Ухвала суду № 68625870, 05.09.2017, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/6809/17

1-кп/0203/284/2017

У Х В А Л А

іменем України

05 вересня 2017 року Кіровський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого-судді - Підберезного Г.А.

при секретарі - Суховерхої А.С.

за участю:

прокурора - Кліпацької Е.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017042640000011 від 17.02.2017 відносно ОСОБА_1 Геньєвича обвинуваченого за ч.2 ст.260, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш мякий домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 ОСОБА_2 підтримав заявлене клопотання.

Прокурор заперечувала проти заявленого обвинуваченим ОСОБА_3 клопотання та просила продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 строком на 60 днів, в обґрунтування якого посилалась на те, що на волі обвинувачений зможе перешкодити встановленню істини у справі, вплинути на свідків, переховуватися від слідства і суду із метою уникнення відповідальності.

Вислухавши думку учасників провадження, та ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 Геньєвича, при цьому виходить із наступних причин.

Відповідно до ч.1,2ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Так, ОСОБА_1 Геньєвич обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, в тому числі у вчиненні кримінального правопорушення середньої тяжкості, судове дослідження доказів по справі не проведене, а отже перебуваючи на волі обвинувачений зможе перешкодити встановленню істини у справі, вплинути на свідків, переховуватися від слідства і суду із метою уникнення відповідальності.

Окрім того, суд враховує обставини, визначені статтею 178 КПК України, зокрема тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 Геньєвичу у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні якого він обвинувачуються.

Також, суд враховує підстави за яких обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і які наразі не втратили своєї актуальності.

Отже, враховуючи наявність ризиків вчинення обвинувачених дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи у сукупності обставини визначені ст.178 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 Геньєвича строком на 60 днів.

У задоволені клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 Геньєвича, про зміну запобіжного заходу відмовити, у звязку з вищевикладеним.

На підставі викладеного та керуючись ст. 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 Геньєвича відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 Геньєвича строком на 60 днів, тобто до 03 листопада 2017 року включно.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Г.А. Підберезний