Вирок № 68628534, 05.09.2017, Великобурлуцький районний суд Харківської області

провадження 1-кп/616/62/17

справа № 617/609/15-к

В И Р О К

Іменем України

5 вересня 2017 року Великобурлуцький районний суд Харківської області в складі головуючого - судді Нестайка Ю.В.

з участю: секретаря судового засідання - Капленко А.В.

прокурора - Харькова Р.О.

потерпілої - ОСОБА_1

представника потерпілої - адвоката Гардаушенка С.П.

обвинуваченої - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук кримінальне провадження, внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015220260000134 від 19.02.2015 року, по обвинуваченню

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Поляна, Шебекінського району

Білгородської області РФ, громадянки України, освіта професійно -

технічна, має двох малолітніх дітей, працюючої соціальним працівником,

проживаючої АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

18 лютого 2015 року близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, зайшла на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2,- де вчинила сварку з господаркою даного домоволодіння ОСОБА_1 з приводу корови, яка перебувала у сараї вказаного домоволодіння. Під час сварки ОСОБА_3 умисно завдала два удари металевим ломом в праву лобно - тім'яну область голови ОСОБА_1, чим спричинила потерпілій тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми у формі струсу головного мозку, забито-рваної рани в правій лобово-тім'яній області, яке є легким тілесним ушкодженням, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Обвинувачена ОСОБА_3 по суті пред'явленого обвинувачення винною себе визнала, не заперечувала факту нанесення потерпілій тілесних ушкоджень. При цьому пояснила, що наносити ОСОБА_1 удари не бажала, вона оборонялася від неї та її брата ОСОБА_4 і тому використала для цього металевий предмет. Вона хотіла ударити ОСОБА_4, але ОСОБА_1 вибігла наперед і вийшло так, що вона ударила потерпілу двічі по голові. Сварка у них виникла із-за корови, яка знаходилася у сараї потерпілої, а належала дядькові її чоловіка - ОСОБА_5, який деякий час проживав з ОСОБА_1, вів з нею сумісне господарство. Він просив допомогти забрати належну йому корову, з цією метою вона і прийшла до домоволодіння потерпілої, при цьому була нетвереза.

Крім показань ОСОБА_3, її винність у вчиненні злочину об'єктивно підтверджується зібраними у справі та дослідженими в ході судового розгляду доказами:

- показаннями потерпілої ОСОБА_6 про те, що вона раніше проживала однією сім'єю з ОСОБА_5, він до неї прийшов проживати та привів свою корову. Потім вони посварилися і він покинув її житло і з 2014 року вона самостійно доглядає за коровою. 18.02.2015 року біля 15.00 години до неї на подвір'я прийшла ОСОБА_3 з мотузкою, за огорожею стояв ОСОБА_5 і ще якісь люди. ОСОБА_3 побігла до сараю щоб забрати корову. Вона з братом - ОСОБА_4, побігли за нею з метою не пустити її в сарай, при цьому ОСОБА_3 схопила лом, який стояв біля сараю, та двічі ударила її по голові;

- показаннями свідка ОСОБА_5, що він дійсно проживав у шлюбі з потерпілою ОСОБА_1, а коли пішов від неї, залишив у неї корову. 18.02.2015 року приїхали покупці за коровою, і він з ОСОБА_3 пішли до двору ОСОБА_1, щоб забрати корову та продати. ОСОБА_3 зайшла у двір, але його дружина та її брат учинили сварку та не дали забрати корову. Він стояв за двором і бійки не бачив;

- показаннями свідка ОСОБА_4, брата потерпілої, що 18.02.2015 року біля 15.00 години ОСОБА_3 хотіла забрати корову, яка стояла в сараї домоволодіння його сестри - ОСОБА_1 Він пішов до сараю та побачив там ОСОБА_7 з мотузкою, яку вигнав із сараю, не давши забрати корову. Тоді ОСОБА_3 взяла лом та вдарила спочатку його по голові, а потім ОСОБА_1;

- показаннями свідка ОСОБА_8, що вона проживає по сусідству з потерпілою ОСОБА_1, після обіду 18.02.2015 року вона побачила групу людей, які підійшли до домоволодіння ОСОБА_1 Вона вийшла на вулицю та побачила, що біля двору ОСОБА_1 стояв її чоловік ОСОБА_5 та ще двоє невідомих осіб. Зайшовши у двір, побачила ОСОБА_1, яка бігла вся у крові. У дворі також була ОСОБА_3, яка була явно нетвереза;

- показаннями свідка ОСОБА_9, що 18.02.2015 р. їй зателефонувала сестра -ОСОБА_1, кричала, що її убивають, просила терміново приїхати., сказала, що ОСОБА_3 забирає у неї корову. Наступного дня вона приїхала з м. Харкова до ОСОБА_1 та помістила її на лікування до обласної лікарні.

- висновком судово-медичної експертизи № 28-ОКБ/15, згідно якого у потерпілої ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, забито-рваної рани в правій лобово - тім'яній області, які за ступенем тяжкості відносяться до легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров'я (а.с.124-125);

- вилучений з місця події лом був визнаний речовим доказом (а.с. 129);

- актом медичного огляду від 18.02.2015 р., яким підтверджується наявність у ОСОБА_3 стану алкогольного сп'яніння (а.с. 146);

- при проведенні слідчого експерименту ОСОБА_3 показала, як вона наносила удари ломом по голові ОСОБА_1 (а.с. 149-153);

- згідно з виписками із медичної картки ОСОБА_1 лікувалася стаціонарно з 19.02.2015 р. по 06.03.2015 р. з діагнозом: гостра закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку (а.с. 71-72);

- згідно з виписками із медичної картки ОСОБА_1 лікувалася стаціонарно з 16.11.2015 р. по 09.12.2015 р. з діагнозом: наслідки черепно-мозкової травми, струсу головного мозку (а.с. 73-74);

Суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_3, судом не встановлено.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

ОСОБА_3 раніше не судима, позитивно характеризується за місцем роботи, має двох малолітніх дітей: синів ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.142-145,148).

За таких обставин суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді громадських робіт.

Прокурор пред'явив цивільний позов до обвинуваченої про відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину в сумі 3702,93 грн. (а.с. 76-78).

ОСОБА_3 позов прокурора визнала повністю.

У довідці КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня-центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» вказана вартість лікування ОСОБА_1 з 19.02.2015 р. по 06.03.2015 р. в сумі 3702,93 грн. (а.с. 80).

Відповідно до ч.1 ст. 1206 ЦК України, ч.4 ст. 174 ЦПК України позов прокурора підлягає задоволенню.

Згідно ч.3 ст. 1206 ЦК України кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Потерпіла пред'явила цивільний позов до обвинуваченої про відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди в сумі 6838 грн. у якості компенсації коштів, витрачених на лікування, та моральної шкоди в сумі 50 000 грн.

Свої вимоги потерпіла мотивувала тим, що 6838,00 грн. витратила на придбання медикаментів за час лікування після отриманих тілесних ушкоджень, а компенсацію своїх душевних страждань у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї, внаслідок фізичного болю, якого зазнала у зв'язку з отриманим тілесним ушкодженням, внаслідок нервового потрясіння ОСОБА_1 оцінила у 50000 грн.

ОСОБА_3 позов в частині відшкодування матеріальної шкоди визнала частково, в сумі 500,00 грн., в частині відшкодування моральної шкоди не визнала повністю.

При судовому розгляді встановлено, що потерпіла лікувалася стаціонарно з 19.02.2015 р. по 06.03.2015 р. з діагнозом: гостра закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, та з 16.11.2015 р. по 09.12.2015 р. з діагнозом: наслідки черепно-мозкової травми, струсу головного мозку. За час лікування потерпіла витратила на придбання ліків 6838,00 грн., що підтверджується копіями наданих чеків (а.с. 63-70).

Вказане свідчить про наявність підстав задоволення позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, відповідно до ст. 1166 ЦК України.

Згідно з ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, серед іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї; у фізичному болю, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

На підставі наданих доказів встановлено, що внаслідок протиправних дій обвинуваченої потерпілій завдано фізичного болю та моральних переживань. Після заподіяних тілесних ушкоджень потерпіла змушена була двічі пройти курс стаціонарного лікування.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.

Відповідач не надала до суду доказів, які б спростовували вимоги позивача і надані нею докази.

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди.

Визначаючи суму, яка підлягає стягненню, суд виходить із засад розумності та справедливості, враховуючи ступінь тяжкості отриманих потерпілою тілесних ушкоджень, тривалості лікування.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді двохсот сорока годин громадських робіт.

Позов прокурора задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 3702,93 (три тисячі сімсот дві гривні 93 копійки) у рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілої, зарахувавши їх на рахунок Департаменту бюджету і фінансів Харківської ОДА, р/р 31413544700001, ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код 37874947, призначення КБК 24060300.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 6838,00 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди; 12000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 18838,00 (вісімнадцять тисяч вісімсот тридцять вісім) гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Речовий доказ - лом, - повернути ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Великобурлуцький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Ю.В. Нестайко