Ухвала суду № 68628264, 05.09.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/648/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 191 (84, 86-4) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 С. В.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2017 м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Яковлєвої С.В.,

суддів Осєтрова В.І., Гончара В.М.,

із секретарем Сакарою І.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому кримінальне провадження №12016120020012630 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 червня 2017 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, не працюючого, проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимий: ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05.12.2016 року звільнений від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190 КК України у звязку з примиренням з потерпілим, кримінальне провадження закрито;

засуджено за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, за ч.3 ст.191 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. Відповідно до ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.75 КК України звільнений від призначеного покарання з випробуванням, іспитовим строком 2 роки, з покладенням обовязків згідно ст.76 КК України .

Доля речових доказів вирішена відповідно до ст.100 КПК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Фомічової І.В.,

захисника-адвоката ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_3

Вироком суду ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він вчинив привласнення чужого майна, яке було йому ввірене, вчинене повторно та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинену повторно.

Так, ОСОБА_3 відповідно до наказу від 09.08.2016 року №48-К ТОВ «Богдан-Авто Кіровоград», прийнятий на посаду завідуючого складом запчастин. 09.08.2016 року та 10.08.2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Богдан-Авто Кіровоград» укладено договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та про повну матеріальну відповідальність.

Діючи відповідно до договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та матеріальну відповідальність, в межах своєї компетенції, ОСОБА_3 ніс повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей, у випадках виявлення недостачі переданих йому під звіт товарно-матеріальних цінностей або коштів більше встановлених допустимих норм, знищення, пошкодження, зниження якості або псування з його вини товарно-матеріальних цінностей, він зобов'язується відшкодувати нестачу коштів та заподіяну шкоду відповідним товарно-матеріальним цінностям. Тобто в силу займаної посади, та на підставі договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та матеріальну відповідальність, ОСОБА_5 являвся особою, якій ввірені грошові кошти та товарно-матеріальні цінності ТОВ «Богдан-Авто Кіровоград».

10.08.2016 року обвинувачений під підпис згідно до акту прийому-передачі №КИ-0000874 отримав ввірені йому підприємством матеріальні цінності, зокрема шліф машинку DWT OP13-180, шліф машинку Einhel BT-AG2000.

11.08.2016 року близько 18 год. 00 хв., перебуваючи на посаді завідуючого складом запчастин ТОВ «Богдан-Авто Кіровоград», будучи матеріально-відповідальною особою, якій ТОВ «Богдан-Авто Кіровоград» ввірено товарно-матеріальні цінності, у ОСОБА_3 виник умисел спрямований на повторне привласнення товарно-матеріальних цінностей належних вказаному товариству.

Реалізовуючи свій злочинний намір, діючи умисно, повторно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, ОСОБА_3 перебуваючи на своєму робочому місці, у приміщенні складу запчастин ТОВ «Богдан-Авто Кіровоград», розташованому за адресою м. Кіровоград вул. Г.Сталінграду, 6а, в порушення вимог договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та повну матеріальну відповідальність, привласнив ввірену йому шліф машинку Einhel BT-AG2000, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №281 від 27.10.2016 року складає 1813 гривень. В подальшому з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Богдан-Авто Кіровоград» матеріальних збитків на суму 1813 гривень.

Крім того, 20.08.2016 року о 18.00 год., перебуваючи на посаді завідуючого складом запчастин ТОВ «Богдан-Авто Кіровоград», будучи матеріально-відповідальною особою, якій ТОВ «Богдан-Авто Кіровоград» ввірено товарно-матеріальні цінності, у ОСОБА_3 виник умисел спрямований на повторне привласнення товарно-матеріальних цінностей належних вказаному товариству.

Реалізовуючи свій злочинний намір, діючи умисно, повторно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, ОСОБА_3 перебуваючи на своєму робочому місці, у приміщенні складу запчастин ТОВ «Богдан-Авто Кіровоград», розташованому за адресою м. Кіровоград вул. Г.Сталінграду, 6а, в порушення вимог договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та повну матеріальну відповідальність, привласнив ввірену йому шліф машинку DWT OP13-180, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №281 від 27.10.2016 року складає 1435 гривень.

В подальшому ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Богдан-Авто Кіровоград» матеріальних збитків на суму 1435 гривень.

Також, 05.10.2016 року близько 18.00 год., обвинувачений перебуваючи в приміщенні СТО ТОВ «Богдан-Авто Кіровоград», помітив на робочому столі майстра вказаного СТО, ноутбук Аsus Z99L. У цей час у ОСОБА_3 виник умисел на таємне викрадення вищевказаного майна. Реалізовуючи свій злочинний намір, діючи умисно, повторно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, достовірно знаючи, що його дії не будуть помічені, ОСОБА_3 таємно викрав ноутбук Аsus Z99L, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №281 від 27.10.2016 року складає 3100 гривень. В подальшому ОСОБА_3П з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Богдан-Авто Кіровоград» матеріальних збитків на суму 3100 гривень.

В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та юридичної кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок районного суду щодо обвинуваченого скасувати в частині призначеного покарання через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_3 визнати винним та призначити за ч.2 ст.185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік; за ч.3 ст.191 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських обов'язків, строком на 2 роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських обов'язків, строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки та покласти обов'язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України. В іншій частині вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.06.2017 стосовно ОСОБА_3 залишити без змін. Свої вимоги мотивує тим, що санкцією ч.3 ст.191 КК України передбачено призначення обов'язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Всупереч вимог п.1 ч.1 ст.65 КК України суд першої інстанції, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч.3 ст.191 КК України, не призначив обвинуваченому обов'язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певними видами діяльності.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свої апеляційні вимоги і просив їх задовольнити, обвинуваченого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_4, які не заперечували проти задоволення апеляції прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Розглянувши справу в межах поданої апеляцій, в якій не оспорюються фактичні обставини кримінального правопорушення та правова кваліфікація дій обвинуваченого, встановлено що викладені у вироку суду висновки про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 та ч.3 ст.191 КК України, за що його засуджено, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які є взаємоузгодженими між собою, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних на законних підставах і досліджених у судовому засіданні доказах.

Суд першої інстанції, обєктивно встановивши фактичні обставини справи, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 та правильно кваліфікував дії останнього за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинену повторно та ч.3 ст.191 КК України, як привласнення чужого майна, яке було йому ввірене, вчинене повторно.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд першої інстанції, в повній мірі дотримався загальних засад призначення покарання, які передбачені ст. 65 КК України, та призначив покарання в межах санкції ч.2 ст.185, ч.3 ст.191 КК України за якою його засуджено.

При призначенні обвинуваченому покарання суд першої інстанції врахував тяжкість кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є злочинами середньої тяжкості та тяжким злочином.

Характеризуючи особу обвинуваченого, районний суд прийняв до уваги, що ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується негативно, не одружений, працює, отже займається суспільно-корисною діяльністю та має особистий дохід, на обліках у лікарів психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

Обставиною, що помякшує покарання правильно визнано щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_3 без ізоляції його від суспільства, з призначенням покарання у межах санкції статті обвинувачення, що буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, перевиховання та профілактики вчинення нових кримінальних правопорушень.

Вказане покарання, на думку колегії суддів, є виваженим.

Разом з тим, слушними є апеляційні доводи прокурора в частині неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні ОСОБА_3П покарання за ч.3 ст.191 КК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Так, санкцією ч.3 ст.191 КК України передбачено призначення обов'язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Таким чином, районний суд призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч.3 ст.191 КК України, неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме не призначив обвинуваченому обов'язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певними видами діяльності, тобто не застосував закон, який підлягає застосуванню, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції скасуванню в частині призначеного покарання, на підставі п.2 ч.1 ст.413 КПК України з ухваленням в цій частині нового вироку. В решті вирок районного суду підлягає залишенню без зміни.

Керуючись ст.ст. 376 ч.2, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 червня 2017 року стосовно ОСОБА_3 за ч.2 ст.185, ч.3 ст.191 КК України в частині призначеного покарання - скасувати.

Постановити новий вирок, яким ОСОБА_3 визнати винним та призначити покарання

-за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

-за ч.3 ст.191 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням адміністративно-господарських обовязків, строком на 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських обов'язків, строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_3 обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

В решті вирок залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_6