Ухвала суду № 68616193, 31.08.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/1505/17 Головуючий у І інстанції Ковальчук Л. М.Провадження № 22-ц/780/4391/17 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк А. С.Категорія 58 31.08.2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого - судді Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Журби С.О., Коцюрби О.П., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_2 про визнання неправомірною та скасування постанови головного державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махової Д.А. про накладення арешту коштів на пенсійний рахунок боржника, заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», Пенсійний фонд України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дата Майнінг Груп»,

В С Т А Н О В И Л А:

09 січня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеною скаргою, де просив: визнати неправомірними дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо накладення арешту коштів на його пенсійний рахунок НОМЕР_1, відкритого у «Державний ощадний банк України», викладені у постанові головного державного виконавця Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві Махової Д.А. від 07 вересня 2016 року за виконавчим провадженням №37086161;

визнати неправомірними дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо відмови у скасуванні накладеного арешту коштів на його пенсійний рахунок НОМЕР_1, відкритого у «Державний ощадний банк України», викладені у листі начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві за виконавчим провадженням №37086161;

зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві скасувати накладений арешт коштів на його пенсійний рахунок НОМЕР_1, відкритого у «Державний ощадний банк України», за виконавчим провадженням №37086161.

На виконання ухвали місцевого суду від 13 лютого 2017 року представником заявника 06 березня 2017 року подана скарга, де ОСОБА_2 просить визнати неправомірною та скасувати постанову від 07 вересня 2016 року головного державного виконавця Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві Махової Д.А. за виконавчим провадженням №37086161 щодо накладення арешту коштів на пенсійний рахунок НОМЕР_1 боржника.

Посилається на те, що постановою головного державного виконавця від 07 вересня 2016 року накладено арешт коштів на банківських рахунках боржника, а серед інших, і на пенсійний рахунок останнього за НОМЕР_1, що відкритий у «Державний ощадний банк України» та звернуто стягнення на пенсію у розмірі, що складає 8 699,41 грн. та 14 705 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2017 року скаргу ОСОБА_2 залишено без розгляду.

На обґрунтування ухваленого судового рішення суд першої інстанції зазначив, що заявник, звертаючись до суду із скаргою про визнання неправомірною і скасування постанови від 07 вересня 2016 року головного державного виконавця за виконавчим провадженням №37086161, щодо накладення арешту коштів на пенсійний рахунок НОМЕР_1 боржника, що відкритий у «Державний ощадний банк України» не подавав до суду клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження постанови від 07 вересня 2016 року про арешт коштів боржника, як такого, що пропущений з поважних причин.

Враховуючи вищевикладене, вказана скарга про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця про накладення арешту коштів на пенсійний рахунок боржника підлягає залишенню без розгляду.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, ОСОБА_2, в особі свого представника, подав до суду апеляційну скаргу, де просить скасувати її та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, порушення норм процесуального права при її постановленні.

Суд, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу, керуючись наступним.

Згідно положень ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, постановою від 20 березня 2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Д.А. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-947/2011, виданого 06 лютого 2013 року Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» загальну суму заборгованості в розмірі 6 454 856,96 грн., і запропоновано боржнику добровільно виконати рішення суду в 7-денний термін з моменту ухвалення постанови та надати письмове підтвердження про виконання ( а.с. 9 ).

Постановою про арешт коштів боржника від 07 вересня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Маховою Д.А. відповідно до вимог ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 11, 52 Закону України «Про виконавче провадження», накладено арешт на кошти та цінності, що містяться на всіх рахунках та вкладах боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника та знаходяться в банківських установах: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», Публічне акціонерне товариство «Дердавний експортно-імпортний банк України», Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк», Публічне акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро», Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», Публічне акціонерне товариство «Мегабанк», Публічне акціонерне товариство «Сбербанк», Публічне акціонерне товариство «Сбербанк», Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Првавекс-Банк», Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний» та належать боржнику ОСОБА_2, у межах суми 6 454 856,96 грн. ( а.с. 10-11 ).

Як зазначав представник заявника у поданій до суду скарзі, 11 січня 2017 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №37086161 стало відомо про те, що постановою головного державного виконавця від 07 вересня 2016 року на підставі ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» накладено арешт коштів на банківських рахунках боржника, а серед інших, і на пенсійний рахунок останнього за НОМЕР_1, що відкритий у «Державний ощадний банк України» та звернуто стягнення на пенсію у розмірі, що складає 8 699,41 грн. та 14 705 грн. ( а.с. 28-30 ).

При цьому, 16 січня 2017 року ОСОБА_2, в особі представника, звернувся із заявою до Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві про зняття арешту коштів боржника, який накладений на вищезазначений пенсійний рахунок НОМЕР_1, у зв'язку з тим, що дана виконавча дія не відповідає діючому законодавству України ( а.с. 14-15 ).

Проте, листом Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, отриманого 01 лютого 2017 року, було відмовлено у задоволенні вимог, зокрема, щодо зняття арешту на пенсійний рахунок ( а.с. 16 ).

А 09 січня 2017 року, як свідчить відтиск печатки вхідної кореспонденції, ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою, а пізніше - на виконання вимог суду із зазначеною скаргою ( а.с. 1-3, 28-30 ).

Відповідно до положень ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;

2) повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);

4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, поза увагою місцевого суду залишилась та обставина, що заявник діяв у межах правового поля і подав до місцевого суду свої вимоги, як зазначено 09 січня 2017 року, а 11 січня 2017 року йому достеменно стало відомо про наявність оскаржуваної постанови.

Відтак, суд першої інстанції передчасно прийшов до висновку про пропуск заявником строку звернення до суду із відповідною скаргою.

Окрім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про недотримання місцевим судом вимог ст. 386 ЦПК України, згідно яких розгляд скарги проводиться за участю в т.ч. державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, рішення якого оскаржуються, що є самостійною підставою для задоволення апеляційних вимог.

А тому, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість судового рішення, порушення норм процесуального права при його ухваленні, зокрема, ст.ст. 386, 387 ЦПК України, на переконання суду другої інстанції, знайшли своє повне підтвердження.

І, як наслідок, ухвала суду підлягає скасуванню із передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції у відповідності до положень п. 3 ст. 312 ЦПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_2 про визнання неправомірною та скасування постанови головного державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Махової Д.А. про накладення арешту коштів на пенсійний рахунок боржника, заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», Пенсійний фонд України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дата Майнінг Груп» скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: С.О. Журба

О.П. Коцюрба