Рішення № 68617653, 23.08.2017, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:головуючого судді Боймиструка С.В., суддів: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання Пиляй І.С.,

з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 19 травня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Пітушківської сільської ради Млинівського району Рівненської області, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Пітушківської сільської ради Млинівського району Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно та за позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_2, Пітушківської сільської ради Млинівського району Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 19 травня 2017 року первісний позов ОСОБА_2 до Пітушківської сільської ради Млинівського району Рівненської області, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом на 3/4 будинковолодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 та належало його батьку - ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Пітушківської сільської ради Млинівського району Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом на ? будинковолодіння, що розташоване по АДРЕСА_2 та належало його батьку - ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

В задоволенні позовних вимог за позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_2, Пітушківської сільської ради Млинівського району Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі відповідач-позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вважає незаконним рішення суду першої інстанції в частині відмови у визнанні за ним права власності на 2/14 частини житлового будинку та надвірних будівель, споруд, що розташовані по АДРЕСА_3 як на майно бувшого колгоспного двору та на 1/14 частину як на обов'язкову частку в спадщині за заповітом після смерті.

Вказує на те, що судом першої інстанції невірно розтлумачено роз'яснення Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", зокрема зазначив, що він втратив право на частку в майні колгоспного двору, так як після отримання в 1989 році дозволу на будівництво вкладав кошти в будівництво власного будинку, хоча й проживав разом із своєю сім'єю в спірному будинку до 1993 року.

Зазначає про те, що до моменту припинення колгоспного двору ОСОБА_2 не відбулося його поділу і майно збереглося в натурі, а тому кожному з членів належить по 1/7 (або по 2/14) частин спірного нерухомого майна.

Визнає, що після смерті 02 лютого 2014 року ОСОБА_9 її частка майна була успадкована за законом її чоловіком - ОСОБА_8 і збільшилась до 4/14 частин. Таким чином, ОСОБА_2 набув 2/14 частин нерухомого майна як член колгоспного двору і успадкував за заповітом після смерті батька 3/14 частин нерухомого майна (1/14 частина майна належить ОСОБА_4 як обов'язкова частка за законом в спадщині за заповітом). ОСОБА_4 набув право власності на 2/14 частини спірного будинку як член колгоспного двору і на 1/14 частини - як обов'язкову частку в спадщині після смерті батька. Треті особи набули по 2/14 частини кожен спірного житлового будинку з надвірними будівлями.

Покликаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким вимоги ОСОБА_4 задовольнити повністю. Визнати за ОСОБА_10, право власності на нерухоме майно, а саме : на 2/14 частини житлового будинку від загальної площі 52,4 кв.м., від житлової площі 34,6 кв.м. та на 2/14 частини надвірних будівель і споруд, що розташовані по АДРЕСА_3 як на майно колгоспного двору та на 1/14 частину як на обов'язкову частку в спадщині за заповітом.

Представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити. Зазначив, що суд першої інстанції з інших підстав, які ним не заявлялись, частково задовольнив вимоги його клієнта та визнав за ним право власності на ? частини спірного домоволодіння вийшовши за межі позовних вимог .

ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_3 просили апеляційну скаргу відхилити покликаючись на заперечення подані на апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 завчасно були повідомлені про час і місце розгляду справи, однак до суду не з'явився та причин неявки не повідомив, а тому колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи повністю первісний позов та частково зустрічний, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ОСОБА_2 на законних підставах набув право власності на ? частини, а ОСОБА_4 на ? частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_4 на території Пітушківської сільської ради Млинівського району Рівненської області та залишилася після смерті їх батька ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з того, що вони втратили право на частки в майні колгоспного двору, оскільки після отримання у 1989 році дозволу на будівництво індивідуального житлового будинку, вкладали кошти у будівництво власного будинку, а тому їх доводи про те, що вони проживали в спірному будинку до 1993 року не заслуговують на увагу та є безпідставними.

Такий висновок не в повній мірі відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне будинковолодіння, яке розташоване в АДРЕСА_5 відповідно до погосподарських книг по с. Пітушків Млинівського району Рівненської області та інших наданих сторонами доказів, відноситься до суспільної групи господарств «колгоспний двір». (а.с.58-61, 74-81, 93, 192-193, 200, 202)

Станом на момент набрання чинності Законом України «Про власність» головою колгоспного двору був ОСОБА_8. Членом колгоспного двору була його дружина ОСОБА_9

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 та треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору до 15 квітня 1991 року втратили право на частку в майні колгоспного двору, що підтверджується будівельним паспортом на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудовнику ОСОБА_4 в с. Пітушків Млинівського району; випискою із рішення виконкому Млинівської районної ради народних депутатів №85 від 19.04.1989 року про дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку ОСОБА_4 в с. Пітушків Млинівського району на земельній ділянці площею 0,08 га, виділеній рішенням загальних зборів колгоспу «Дружба» № 8 від 10.02.1989 року; актом про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 03.05.1989 року; (а.с.165-166); записами із погосподарської книги №2 за 1991-1995 роки з яких вбачається, що станом на 01.01.1991 року на ім'я ОСОБА_4 було відкрито окремий погосподарський номер (особовий рахунок НОМЕР_1) ; повідомленням Пітушківської сільської ради від 23.03.2016 року про те, що згідно запису погосподарської книги станом на 01.01.1991 року на ім'я ОСОБА_4 було відкрито погосподарський номер, де він зареєстрований разом із своєю сім'єю в АДРЕСА_6. Станом на 01.01.1993 року на ім'я ОСОБА_4 вже рахувався житловий будинок. (а.с.127)

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що відповідач та треті особи, що заявляють самостійні вимоги не втратили право на частки в майні колгоспного двору, оскільки проживали там до 1993 року не заслуговують на увагу та є безпідставними.

ОСОБА_4 зі своєю дружиною ОСОБА_5, які на станом на 01.01.1991 року були членами колгоспу «Дружба» та дітьми ОСОБА_6, ОСОБА_7 створили новий колгоспний двір і вони не могли бути членами двох колгоспних дворів одночасно.

Тобто фактично відбувся поділ колгоспного двору де головою двору був ОСОБА_8.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 02 жовтня 2015 року, ОСОБА_8, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року у віці 77 років, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис № 9 (а.с.6).

Згідно з копії заповіту від 20.10.2014 року, посвідченого Пітушківською сільською радою 20.10.2014 року, зареєстрованого у реєстрі за №20 ОСОБА_8 зробив розпорядження на випадок своєї смерті, заповівши все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, що буде належати йому на день смерті своєму сину - ОСОБА_2 (а.с.7)

Згідно з довідки № 117 від 18.02.2016 року виданої Пітушківською сільською радою Млинівського району Рівненської області після смерті ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_8 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_7) з лютого 2014 року до дня смерті постійно проживав в сім'ї сина ОСОБА_2 без реєстрації. Син здійснював за ним догляд і поховав його за власні кошти. (а.с.10)

Згідно з довідки № 114 від 18.02.2016 року, виданої Пітушківською сільською радою Млинівського району Рівненської області на ім'я ОСОБА_8 зареєстровано житловий будинок в АДРЕСА_8 (запис у погосподарській книзі №3, особовий рахунок № НОМЕР_3). (а.с.11)

З технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_9 Рівненської області вбачається, що індивідуальний житловий будинок, рахується за ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.13-15).

Згідно з довідки КП Рівненського ОБТІ від 26.11.2015 року, інвентаризація та реєстрація житлового будинку по АДРЕСА_10

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Млинівського районного нотаріального округу про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.02.2016 року вих. № 55/02-31 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться по АДРЕСА_11 що залишилися після смерті батька ОСОБА_8 в зв'язку з відсутністю належного правовстановлюючого документу (а.с.16).

Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі, зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За приписом ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

З довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, виданої 04.05.2014 року вбачається, що ОСОБА_4 є інвалідом І групи з 26.02.2014 року, а тому має право на обов'язкову частку у спадщині у відповідності до ст.1241 ЦК України. (а.с.36).

Отже, як випливає з наведеного суд першої інстанції обґрунтовано визнав за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом на 3/4 будинковолодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 та належало його батьку - ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Згідно ч.2 ст.11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже, позовна вимога заявлена ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання за ОСОБА_10 права власності на ? спірного домоволодіння в порядку спадкування обов'язкової долі, не підлягала до задоволення апріорі, оскільки він сам з такою вимогою не звертався, а тому рішення місцевого суду в цій частині слід скасувати та в задоволенні позову відмовити в цій частині.

Вимоги з яким звертався ОСОБА_4 про визнання за ним права власності на 3/14 спірного спадкового домоволодіння, як майна колгоспного двору, ним не доведені і до задоволення вони не підлягають.

За таких обставин, місцевий суд не в повній мірі дотримався норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, не всі його висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції в частині визнання права власності на ? частину спадкового домоволодіння за ОСОБА_4 підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цієї вимоги.

Керуючись ст. ст. 303, п.3 ч.1 ст.307, 309 , 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 19 травня 2017 року скасувати в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на ? частину будинковолодіння по АДРЕСА_12 в задоволенні його зустрічних позовних вимог відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий : С.В. Боймиструк

Судді : С.О. Гордійчук

Н.М. Ковальчук