Постанова № 68627, 07.08.2006, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"07" серпня 2006 р.

Справа № 2/189

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ДеревінськоїЛ.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 2/189

за позовом: Прокурора Компаніївського району в інтересах держави в особі Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Кіровоград

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс-Кіровоград", смт. Компаніївка Кіровоградської області

про стягнення 4765 грн.

Секретар судового засідання – Галушко М.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від прокуратури - прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури області Чорна А., посвідчення № 294;

від позивача - Пилипенко О.І. , довіреність № 04-04/1655 від 30.06.06;

від відповідача - директор Монокін В.В.;

від відповідача - Яковлев С.В., довіреність № 63 від 03.06.06;

Час прийняття постанови – 16:05.

Прокурором Компаніївського району в інтересах держави в особі Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс-Кіровоград" про стягнення штрафних санкцій за невиконання нормативу створення робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005 році в сумі 4765 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 20.07.06р. № 62 позовні вимоги заперечив мотивуючи тим, що товариство вчасно подало Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою № 10-ПІ, затвердженою наказом Мінпраці від 29.12.2004р. № 338. Позивачем не надано суду доказів того, що на підприємство відповідача направлялись пропозиції про працевлаштування інвалідів чи інваліди самі звертались до відповідача з метою працевлаштування у 2005 році і їм було відмовлено в працевлаштуванні. Оскільки без такої пропозиції не можна установити, працевлаштування інваліда якої категорії може бути запропоновано, що унеможливлює створення відповідного робочого місця.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 19 Закону України „Про соціальну захищеність інвалідів в Україні» для підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інваліді у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює 25 чоловік – у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 05.07.2001р. підприємства (об’єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об’єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Порядок сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року № 1767 (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 2-5 вищезазначеного Порядку, підприємства, на яких працює 15 і більше чоловік, реєструються у відділеннях Фонду за своїм місцезнаходженням і щороку, не пізніше 1 лютого подають до відділень звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою, що затверджується Держкомстатом.

Підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша від установленого нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» сплачують відповідним відділенням Фонду штрафні санкції самостійно, 15 квітня року, що настає за звітним. Суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства, відкриті в установах Національного банку чи в установах комерційних банків.

Суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

З матеріалів справи: копії звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік відповідача від 31.01.2006р. вбачається, що при середньообліковій чисельності працюючих на підприємстві відповідача в 2005 році 20 осіб та виходячи з нормативу, передбаченого ч. 1 ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у відповідача мали бути працевлаштовані інваліди в кількості 1 особи та фактично у відповідача було працевлаштовано інвалідів не було.

Таким чином, кількість не зайнятих інвалідами робочих місць у відповідача у 2005 році склала 1 місце. Виходячи з того, що середньомісячна заробітна плата у відповідача у 2005 році складала 4765 грн., сума штрафних санкцій, які відповідач повинен був сплатити становить 4765 грн. Проте, сума штрафних санкцій, в строк визначений ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - тобто до 15.04.2006р., відповідачем не сплачена.

Відповідач не надав суду доказів виконання вимог Закону і забезпечення працевлаштування інвалідів чи сплати суми штрафних санкцій за 1 нестворене робоче місце для працевлаштування інвалідів в 2005 році.

Заперечення відповідача викладені в відзиві на позовну заяву від 20.07.06р. № 62 судом не приймаються виходячи з наступного. Положенням про робоче місце інваліда, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. № 314 затверджений порядок і послідовність роботи підприємств по працевлаштуванню інвалідів: створення робочого місця; визначення видів виробництв, цехів та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформування державної служби зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів; розроблення та затвердження інструкції про робоче місце для інваліда та інше. Отже, ніяких дій, визначених законодавством, відповідачем по створенню робочого місця відповідачем проведено не було. Крім того, створеним робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги позивача повністю та стягує на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції в сумі 4765 грн. за невиконання відповідачем нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році.

Судові витрати по справі згідно п. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб»єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись п. 2, 4 ст. 94, ст. ст. 160, 163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 6 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити позов повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс-Кіровоград", ( вул. Кірова, 17, смт. Компаніївка Кіровоградської області та вул. Ушакова. 1А, к.105, м. Кіровоград, код 32322392, п/р 260065387 в ОД АППБ «Аваль» м. Кіровоград, МФО 323538) на користь користь Кіровоградського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, ( вул. 50 років Жовтня, 7А, м. Кіровоград, код 2438896884, п/р 31211230600222 у ВДК в Кіровоградській області, МФО 823016) штрафні санкції за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році в розмірі 4765 грн.

Після набрання судовим рішенням законної сили, за заявою стягувача, буде виданий виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя

Л. В. Деревінська