бурого кольору, трьома одноразовими шприцами ємкістю 0,5 мл з нашаруванням бурого кольору, двома одноразовими шприцами ємкістю 0,2 мл з нашаруванням бурого кольору, двома скляними бутильками, скляною пробіркою, скляною тарілкою з нашаруванням речовини бурого кольору, металевою тарілкою, металевою виделкою, пластиковими бутилками об'ємом 0,5 л в кількості 2 штук з нашаруванням речовини бурого кольору, медичним шприцом ємкістю 0,5 мл з наповненою речовиною бурого кольору, які відповідно до квитанції 5289, знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів УЛ УМЗ ГУНП в Харківській області - знищити, як такі, що не представляють цінності.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова