Ухвала суду № 68621099, 31.08.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 серпня 2017 року справа № 215/2995/17 (2-а/215/119/17)

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Іванов С.М., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 11 серпня 2017 року у справі № 215/2995/17 (2-а/215/119/17) за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління Держпраці Кіровоградської області, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 11 серпня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління Держпраці Кіровоградської області, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди повернуто позивачу.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Так, ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, проте відповідачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", становить 1600 грн.

Підпунктом 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду необхідно сплатити судовий збір в сумі 1600 грн.

Разом з тим, ОСОБА_1 у апеляційній скарзі було заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого заявник зазначав про скрутне матеріальне становище, оскільки відповідно до довідки від 11.08.2017 року № 7528 про розмір щомісячної компенсації виплат непрацюючій особі, яка доглядає за інвалідом І групи, та копії витягу з інформаційного фонду ДФС від 06.02.2017 року сума доходів позивача складає 25,99 грн. на місяць, що позбавляє можливості провести сплату судового збору за подання апеляційної скарги та є перешкодою для доступу до правосуддя.

Розглянувши подане клопотання, зазначаю наступне.

Згідно з положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Аналогічні приписи містяться в положенні статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Так, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. При цьому майновий стан сторони є оціночним поняттям і відповідна оцінка надається судом з огляду на докази, надані саме стороною, яка звертається з заявою.

Таким чином, саме ОСОБА_1 мають надаватися докази, які підтверджують розмір його місячного доходу, шляхом подання запитів до відповідних органів.

При цьому, долучена до апеляційної скарги довідка про розмір щомісячної компенсації виплат непрацюючій особі, яка доглядає за інвалідом І групи, містить лише відомості про розмір компенсаційної виплати апелянту за догляд за інвалідом І групи. Жодних відомостей про те, що апелянт не має будь-яких інших доходів у вказаному документі не зазначено.

Копія витягу з інформаційного фонду ДФС, не може бути розцінена як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища заявника апеляційної скарги, оскільки відповідний витяг сформовано станом на 06.02.2017 року, а доказів того, що щомісячна компенсація виплат непрацюючій особі є єдиним джерелом доходів позивача до суду апеляційної інстанції надано не було, а тому така довідка не відображає майнове становище апелянта станом на дату подання апеляційної скарги.

Також, вважаю за необхідне звернути увагу на те, що у відповідності до висновків викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні та чи мала "розгляд судом". Враховуючи ці чинники, далі суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду. (п. 60, 61).

Також, суд у пунктах 62, 66 та 67 вказаного рішення дійшов висновку, що судовий збір у розмірі середнього річного заробітку в країні є значним та надмірним, що становить непропорційне обмеження права доступу до суду.

Вказані висновки Європейського суду з прав людини кореспондуються з положеннями статті 10 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства в Україні, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Застосовуючи вказані положення КАС України та висновки Європейського суду з прав людини до конкретних обставин справи, зазначаю, що сума судового збору, яка підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги складає 1600 грн., що не перевищує одного розміру мінімальної заробітної плати, а отже не є значною та надмірною, а також не становить непропорційного обмеження права доступу до суду.

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 187 КАС України, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у порядку та розмірах, передбачених чинним законодавством.

Згідно ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

На підставі викладеного, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 108, 187, 189 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 11 серпня 2017 року у справі № 215/2995/17 (2-а/215/119/17) - залишити без руху.

Надати десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду:

- документу про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством.

Судовий збір сплатити за такими реквізитами:

- Отримувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра

- Рахунок отримувача: 31217206781004;

- КБКД 22030101;

- Код з ЄРДПОУ: 37989274;

- Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровська;

- Код банку отримувача (МФО): 805012;

- Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Ухвала набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Суддя С.М. Іванов