Постанова № 68620108, 28.11.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 р. справа № 804/14964/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці ДФС України про скасування картки відмови № 110010000/2015/20022 від 08.04.2015 р., визнання недійсним та скасування рішення № 110010000/2015/600315/1 від 08.04.2015 р., -

в с т а н о в и в:

12 жовтня 2015 року Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2015/20022 від 08.04.2015 р., а також визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів № 110010000/2015/600315/1 від 08.04.2015 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідача не було законних підстав визначати митну вартість поставленого за контрактом товару за іншим методом, ніж за ціною договору, заявленою позивачем у МД № 110010000/2015/020504 від 08.04.2015 р. Позивач вважає, що при митному оформленні товару відповідачу були надані передбачені ч. 2 ст. 53 МК України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Не зважаючи на це, відповідач, на думку позивача, безпідставно прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації № 110010000/2015/20022 від 08.04.2015 р. та зобов'язав декларанта надати додаткові документи, необхідність у наданні яких позивач заперечує. Позивач також стверджує, що подані ним Дніпропетровській митниці разом з МД № 110010000/2015/020504 від 08.04.2015 р. для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару документи не містили в собі розбіжностей та не мали явних ознак підробки, навпаки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, яка підлягала сплаті за ці товари. На думку позивача, всі зауваження відповідача не свідчать про дійсну наявність розбіжностей і не доводять наявність підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Таким чином, позивач вважає, що відмова відповідача у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110010000/2015/20022 від 08.04.2015 р. та рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2015/600315/1 від 08.04.2015 р. прийняті відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України, а тому підлягають скасуванню (а.с. 4-14).

Ухвалою суду від 17.11.2015 року, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, за даним позовом було відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

Представником відповідача за довіреністю Дерець Т.В. до суду надані письмові заперечення, у яких зазначено, що 08.04.2015 року позивач звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення товару «магнезія випалена (не спечена)» у вигляді порошку темно-коричневого кольору, що надійшов на підставі зовнішньоекономічного контакту № DTH-013-14/14-0315-12 від 14.02.2014 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (Покупець) та компанією «Dalmond Trade House Limited», Кіпр (Продавець) та заявленого до митного оформлення шляхом подання митної декларації № 110010000/2015/020504 від 08.04.2015 р. За результатом митного контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, встановлено розбіжності між цими документами. Зокрема, позивачем не надано документів щодо проведення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом не зважаючи на зобов'язання покупця перерахувати 95% вартості замовленої партії шляхом здійснення авансового платежу протягом 20 банківських днів з моменту отримання оригіналу рахунку від продавця. Крім того, під час митного контролю було встановлено, що вказаний товар заявлено декларантом як поставку за договором купівлі-продажу не з виробником товару (код 4100 графи 44 декларації). Також, за інформацією з офіційного сайту митним органом було встановлено, що ТОВ «Группа Магнезит» є керуючою компанією міжнародного холдингу, яка контролює продавця товару - «Dalmond Trade House Limited» та може здійснювати вплив на формування ціни імпортованих товарів. Крім того, надана позивачем до митного оформлення скан-копія інвойсу не містила жодних штампів та печаток прикордонних служб, станцій та митниць. На пропозицію надати додаткові документи декларант повідомив про їх відсутність на час митного оформлення товару. Всі вищезазначені обставини у їх сукупності стали підставою для відмови позивачу у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, оформленої карткою відмови № 110010000/2015/20022 від 08.04.2015 р. та коригування митної вартості товару на підставі резервного методу - за ціною ідентичного товару, митне оформлення якого вже було здійснено, оформленого рішенням про коригування митної вартості товарів № 110010000/2015/600315/1 від 08.04.2015 р. Представником відповідача зазначено, що в даному випадку базова ціна товару була визначена за ціною аналогічного товару за рівнем митної вартості згідно МД ІМ 40 № 112030000/2015/793 від 21.01.2015 р., МД ІМ 40 № 110010000/2015/20453 від 02.04.2015 р., МД ІМ 40 № 110010000/2015/20457 від 03.04.2015 р., що визначена на рівні 0,373 дол. США/кг. Посилаючись на викладене, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 75-81).

В судовому засіданні 30 червня 2016 року представник відповідача за довіреністю Смольнякова А.І. клопотань про допит свідків або проведення експертиз не заявила, додаткових пояснень та доказів по справі не надала.

Представник позивача за довіреністю Кукуруза В.Ю., належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, в судове засідання 30.06.2016 року не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що в судове засідання прибули не всі особи, що беруть участь у розгляді справи, та за відсутності потреби у виклику свідків та проведенні судових експертиз, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, розгляд справи завершено без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

14.02.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (Покупець) та компанією «Dalmond Trade House Limited», Кіпр (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу вогнетривкої продукції № DTH-013-14/14-0315-12 (а.с. 23-30).

За умовами вказаного контракту продавець погоджується продати і поставити, а покупець - прийняти нижчезазначений товар на умовах даного контракту.

Продавець укладає цей контракт у порядку виконання комісійного доручення виробника товару ТОВ «Група «Магнезіт», Росія, на підставі укладеного договору комісії.

За умовами контракту товар - вогнетривка продукція виробництва Росії в асортименті, передбаченому в додатках (специфікаціях) до контракту, що є його невід'ємними частинами.

Пунктом 8.1 контракту визначено, що товар постачається на умовах, передбачених у відповідних додатках (специфікаціях) до контракту, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до пунктів 12.2, 12.3 ст.12 контракту, оплата товару здійснюється наступним чином: 95% вартості кожної замовленої до постачання партії товару мають бути сплачені покупцем шляхом здійснення авансового платежу згідно відповідного рахунку протягом 20 банківських днів з моменту отримання оригіналу такого рахунку від продавця, решта коштів у розмірі 5% від вартості партії товару, який фактично був поставлений продавцем, здійснюється протягом 15 банківських днів з дати поставки такої партії товару.

Строк дії контракту до 31.01.2015 року (ст.18 контракту).

Згідно Додатку № 7 від 09.02.2015 р. Специфікації на постачання вогнетривкої продукції до контракту № DTH-013-14/14-0315-12 від 14.02.2014 р., позивачем придбавався товар - флюс обпечений магнезіальновапняний, ТТ 72664728-373-2011 у кількості 120 тон, вартістю 286,00 дол. США за тону, на загальну суму 34 320,00 дол. США (а.с. 33).

Вказаною специфікацією визначено період поставки березень-квітень 2015 року. Станція відвантаження товару: Станція Річна Південноуральської залізниці. Вантажовідправник вогнетривкої продукції: ТОВ «Група «Магнезит» (Росія, Челябінська обл., м. Сатка). Умови поставки: DAP - станція Правда Придніпровської залізниці (Інкотермс-2010).

Позивач 08.04.2015 року звернувся до Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення товару «магнезія випалена (не спечена) у вигляді порошку темно-коричневого кольору та дрібних камінців: DALSLAG PL663, ТТ72664728-373-2011, що використовується для подальшої переробки у виробництві магнезіальних флюсів, для коригування складу шлаків при виробництві сталі» на підставі контракту від 14.02.2014 р. № DTH-013-14/14-0315-12, який був заявлений до митного оформлення шляхом подання митної декларації № 110010000/2015/020504 від 08.04.2015 р. (а.с. 85).

На підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу для митного оформлення товару наступні документи: контракт № DTN-013-14/14-0315-12 від 14.02.2014 р., додаткову угоду № 5 від 29.12.2014 р. разом з додатком № 7 від 09.02.2015 року; рахунок (інвойс) № 2400219999 від 13.03.2015 р. на загальну суму 14 627,76 дол. США; залізничну накладну № АЦ014476 від 16.03.2015 р.; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ-110000013-0050-2015 від 25.03.2015 р.; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142008200-0159 від 23.03.2015 р.; сертифікат походження товару № 50260011224557354 від 13.03.2015 р.; сертифікат якості на товар № 23001067 від 12.03.2015 р.; пакувальний лист № 80332478 від 12.03.2015 р.; технічні вимоги ТТ 72664728-37 від 01.09.2011 р.; експортну митну декларацію № 10504060/130415/0000139 від 13.03.2015 р. (а.с. 23-45).

Митна вартість товару була заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України на рівні 286,00 дол. США за 1 тону.

Під час митного контролю, відповідно до повідомлення митниці від 23.04.2015 року, за митною декларацією від 23.04.2015 року № 110010000/2015/002946 сформовано наступні профілі ризику: « 105-2 «Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості. Звернути увагу на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів. Витребувати у декларанта заявлені у гр. 44 митної декларації документи, що підтверджують митну вартість товарів».

Відповідно до п. 4.1 ст. 54 МК України посадовими особами відповідача здійснено контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Неможливість застосування першого методу визначення митної вартості обумовлена наступним, а саме:

1) Відповідно п.12.2, 12.3 зовнішньоекономічного контракту від 14.02.2014 р. № DTH-013-14/14-0315-12, покупець перераховує 95% вартості кожної замовленої партії товару шляхом здійснення авансового платежу згідно відповідного рахунку протягом 20 банківських днів з моменту отримання оригіналу такого рахунку від продавця. 5 % покупець перераховує протягом 15 банківських днів з дати постачання такої партії товару.

Умови оплати додатково викладені у наданому до митного оформлення інвойсі продавця № 2400219999 від 13.03.2015 року.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари (стаття 58 Кодексу).

Декларантом ПАТ «ДМКД» документи щодо проведення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, незважаючи на вимоги п. 2.4 та 2.5 ст.53 МКУ та відповідно до положень зазначеного зовнішньоекономічного контракту, не надано.

2) Товар магнезія випалена (не спечена) у вигляді порошку DALSLAGPL663 виробництва ООО «Группа» Магнезит» за контрактом від 14.02.2014 р. № DTH-013-14/14-0315-12 з «Dalmond Trade House Limited», Кіпр за митною декларацією від 08.04.2015 року №110010000/2015/020504 заявлено декларантом як поставку за договором купівлі-продажу не з виробником товару та зазначено код 4100 графа декларації 44.

Відповідно до Відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, як використовуються в процесі оформлення митних декларацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 1011 від 20.09.2012 р., під кодом 4100 зазначається зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких договорів. Водночас, у випадках поставки товарів за зовнішньоекономічним контрактом, згідно якого стороною є виробник товару, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів, зазначається код документу 4104.

В даному випадку, декларант у МД № 110010000/2015/020504 від 08.04.2015 р. у графі 34 «Код країни походження» зазначив літерний код RU, який згідно Класифікації держав світу відповідає назві держави «Росія». Аналогічні відомості зазначені у графі 15 МД «Код країни відправлення». Тоді як у графі 11 цієї ж декларації «Торговельна країна/Країна виробництва», в якій зазначається місцезнаходження особи, з якою українським суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності укладено договір (контракт), декларантом зазначено CY (Кіпр) (а.с. 85);

3) Згідно інформації, яка міститься на офіційному сайті http://magnezit.ru, ТОВ «Группа Магнезит» є керуючою компанією міжнародного холдингу та контролює продавця товарів Dalmond Trade House Limited (NICOSIA,CYPRUS).

При цьому, статтею 58 МКУ визначено, що особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Крім того, частиною 15 ст. 58 МК України передбачено, що декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Проте, декларантом до митного органу жодних документів на підтвердження відсутності впливу взаємопов'язаності на ціну товару не надано.

4) Позивачем до митного оформлення надано інвойс від 13.03.2015 № 2400219999, скан-копія якого не містить жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць (а.с. 34).

При цьому, відповідно до Положення про уніфікований порядок проставляння митними органами держав-учасниць Співдружності Незалежних держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, яке було затверджено на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав-учасниць Співдружності рішенням № 5/32 від 13.09.2001, яке набрало чинності з 01.01.2002 року та обов'язкове для виконання митними органами держав-учасниць Співдружності, відсутність на транспортних комерційних документах відміток відповідних митних органів держав СНД є підставою для застосування додаткових форм митного контролю.

Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2, п.3 ст. 53 МКУ, посадовою особою митниці зобов'язано декларанта протягом 10 календарних днів додатково надати (за наявності) наступні документи:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

виписку з бухгалтерської документації;

прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларанта повідомлено про можливість (відповідно до ч. 6 ст.53 МКУ) подати будь-які інші наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Листом від 08.04.2015 р. № 062Д/773, надісланим у складі електронного повідомлення, декларантом проінформовано митницю про неможливість надання додаткових документів, зазначених у вимогах митного органу, в термін визначений ч. 3 ст. 53 МКУ, та повідомлено, що зазначені документи будуть надані в установлений законом термін відповідно ч. 8 ст. 55 МКУ.

З огляду на ненадання декларантом витребуваних документів, які б підтверджували заявлену митну вартість товару, митним органом прийнято рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару № 110010000/2015/600315/1 від 08.04.2015 року, відповідно до якого, базова ціна товару визначена за ціною аналогічного товару з рівнем митної вартості згідно МД ІМ 40 № 112030000/2015/793 від 21.01.2015, МД ІМ 40 № 110010000/2015/20453 від 02.04.2015 р., МД ІМ 40 № 110010000/2015/20457 від 03.04.2015 р., що визначена на рівні 0,373 дол. США/кг.

Спірний товар відповідно до положень ч.7 ст. 55 МКУ був випущений у вільний обіг за ціною 0,373 дол США/кг (враховано хімічний склад, марку, виробника, сферу застосування, час ввезення, розмір партії) за митною декларацією № 110010000/2015/020515 від 09.04.2015 р. (а.с. 86).

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

Встановивши обставини спірних правовідносин, проаналізувавши норми закону, що їх регулюють, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3).

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в ст. 58 Митного кодексу України.

Як визначено в ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень ч. 10 цієї статті.

Водночас, як встановлено ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

За нормами п.2 ст.52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати ( за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 54 Митного кодексу України, контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до п.4 ст. 57 Митного кодексу України, у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.

При цьому, застосування другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Аналіз положень частини 3 статті 53, частин 1, 2 та 5 статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є виключно наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/ або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. При цьому, обов'язок доведення наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості покладається на митницю, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Отже, у разі виявлення митним органом розбіжності між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, митний орган вправі витребувати від декларанта додаткові документи та здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують сумнів у правильності визначення митної вартості товарів.

Водночас, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, висловленій, зокрема, в постановах від 31.03.2015 року (у справах № 21-127а15 та № 21-53а15).

Виходячи із встановлених у справі обставин, вимога відповідача про необхідність подання додаткових документів об'єктивно зумовлена наявністю розбіжностей у документах, наданих декларантом для підтвердження митної вартості оцінюваного товару.

Матеріалами справи підтверджено, що під час митного контролю товару відповідачем було встановлено наступні розбіжності:

- відповідно до п.12.2, 12.3 зовнішньоекономічного контракту від 14.02.2014 р. № DTH-013-14/13-0315-12, покупець перераховує 95 % вартості кожної замовленої партії товару шляхом здійснення авансового платежу згідно відповідного рахунку протягом 20 банківських днів з моменту отримання такого рахунку від продавця. Інші 5 % перераховує протягом 15 банківських днів з дати постачання товару. Декларантом не було надано до митного органу платіжні документи щодо оплати авансового платежу за поставлений товар, водночас, у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України, документами, що підтверджують митну вартість товару, зокрема є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- у графі 34 МД № 110010000/2015/020504 «Код країни походження» декларантом зазначено RU (Росія), а у графі 11 «Країна-виробник» зазначено CY (Кіпр);

- до митного оформлення надано інвойс № 2400219999 від 13.03.2015 р., скан-копія якого не містить жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць.

При цьому, відповідно до Положення про уніфікований порядок проставляння митними органами держав-учасниць Співдружності Незалежних держав на транспортних і комерційних документах печаток і штампів митних органів країн відправлення товарів, а також митних органів транзитних країн, яке було затверджено на 32-му засіданні Ради керівників митних служб держав-учасниць Співдружності рішенням № 5/32 від 13.09.2001, яке набрало чинності з 01.01.2002 року та обов'язкове для виконання митними органами держав-учасниць Співдружності, відсутність на транспортних комерційних документах відміток відповідних митних органів держав СНД є підставою для застосування додаткових форм митного контролю.

Крім того, за інформацією офіційного сайту htpp://magnezit.ru, ТОВ «Группа «Магнезит» є керуючою компанією міжнародного холдингу та контролює продавця товарів «Dalmond Trade House Limited» (NICOSIA, CYPRUS). Отже, є підстави вважати, що ці відносини мали вплив на формування ціни імпортованих товарів.

За таких обставин, у відповідача, на думку суду, обґрунтовано виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості товару із застосуванням методу визначення митної вартості товарів за ціною контракту.

У відповідності зі статтею 54 Митного кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

На повідомлення митного органу про необхідність надання додаткових документів позивачем не були надано запитувані документи.

Згідно із статтею VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947), оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або з порівнюваними кількостями, або з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.

Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до вищевказаного пункту цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. Тому у суду немає підстав для того, щоб підміняти собою митний орган, визначаючи інший метод обчислення митної вартості. Таку правову позицію сформулював Верховний Суд України в постанові від 17.12.2013 року у справі №21-439а13.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За результатами контролю співставлення відповідно до ст. 337 МКУ митним органом встановлено, що рівень заявленої декларантом митної вартості товарів є нижчим за рівень митної вартості товарів, найбільш близьких за своїми характеристиками за вже оформленими митними деклараціями, що визнані митними органами.

Документів, достатніх для підтвердження митної вартості товару за ціною договору, декларант до митного органу не надав.

У зв'язку з тим, що заявлений декларантом рівень митної вартості менший рівня на товари, митне оформлення яких здійснено та інформація про які була наявна у митниці, а також враховуючи, що декларантом не було надано достатнього пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості (в тому числі, не надано додаткових документів на запит митного органу), відповідачем було прийняте рішення про коригування заявленої митної вартості товару, яким скориговано митну вартість товару до рівня 0,3730 дол. США/кг на підставі наявних відомостей із застосуванням резервного методу. При цьому, базова ціна товару була визначена за ціною аналогічного товару за рівнем митної вартості згідно МД № 112030000/2015/793 від 21.01.2015 р., МД № 110010000/2015/20453 від 02.04.2015 р., МД № 110010000/2015/20457 від 03.04.2015 р., що визначена на рівні 0,373 дол. США/кг.

При цьому, суд погоджується з позицією митного органу про неприйняття на підтвердження заявленої вартості товару за ціною договору наданого позивачем висновку експерта Дніпропетровської ТПП від 05.06.2015 р. №ГО-1904, яким визначено, що ринкова вартість товару «флюс обпечений магнезіальновапняний», отриманого за зовнішньоекономічним контрактом № DTH-013-14/14-0315-12 від 14.02.2014 р., додатками від 09.02.2015 № 7, від 27.02.2015 № 8, інвойсами від 13.03.2015, від 27.03.2015, від 30.03.2015 на умовах поставки DAР-ст. Правда складає 286,00 дол. США/т, оскільки для підготовки висновку експертом використано порівняльний підхід з аналогічними об'єктами, що продані на відкритому ринку. Однак, жоден із зазначених у висновку Інтернет-ресурсів не містить інформації щодо фактів продажу на відкритому ринку.

Крім того, суд зазначає, що висновок експерта стосується товару «флюс обпечений магнезіальновапняний», що відповідає Додатку № 7 від 09.02.2015 р. Специфікації на постачання вогнетривкої продукції до контракту № DTH-013-14/14-0315-12 від 14.02.2014 року (а.с. 33), натомість, до митного оформлення позивачем шляхом подання Дніпропетровській митниці ДФС митної декларації № 110010000/2015/020504 від 08.04.2015 р. було надано товар «магнезія випалена (не спечена) у вигляді порошку темно-коричневого кольору та дрібних камінців: DALSLAG PL663, ТТ72664728-373-2011, що використовується для подальшої переробки у виробництві магнезіальних флюсів, для коригування складу шлаків при виробництві сталі» (а.с. 85).

Зазначені розбіжності не були усунуті ні під час консультацій з митним органом, ні під час строку дії гарантійних зобов'язань.

За викладених вище обставин у їх сукупності, відповідачем правомірно було скориговано заявлену декларантом митну вартість товарів із застосуванням резервного методу, що виключає підстави для визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № 110010000/2015/600315/1 від 08.04.2015 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № 110010000/2015/20022 від 08.04.2015 р.

Керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому

провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Чорна