Постанова № 68620926, 01.09.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2017 року справа № 823/995/17

м. Черкаси

11 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю “Русь” до Золотоніської районної державної адміністрації, відділу містобудування та архітектури Золотоніської районної державної адміністрації про визнання дій протиправним та зобов’язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2017 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з додатковою відповідальністю “Русь”, в якому просить:

1) визнати протиправними дії Золотоніської районної державної адміністрації, яка листом від 19.04.2017 №01-01-25/1146 відмовила товариству з додатковою відповідальністю “Русь” у наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію молочного комплексу (літ 3А, 3а; літ 3Б; 3б, 3б1, 3б2, 3б3; літ 3В, 3в, 3в1; літ 3Г, 3г, 3г1, 3г2; літ 3Е, 3е, 3е1, 3е2; літ 2Ш, 2ш), з будівництвом нового корівника на 632 дійні корови та доїльно-молочного комплексу в Черкаській області с. Гульмязів;

2) зобов’язати дозвільний орган Золотоніської районної державної адміністрації та відділ містобудування та архітектури Золотоніської районної державної адміністрації розглянути заяву товариства з додатковою відповідальністю “Русь” щодо видачі містобудівних умов та обмежень на реконструкцію молочного комплексу (літ 3А, 3а; літ 3Б; 3б, 3б1, 3б2, 3б3; літ 3В, 3в, 3в1; літ 3Г, 3г, 3г1, 3г2; літ 3Е, 3е, 3е1, 3е2; літ 2Ш, 2ш), з будівництвом нового корівника на 632 дійні корови та доїльно-молочного комплексу в Черкаській області с. Гульмязів в порядку та строк встановлений чинним законодавством.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що звернувшись 05.04.2017 до Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області з заявою щодо видачі містобудівних умов та обмежень на реконструкцію молочного комплексу (літ 3А, 3а; літ 3Б; 3б, 3б1, 3б2, 3б3; літ 3В, 3в, 3в1; літ 3Г, 3г, 3г1, 3г2; літ 3Е, 3е, 3е1, 3е2; літ 2Ш, 2ш), з будівництвом нового корівника на 632 дійні корови та доїльно-молочного комплексу в Черкаській області с. Гельмязів, отримано відмову у зв’язку з ненаданням повного переліку документів передбачених Порядком №109. Позивач вважає, що надана відповідачем відповідь безпідставна та видана з порушенням вимоги ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і Порядку № 109, оскільки відповідачем не наведено обставини, які б могли стати підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень (яка саме невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації). В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з вищевикладених підстав.

Представник Золотоніської районної державної адміністрації в судове засідання не з’явився, просивши розгляд справи здійснювати без його участі, однак щодо задоволення адміністративного позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях. Зокрема в яких зазначено, що у товариства з обмеженою відповідальністю «Русь» відсутнє право постійного користування земельною ділянкою, оскільки документи, що підтверджують право власності чи право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7121582300:05:010:0501 у товариства з обмеженою відповідальністю «Русь» відсутні, тому відповідно до ст. 29 ч. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку 109 позивачу було відмовлено в наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію молочного комплексу. Окрім того, наголошено про відсутність в структурі Золотоніської районної державної адміністрації, відділу містобудування та архітектури Золотоніської районної державної адміністрації, який визначений, як відповідач по справі. Таким чином, відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства і в межах Закону при прийнятті рішення, а тому останнє є обґрунтованим.

Після з’ясування всіх обставин справи, суд, у відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України перейшов до розгляду справи у письмове провадження.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

Товариство з додатковою відповідальністю «Русь» як суб’єкт господарювання зареєстроване 21.03.2011, ідентифікаційний код – 00856924 за основним видом діяльності «вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур».

У відповідності до витягу ЄДРПОУ, ТДВ «Русь» є правонаступником реорганізованого відкритого сільськогосподарського акціонерного товариства «Русь», код ЄДРПОУ 000856924, зареєстрованого 30.10.1995.

У відповідності до державного акта на право постійного користування землею серії ЧР № 5-25 від 19.04.1996, ВАТ «Русь» надано у постійне користування 1503,6га землі для ведення сільськогосподарського виробництва. А, згідно витягу з Державного земельного кадастру, остання має кадастровий номер 7121582300:05:010:0501 з відсутністю реєстрації будь-яких прав на неї.

10.04.2017 товариство з додатковою відповідальністю «Русь», звернулось до Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області з заявою від 05.04.2017 за № 15/2 щодо видачі містобудівних умов та обмежень на реконструкцію молочного комплексу (літ 3А, 3а; літ 3Б; 3б, 3б1, 3б2, 3б3; літ 3В, 3в, 3в1; літ 3Г, 3г, 3г1, 3г2; літ 3Е, 3е, 3е1, 3е2; літ 2Ш, 2ш), з будівництвом нового корівника на 632 дійні корови та доїльно-молочного комплексу в Черкаській області с. Гельмязів.

До заяви для отримання містобудівних умов та обмежень було додано:

1)копію свідоцтва на нерухоме майно;

2)копію витягу про державну реєстрацію прав;

3)копію державного акту та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку;

4) копію ситуаційного плану розміщення ділянки;

5) копію викопіювання із схеми розташування;

6) викопіювання з топографо-геодезичного плану М1:2000;

7) копію з чергового кадастрового плану;

8) фотофіксацію земельної ділянки;

9)містобудівний розрахунок.

19.04.2017 за вих. № 01-01-25/1146 Золотоніська районна державна адміністрація відмовила у видачі містобудівних умов та обмежень на реконструкцію молочного комплексу (літ 3А, 3а; літ 3Б; 3б, 3б1, 3б2, 3б3; літ 3В, 3в, 3в1; літ 3Г, 3г, 3г1, 3г2; літ 3Е, 3е, 3е1, 3е2; літ 2Ш, 2ш), з будівництвом нового корівника на 632 дійні корови та доїльно-молочного комплексу в Черкаській області с. Гельмязів, так як замовником наданий неповний перелік документів передбачених Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, що затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Закон який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі – Закон № 3038-VI).

Частиною 1, 2, 4 ст. 26 Закону № 3038-VI передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Як вбачається з ч. 5 ст. 26 Закону № 3038-VI, проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону № 3038-VI, основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Пункт 8 ст. 1 Закону № 3038-VI встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Зокрема ч. 2 Закону № 3038-VI, унормовано, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Згідно ч. 3 Закону № 3038-VI, містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, визначає Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року № 109.

Згідно пункту 2.1 Порядку містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Пунктом 2.2 Порядку передбачено, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.Перелік документів зазначених в ч. 3 ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» є вичерпним.

У відповідності до пункту 2.4 Порядку розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.

Частиною 4 Закону № 3038-VI встановлено, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1)неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2)виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3)невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

В судовому засіданні, судом досліджено копію заяви з доданими до неї матеріалами ТДВ «Русь» на видачу містобудівних умов і обмежень № 15/2 поданої до Золотоніської районної державної адміністрації та встановлено, що надані документи не відповідають переліку закріпленому ч. 3 Закону № 3038-VI та пункту 2.2 Порядку, а саме відсутності в останнього засвідченої у встановленому порядку копії документа про право власності (користування) земельною ділянкою.

Зокрема суд вважає за необхідне зазначити.

Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 92 ЗК України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Тобто, ст. 92 ЗК України обмежує перелік суб'єктів права постійного користування земельною ділянкою і не передбачає можливості набуття певними різновидами підприємств (у т.ч. господарськими товариствами) такого права.

Однак із пунктом 6 розділу 10 “Перехідні положення” ЗК України вбачається, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

ТДВ «Русь» є у відповідності до ст. 104 Цивільного кодексу України правонаступником ВСАТ «Русь», однак жодна із установ не є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Русь», а тому у позивача відсутнє право користування даною земельною ділянкою, зокрема і у зв'язку з відсутністю реєстрації такої земельної ділянки.

Відповідно до статтей 125, 126 ЗК України виникнення права на земельну ділянку, а також права постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як встановлено судом з витягу з Державного земельного кадастру, жодних прав на земельну ділянку кадастровий номер 7121582300:05:010:0501 у ТДВ "Русь" не зареєстровано.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар має право зводити на орендованій земельній ділянці будівлі і споруди лише з письмової згоди орендодавця, із дотриманням установленого законодавством порядку.

Враховуючи відсутність у позивача підтверджуючих документів на право власності чи право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7121582300:05:010:0501, тому відповідно до ст. 29 ч. 4 № 3038-VI, Порядку № 109 товариству з додатковою відповідальністю «Русь» було правомірно відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію молочного комплексу.

Відповідно до абз. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено частинами першою, другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем доведена правомірність прийнятого рішення, а тому викладені в позовній заяві вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Враховуючи вимоги статті 94 КАС України відшкодування витрат, понесених позивачем не передбачено.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.П. Тимошенко