
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
31 серпня 2017 року
справа № 804/2604/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.
судді: Суховаров А.В. Головко О.В.
секретар судового засідання: Троянов А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСПЛАВ» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСПЛАВ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСПЛАВ» з податку на додану вартість за березень 2016 року; зобов’язати відповідача у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за допомогою засобів електронного зв’язку позивач направив податкову декларацію за березень 2016 року на електронну адресу відповідача, після чого позивачем було отримано електронну квитанцію №1, згідно з якою документ не прийнято у зв’язку з тим, що на дату подання звітності ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» не був платником податку на додану вартість. Однак, рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість під час подання декларації оскаржувалась в судовому порядку. Дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки ненаправлення позивачу другої квитанції з повідомленням про неприйняття податкової декларації та зазначення в першій електронній квитанції про її неприйняття є порушенням положення Інструкції № 233.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСПЛАВ» з податку на додану вартість за березень 2016 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що до податкового органу за місцем обліку ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ», а саме до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська вказаний звіт не надходив. Це підтверджується і квитанцією № 1, яка надійшла на адресу позивача. У цій квитанції визначено, що документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України. Єдиним вікном подання електронної звітності ДФС України сформовано квитанцію № 1 про неприйняття зазначеного документу з підстав порушення ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» вимог пункту 48.4 статті 48 ПКУ. В свою чергу, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська жодних рішень, дій щодо прийняття або неприйняття податкової звітності позивача з ПДВ за березень 2016 року не вчиняло. Отже, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про порушення прав та законних інтересів позивача саме з боку ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Матеріалами справи підтверджено, що 23.02.2016 року між ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська та ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» укладено Договір про визнання електронних документів №23022016.
08.04.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСПЛАВ» засобами електронного зв’язку направлено податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2016 року.
08.04.2016 року підприємство отримало електронну квитанцію № 1, відповідно до якої: документ не прийнято, виявлені помилки: документ не може бути прийнятий – порушено вимоги пункту 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, а саме: ІПН ’ 320145104665’ не був платником ПДВ в періоді Березень 2016 року.
Правомірність дій контролюючого органу щодо відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ винесено на розгляд суду у даній справі.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. (пункт 1.1. статті 1 Податкового кодексу України)
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. (пункт 49.1 статті 49 Податкового кодексу України)
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. (абзац 1 пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України)
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. (пункт 49.3 статті 49 Податкового кодексу України)
За приписами пункту 9 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 (Порядок № 21), податкова звітність подається до контролюючого органу особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Кодексу, за винятком:
- розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, який подається особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість, і тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано;
- декларації за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку.
Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. (пункт 49.8 статті 49 Податкового кодексу України)
За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. Згідно пункту 49.10 статті 49 ПК України відмова посадової особи органу контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.(пункт 49.9 статті 49 Податкового кодексу України)
Відповідно до пункту 49.11 статті 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пункту 48.3 та пункту 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:
- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;
- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
Пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право:
- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;
- оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
Матеріалами справи підтверджено, що податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» не була прийнята через анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» за рішенням Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська №30 від 08.06.2015 року.
Правомірність прийняття відповідачем рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість розглянуто судом в межах адміністративної справи № 804/7966/15, за результатом розгляду якої, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2016 року позов ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №30 від 08.06.2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСПЛАВ»; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2016 року залишено без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 року набрала законної сили з моменту проголошення, тобто з 06.12.2016 року.
За приписами частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Пунктом 5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14 листопада 2014 року N 1130 визначено, що рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.
Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації.
Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру.
У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей, якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється.
Таким чином, протиправно анульована реєстрація платника податку на додану вартість позивача вважається чинною протягом усього часу від моменту реєстрації позивача платником ПДВ, у тому числі, в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такої реєстрації до набрання чинності відповідним рішенням суду, та до внесення контролюючим органом відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість.
Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача стосовно відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» з податку на додану вартість за березень 2016 року.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра) не вчиняло жодних дій щодо прийняття або неприйняття податкової звітності позивача з ПДВ за березень 2016 року, колегія суддів сприймає критично з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що відмову у прийнятті декларацій з ПДВ за березень 2016 року надано у день відправлення декларації квитанцією №1 з поміткою відправник: Автоматизована система Єдине вікно подання електронної звітності ДФС України.
Згідно з умовами Договору №230220161 від 23.02.2016 про визнання електронних документів органом державної фіскальної служби, який відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 цього Договору, зобов’язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді Платника податків у термін, визначений законодавством для податкових документів в паперовому вигляді та їх комп’ютерну обробку, виступає Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (перейменована у Державну податкову інспекцію у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року допущено саме з боку Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка перейменована у Державну податкову інспекцію у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: О.В. Головко
Судове рішення № 68621258, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 31.08.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/2604/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: