Постанова № 68621199, 31.08.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 серпня 2017 року 14:39 № 826/7274/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мироник Оксани Вікторівни, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», про визнання протиправним та скасування запису,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1, (далі - позивач), до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мироник Оксани Вікторівни, (далі - відповідач), третя особа - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», (далі - третя особа), про визнання протиправним та скасування запису в Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер обтяження 7098571) про заміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, внесений 19 липня 2012 року 11:51:40 відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуваний запис є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки вчинений відповідачем з перевищенням власних повноважень не на підставі належного документу.

Відповідач та третя особа до суду не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких клопотань, пояснень або заперечень по суті спору до суду не подали.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, між позивачем (позичальник) та ВАТ «Сведбанк» (банк) укладено кредитний договір від 24 квітня 2008 року № 0709/0408/55026, за умовами якого банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 12000,00 доларів США на строк по 24 квітня 2018 року включно зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,90 % річних.

Одночасно, між ВАТ «Сведбанк» та позивачем укладений іпотечний договір від 24 квітня 2008 року № 709/0408/55-026-Z-1 (під заставу житлової нерухомості), який посвідчений приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області Сірою І.Є. за № 2278, в забезпечення належного виконання позивачем вимог ВАТ «Сведбанк» за кредитним договором від 24 квітня 2008 року № 0709/0408/55026.

На забезпечення виконання основного зобов'язання позивач передав в іпотеку ВАТ «Сведбанк» належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1.

Так, 24 квітня 2008 року приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області Сірою І.Є. за № 2279 накладена заборона відчуження квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, до припинення договору іпотеки.

В подальшому, між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги від 15 червня 2012 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В., відповідно до умов якого, ПАТ «Сведбанк» продав (відступив) права вимоги та передав їх, а ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги до боржників по кредитних договорах, у тому числі по договору від 24 квітня 2008 року № 0709/0408/55026.

19 липня 2012 року на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 15 червня 2012 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В. прийнято рішення про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою та здійснено заміну іпотекодержателя з ПАТ «Сведбанк» на ПАТ «Дельта Банк», за наслідками чого, до Державного реєстру іпотек внесено відповідні зміни.

Позивач посилаючись на протиправність оскаржуваного запису про зміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 внесений 19.07.2012 11:51:40 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В., як такого, що порушує права та законні інтереси позивача, звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

У контексті викладеного, суд зазначає наступне.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України, пункту 1 частини 3 статті 2 та частини 1 статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року № 898-IV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом статті 3 вищезазначеного Закону, іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно статті 4 Закону обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Також, відповідно до статті 19 Закону України «Про іпотеку» зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог статті 24 Закону «Про іпотеку», відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором,і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням.

При цьому, необхідно зауважити, що правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню, відомості про таке відступлення - державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

Так, згідно ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два роки. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти висновку, що нотаріус є спеціальним суб'єктом на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

На час виникнення спірних правовідносин діяв Тимчасовий порядок державної реєстрації іпотек, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року № 410 (далі - Порядок № 410).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 410, у цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

- реєстратори - державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, здійснюють державну реєстрацію іпотек, відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком;

- внесення запису до Реєстру - занесення до єдиної комп'ютерної бази даних за порядковим номером відомостей про обтяження і зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 410 державна реєстрація обтяження нерухомого майна іпотекою може здійснюватися будь-яким реєстратором.

Отже, державна реєстрація обтяження нерухомого майна іпотекою може здійснюватися будь-яким реєстратором, у тому числі і приватним нотаріусом.

Крім того, слід зазначити, що дана норма діяла і під час внесення приватним нотаріусом оскаржуваного запису.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що кредитний договір від 24 квітня 2008 року, укладений між позивачем та ВАТ «Сведбанк», іпотечний договір від 24 квітня 2008 року, договір купівлі-продажу права вимоги від 15 червня 2012 року не визнані у встановленому порядку недійсними.

Крім того, як свідчать матеріали справи, позика (кредитні кошти) до теперішнього часу позивачем не повернуто.

Прийняття рішення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В. про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою та здійснення заміни іпотекодержателя з ПАТ «Сведбанк» на ПАТ «Альфа-Банк» від 19 липня 2012 року здійснено на підставі чинного законодавства України з урахуванням часу укладення договору купівлі-продажу права вимоги та з урахуванням Порядку № 410, а тому, відповідно, правові підстави для визнання протиправним та скасування такого запису в Державному реєстрі іпотек з причин, відсутні.

Таким чином, будь-яких порушень з боку приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мироник О.В. вимог чинного законодавства, які б порушували права та охоронювані законом інтереси позивача, судом в ході розгляду справи не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мироник Оксани Вікторівни, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», про визнання протиправним та скасування запису є не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ю.Т. Шрамко