Постанова № 68621034, 29.08.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2017 року Чернігів Справа № 825/1209/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаря Стасюк Т.В.,

представника позивача Аніщенка О.Г.,

представників відповідача Бурханової Т.В., Похилька С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Творець" до Регіонального сервісного центру МВС у Чернігівській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

07.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Творець" (далі - ТОВ "Творець") звернулося до суду з адміністративним позовом до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Чернігівській області (далі - РСЦ МВС в Чернігівській області), в якому просить зобов'язати відповідача провести державну реєстрацію крану автомобільного НОМЕР_6 на шасі НОМЕР_5, 1988 року випуску, шасі НОМЕР_4, двигун НОМЕР_3, колір кофейний, державний номер НОМЕР_1, заводський № НОМЕР_7, за позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ні Цивільний кодекс, ні Закон про дорожній рух, ні Порядок № 1388 не ставлять у залежність дійсність договору купівлі-продажу автомобіля з умовою зняття його з реєстрації попереднім власником до моменту вчинення правочину, тобто недотримання такої умови ПАТ "Чернігівбуд" відносно спірного крану не впливає на перехід права власності на нього до позивача та не перешкоджає проведенню реєстрації транспортного засобу за позивачем. Перелік документів, які підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, визначений у п.8 Порядку, не є вичерпним, оскільки не відповідає усім способам набуття права власності, передбаченим Цивільним кодексом України. Оскільки договір купівлі-продажу від 28.11.2006 № 01/48 є укладеним і перехід права власності на кран автомобільний НОМЕР_6 від ПАТ "Чернігівбуд" до позивача відбувся, що засвідчено актом приймання-передачі, з такого моменту юридично ПАТ "Чернігівбуд" вже не є власником транспортного засобу, у зв'язку з чим не має відповідних прав та обов'язків власника щодо нього. Відповідно у позивача із зазначеного моменту і на даний час відсутнє право вимагати у ПАТ "Чернігівбуд" вчинення будь-яких дій відносно відчуженого транспортного засобу, як-то отримати дублікат втраченого позивачем технічного паспорту на кран, зняти з обліку відчужений транспортний засіб або вчини дії, передбачені Порядком щодо перереєстрації транспортного засобу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючи на обставини викладені в позовній заяві, та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача позов не визнали, надавши свої письмові заперечення та пояснили, що поданий позивачем договір купівлі-продажу від 28.11.2006 № 01/48, укладений між ВАТ "Чернігівбуд" та ТОВ "Творець" не належить до документів, передбачених вичерпним переліком документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів та подаються до органів МВС для проведення перереєстрації таких транспортних засобів. Оскільки позивачем не було подано до сервісного центру передбачених чинним законодавством документів, що засвідчують правомірність придбання ним транспортного засобу, вважають, що відповідачем було правомірно відмовлено у проведенні перереєстрації транспортного засобу.

З огляду на вищевикладене, в діях відповідача порушень діючого законодавства при відмові позивачу у проведенні перереєстрації належного йому транспортного засобу, які б спричинили порушення прав та законних інтересів позивача не вбачається, а також вважають, що РСЦ МВС в Чернігівській області як суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства та не допустив їх порушення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

28.11.2006 між ТОВ "Творець" та ВАТ "Чернігівбуд" був укладений договір купівлі-продажу № 01/48, відповідно до якого, позивач придбав у ВАТ "Чернігівбуд", зокрема, кран автомобільний НОМЕР_6 на шасі MA3-5337, 1988 року випуску, шасі № НОМЕР_4, двигун № НОМЕР_2, колір кофейний, державний номер 53-16 ЧНН, заводський № НОМЕР_7 (далі - кран автомобільний НОМЕР_6) вартістю 85 850,00 грн (а.с.9) (загальна вартість придбаного майна 149 638,00 грн).

На виконання умов договору позивач сплатив на користь ВАТ "Чернігівбуд" 29.11.2006 та 01.12.2006 за придбане майно грошові кошти в сумі 150 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку в установі банку (а.с.11) і 01.12.2006 ВАТ "Чернігівбуд" передав позивачу кран автомобільний НОМЕР_6 за актом приймання-передачі (а.с.10).

На підставі вказаних документів, позивач в 2017 році звернувся за перереєстрацією крану автомобільного НОМЕР_6 до Територіального сервісного центру 7443 РСЦ МВС у Чернігівській області, який 11.05.2017 листом №31/25/15-614 відмовив позивачу в реєстрації крану, зазначивши, що договір купівлі-продажу від 28.11.2006 № 01/48 не відповідає переліку документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, визначеному Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (а.с.7).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними та оскільки без проведення реєстрації крану автомобільного НОМЕР_6 позивач позбавлений можливості здійснювати експлуатацію такого транспортного засобу, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 34 Закону України від 30.06.1993 № 3353 "Про дорожній рух" державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно ст.4 Закону № 3353, до компетенції Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху належить визначення порядку здійснення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, проведення їх обов'язкового технічного контролю та визначення обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, визначення переліку обладнання, необхідного для одержання суб'єктами господарювання права на здійснення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, а також переліку документів, що подаються для одержання такого права та інші повноваження, визначені цим Законом.

Відповідно до п.1 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (далі - Порядок № 1388), цим порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Пункт 2 Порядку № 1388 встановлює, що порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

Так, відповідно до п.7 Порядку № 1388 експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Пункт 8 Порядку № 1388 визначає, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Цим же пунктом передбачений перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери. Такими документами є:

договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках;

укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;

нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;

договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб'єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб'єктів уповноваженою особою і скріплені печаткою (за її наявності);

договір комісії між власником транспортного засобу і суб'єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб'єкт господарювання, які підписані від імені суб'єкта господарювання уповноваженою особою та скріплені печаткою (за її наявності), - у разі продажу транспортних засобів суб'єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу;

свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати;

рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном;

рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність;

копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;

довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;

акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;

митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане органом доходів і зборів посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

договір фінансового лізинги;

акт про проведені електронні торги або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем.

З наведеного вбачається, що відповідач визнав поданий позивачем договір купівлі-продажу від 28.11.2006 № 01/48, укладений між ВАТ "Чернігівбуд" та ТОВ "Творець", таким, що не належить до документів, передбачених переліком документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів та подаються до органів МВС для проведення перереєстрації таких транспортних засобів.

При цьому, суд звертає увагу, що редакція Порядку № 1388, чинна до 22.07.2016 містила пункт, що реєстрація транспортного засобу можлива, окрім інших документів, передбачених Порядком, також на підставі "інших засвідчених та оформлених в установленому порядку документів, що підтверджують набуття, перехід та припинення права власності на транспортний засіб відповідно до закону", в категорію яких відноситься і наявний у позивача договір купівлі-продажу. Проте постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 436 дана норма була виключена з Порядку № 1388 (зміни набули чинності з 22.07.2016).

Проте, перелік документів, які підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, визначений у п.8 Порядку (в редакції після 22.07.2016), на думку суду, не є вичерпним, оскільки не відповідає усім способам набуття права власності, передбаченим Цивільним кодексом України, як то, укладений між ВАТ "Чернігівбуд" та ТОВ "Творець" договір купівлі-продажу від 28.11.2006 № 01/48.

В даному випадку, ні Цивільний кодекс України, ні Закон України "Про дорожній рух", ані Порядок не ставлять у залежність дійсність договору купівлі-продажу транспортного засобу з умовою зняття його з реєстрації попереднім власником до моменту вчинення правочину, тобто недотримання такої умови ПАТ "Чернігівбуд" відносно спірного крану не впливає на перехід права власності на нього до позивача та не повинно перешкоджати проведенню реєстрації транспортного засобу за позивачем, оскільки метою реєстрації транспортних засобів органами МВС є контроль за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів встановленим в Україні вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням вимог законодавства, що визначає порядок сплати податків, внесення інших обов'язкових платежів, використання транспортних засобів в умовах воєнного та надзвичайного стану, а також для забезпечення їх обліку та запобігання протиправним діям щодо них - п.3 Порядку.

З системного аналізу положень Порядку № 1388 вбачається, що питання права власності на транспортні засоби не є метою Порядку і предметом його регулювання, що підтверджує відсутність в ньому норм, які регулюють цивільно-правові відносини.

Так, в силу ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Дана правова норма повністю кореспондується із ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України (ЦК України) - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч.1 ст.328 ЦК України). За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України). Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 334 ЦК України)

При цьому суд також зазначає, що в силу прямої дії ч.1 ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

В даному випадку, на думку суду, обов'язковість виконання рішення суду передбачає, включно, врахування обставин, встановлених судовим рішенням, що виконується, оскільки надана судом оцінка спірним правовідносинам, які були предметом розгляду, має суттєве значення для усунення підстав, що стали наслідком звернення особи до суду.

Так, факт та законність придбання позивачем крану автомобільного НОМЕР_6 за договором купівлі-продажу від 28.11.2006 № 01/48 встановлена постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 у справі № 927/1177/16 за позовом ТОВ "Творець" до ПАТ "Чернігівбуд" про визнання права власності на кран автомобільний НОМЕР_6, а саме: було встановлено, що позивач з 01.12.2006 (дата підписання акту приймання-передачі) на підставі договору купівлі-продажу від 28.11.2006 № 01/48 набув право власності на кран автомобільний НОМЕР_6 на шасі НОМЕР_8, 1988 року випуску, шасі НОМЕР_4, двигун НОМЕР_3, колір кофейний, державний номер НОМЕР_1, заводський №1191 (а.с.19, абз.10).

Також встановлено, що ПАТ "Чернігівбуд", як правонаступник ВАТ "Чернігівбуд" (а.с.19, абз.11), на момент підписання договору та акту приймання передачі не було здійснено дій по зняттю з реєстрації в органах ДАІ транспортного засобу крану автомобільного НОМЕР_6 на шасі НОМЕР_8, 1988 року випуску, шасі НОМЕР_4, двигун НОМЕР_3, колір кофейний, державний номер НОМЕР_1, заводський номер НОМЕР_7, а позивачем наразі не здійснено його перереєстрацію.

Таким чином, оскільки договір купівлі-продажу від 28.11.2006 № 01/48 є укладеним і перехід права власності на кран автомобільний НОМЕР_6 від ПАТ "Чернігівбуд" до позивача відбувся 01.12.2006 у момент передачі самого крану, що засвідчено актом приймання-передачі та встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2017, з такого моменту юридично ПАТ "Чернігівбуд" вже не є власником транспортного засобу, у зв'язку з чим не має відповідних прав та обов'язків власника щодо нього. Відповідно у позивача із зазначеного моменту і на даний час відсутнє право вимагати у ПАТ "Чернігівбуд" вчинення будь-яких дій відносно відчуженого транспортного засобу, як-то отримати дублікату втраченого позивачем технічного паспорту на кран, зняття з обліку відчуженого транспортного засобу або вчини дії, передбачені Порядком № 1388 щодо перереєстрації транспортного засобу.

Тобто, з 01.12.2006 всі права та обов'язки щодо користування, розпорядження, реєстрації, перереєстрації належать виключно ТОВ "Творець", проте останнє на сьогоднішній день позбавлене можливості проведення державної реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу, а саме крану автомобільного НОМЕР_6 на шасі НОМЕР_8, 1988 року випуску, шасі НОМЕР_4, двигун НОМЕР_3, колір кофейний, державний номер НОМЕР_1, заводський №1191, власником якого воно є.

Отже наведене в сукупності дає підстави дійти висновку, що не врахування РСЦ МВС у Чернігівській області обставин, встановлених в описовій та мотивувальній частинах постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 у справі № 927/1177/16, при наданні відмови ТОВ "Творець" у реєстрації транспортного засобу не може вважатися правомірним, оскільки прямо порушує право позивача на вільне розпорядження та володіння своїм майном.

Крім того, відсутність в резолютивній частині встановлених юридичних фактів не спростовує їх встановлення в описовій та мотивувальній частинах та не позбавляє таке рішення преюдиціального змісту. В даному випадку суд розповсюджує на дані спірні правовідносини дію ч.11 п.8 Порядку № 1388, згідно якої копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин є документом що засвідчує правомірність придбання ним транспортного засобу. З огляду на встановлене, суд визнає відмову РСЦ МВС у Чернігівській області у реєстрації транспортного засобу, викладену в листі від 11.05.2017 № 31/25/15-614, протиправною.

Враховуючи, що такі дії РСЦ МВС у Чернігівській області порушують право позивача на вільне користування та розпорядження своїм майном, суд вважає за необхідне зобов'язати РСЦ МВС у Чернігівській області провести державну реєстрацію крану автомобільного НОМЕР_6 на шасі НОМЕР_5, 1988 року випуску, шасі НОМЕР_4, двигун НОМЕР_3, колір кофейний, державний номер НОМЕР_1, заводський № НОМЕР_7, за ТОВ "Творець".

Відповідно, адміністративний позов ТОВ "Творець" до РСЦ МВС у Чернігівській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії належить задовольнити повністю.

Відповідно до п.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Регіонального сервісного центру МВС у Чернігівській області у реєстрації транспортного засобу, викладену в листі від 11.05.2017 № 31/25/15-614.

Зобов'язати Регіональний сервісний центр МВС у Чернігівській області провести державну реєстрацію крану автомобільного НОМЕР_6 на шасі НОМЕР_5, 1988 року випуску, шасі НОМЕР_4, двигун НОМЕР_3, колір кофейний, державний номер НОМЕР_1, заводський № НОМЕР_7, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Творець".

Стягнути з Регіонального сервісного центру МВС у Чернігівській області (вул. Шевченка, 26 м. Чернігів, 14013, код 40112715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Творець" (вул. Носівський шлях, 19-а, м.Ніжин, Чернігівська область, 16600, код 14241902) 1 600,00 грн (одна тисяча шістсот гривень) судових витрат.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк