Рішення № 68623800, 31.08.2017, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2017р.Справа № 917/1077/17

За позовом Приватного підприємства "Будгарант - 7", 61039, м. Харків, пр-т Любові Малої, 2

до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1

про скасування розпорядження.

Суддя Семчук О.С.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність № 02/3106 від 25.07.2017р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Розглядається позовна заява Приватного підприємства "Будгарант - 7" (далі позивач/ ПП "Будгарант-7") до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відповідач/ ПОТВ АМК України) про скасування розпорядження адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02/63-р від 14.06.2017р. про початок розгляду справи № 02-01-50/56-2017 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що спірне розпорядження не відповідає приписам чинного законодавства України, порушує права та законні інтереси підприємства.

Ухвалою від 07.07.2017р. суд порушив провадження у справі, розгляд якої призначено на 25.07.2017р.

25.07.2017р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача суд відклав розгляд справи на 31.08.2017р.

В судове засідання 31.08.2017р. представник позивача не з'явився. Про час, дату та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, строк розгляду справи, встановлений ГПК України, закінчується, то справа розглядається без участі представника позивача.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.

В судовому засіданні 31.08.2017р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

14.06.2017р. адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України постановлено розпорядження № 02/63-р про початок розгляду справи № 02-01-50/56-2017 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі - Розпорядження).

Як зазначено в Розпорядженні, в ході здійснення державного контролю задотриманням законодавства про захист економічної конкуренції під час проведення Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради у травні-червні 2016р. відкритих торгів із закупівлі - «Капітальний ремонт вулиці Садова (від вул. Нижньомлинська до вул. К. Лібкнехта) у місті Полтава (45000000-7 Будівельні роботи)» у діях приватного підприємства «Будгарант-7» та приватного акціонерного товариства «Управління механізації будівництва № 23» виявлено ознаки порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

Позивач вважає Розпорядження таким, що не відповідає приписам чинного законодавств України, порушує права та законні інтересі підприємства, з підстав не доведеності відповідачем наявності антиконкурентних узгоджених дій, які можуть мати негативний вплив на стан конкуренції на цьому ринку у вигляді настання певних негативних наслідків для інших суб'єктів господарювання, зокрема, приведення до спотворення результатів торгів.

Як зазначає позивач, з розпорядження вбачається, що відповідачем порушено справу у зв'язку з аналізом документів та інформації, наданої Замовником та отриманої інформації в межах дослідження. Однак, до початку розгляду відповідачем справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції, від позивача не запитувалась інформація та документи стосовно його участі під час проведення Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради у травні-червні 2016р. відкритих торгів із закупівлі - «Капітальний ремонт вулиці Садова (від вул. Нижньомлинська до вул. К. Лібкнехта) у місті Полтава (45000000-7 Будівельні роботи)».

З вказаних підстав позивач просить скасувати Розпорядження.

Відповідач у відзиві не погоджується з доводами позивача, вважає, що оскаржуване Розпорядження про початок розгляду справи не порушує права та охоронювані інтереси осіб, які беруть участь у справі, а лише засвідчує факт початку розгляду справи. З огляду на викладене посилання позивача на відсутність у його діях ознак порушення конкурентного законодавства не повинно братися до уваги судом, оскільки ці фактичні дані підлягають дослідженню та оцінці в процесі розгляду територіальним відділенням відповідної справи.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема, приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за: заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції; поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.

Статтею 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи. Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Позивач у позові зазначає, що в оспорюваному розпорядженні не доведена антиконкурентна узгоджена поведінка позивача, не зазначені докази, якими б підтверджувався негативний вплив на стан конкуренції на цьому ринку у вигляді настання певних негативних наслідків для інших суб'єктів господарювання, зокрема, приведення до спотворення результатів торгів, у зв'язку з чим само розпорядження про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції не відповідає приписам чинного законодавства України.

У п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 № 15 зазначено, що у вирішенні господарським судом спору щодо визнання недійсним розпорядження Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції суд не здійснює оцінки правомірності дій особи, стосовно якої видано таке розпорядження; разом з тим підлягає встановленню наявність обставин, які свідчили б про видання оспорюваного розпорядження з порушенням чинного законодавства та/або компетенції органу, що його видав. При цьому саме по собі видання органом Антимонопольного комітету України такого розпорядження та здійснення ним розгляду відповідної справи не можна кваліфікувати як порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у цій справі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване Розпорядження про початок розгляду справи не порушує саме по собі права та охоронювані інтереси осіб, які беруть участь у справі, а лише засвідчує факт початку розгляду справи стосовно позивача. При цьому, суд не здійснює оцінки правомірності дій особи, стосовно якої видано Розпорядження.

Твердження позивача про те, що до прийняття Розпорядження про початок розгляду справи відповідач мав запросити у нього певну інформацію та документи стосовно його участі під час проведення відкритих торгів є помилковим. Чинне законодавство не передбачає відповідного обов'язку ПОТВ АМК України перед прийняттям Розпорядження робити запити про надання інформації.

Отже, позивачем не доведено наявність обставин, які свідчили б про видання оспорюваного розпорядження з порушенням чинного законодавства та/або компетенції органу, що його видав.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи, викладені в позові, не знайшли свого підтвердження, позивач, заявляючи позов про визнання недійсним розпорядження, не довів належними і допустимими доказами, що оспорюване ним розпорядження прийняте відповідачем з порушенням чинного законодавства та/або компетенції органу, що його видав, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову про визнання недійсним розпорядження адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 02/63-р від 14.06.2017р. про початок розгляду справи № 02-01-50/56-2017 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

При прийнятті рішення судом врахована практика Вищого господарського суду України, зокрема, постанова від 26.02.2013р. по справі № 5017/2326/2012.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити в позові повністю.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.09.2017р.

Суддя ОСОБА_2