Ухвала суду № 68619833, 31.08.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 серпня 2017 р. справа 804/5455/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Хелп» про застосування заходів реагування, -

в с т а н о в и в:

29 серпня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Хелп», у якому просить

- тимчасово зупинити виробництво (виготовлення) або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Приватним підприємством «Хелп» (юридична адреса: АДРЕСА_1, 49000; місцезнаходження: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, верхівя балки Розсохувата по Криворізькому шосе), про що видати виконавчий лист та направити його на адресу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області;

- тимчасово зупинити виробництво (виготовлення) або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, повязаної з відведенням фільтрату та стічних вод підприємства з порушенням вимог висновку державної екологічної експертизи від 18.07.05 №41 Приватним підприємством «Хелп» (юридична адреса: АДРЕСА_1, 49000; місцезнаходження: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, верхівя балки Розсохувата по Криворізькому шосе), про що видати виконавчий лист та направити його на адресу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

Суддею встановлено, що адміністративний позов не відповідає вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно ч.2 ст.87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» №1801-VIII від 21.12.2016 р. передбачено, що прожитковий мінімум с 01 січня 2017 на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2017 року становить - 1600 гривень.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на 1 січня 2017 року становить 1600 гривень.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Виходячи зі змісту позовних вимог за подання даного адміністративного позову належить сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру в розмірі 3200,00 гривень.

Позивачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру.

Разом із адміністративним позовом позивачем було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку із відсутністю коштів для сплати такого збору.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із того, що відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується із положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір», згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Частина друга цієї статті передбачає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як зазначив у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року (36722122), від 15 квітня 2014 року (38331796), від 29 липня 2014 року (39942890).

Доводи клопотання про звільнення від сплати судового збору не містять доказів, що підтверджують неспроможність позивача як суб'єкта владних повноважень сплатити судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру.

Крім того, повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується судом до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування тощо).

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

З огляду на викладені обставини, суд не знайшов обґрунтованих підстав для задоволення заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки позивачем як суб'єктом владних повноважень подана до адміністративного суду позовна заява на виконання покладених на нього функцій та завдань, а відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі №21-5496а15.

За таких обставин, вважаю за необхідне подану заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява, яка подана без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, залишається без руху, про що суд повідомляє позивача.

Керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Адміністративний позов Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Хелп» - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позовув розмірі 3200 гривень.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

СуддяВ.В. Ільков