Ухвала суду № 68619091, 19.06.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/4617/17

Справа №760/10412/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/про залишення позовної заяви без руху/

19 червня 2017 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПРОВІДНА" про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення виплати страхового відшкодування -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПРОВІДНА" про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення виплати страхового відшкодування.

Позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Так, ч. 5 ст. 119 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Так, п. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі..

Законом "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено на 2017 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 1600 грн.

Ст. 4 Закону України "Про судовий збір", який діє на дату звернення з позовною заявою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з позову, позивачем заявлено майнову вимогу, однак, підтвердження сплати судового збору суду не надано, натомість, позивач посилається на норму п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», відповідно до якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.

Закон України «Про судовий збір» є спеціальним законом, яким визначаються правові засади справляння судового збору та звільнення від сплати судового збору.

Так, в Законі України «Про судовий збір» міститься вичерпний перелік пільг щодо сплати судового збору, коло осіб та підстав їх звільнення від сплати судового збору.

З аналізу зазначеного закону вбачається, що позивач не відноситься до кола осіб звільнених від сплати судового збору.

Як вбачається з позову, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення виплати страхового відшкодування, тому, в даному випадку не може бути застосовано дану норму закону, відтак, позивачу слід сплатити судовий збір за подачу позову відповідно до вищезазначених норм закону.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст.119 ЦПК України при пред`явленні позову в суд, в тому числі представлення оригіналу квитанції про сплату судового збору (ч.5 ст.119 ЦПК України) є імперативним правилом в тому числі і для суду.

Таким чином, наявність судового збору є передумовою відкриття провадження у справі враховуючи положення ч. 5 ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

При таких обставинах, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПРОВІДНА" про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення виплати страхового відшкодування - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: