Ухвала суду № 68611720, 31.08.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/242/17 Головуючий у 1 інстанції: Масендич В.В.

Провадження № 22-ц/783/4433/17 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

Категорія: 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Приколоти Т.І.

суддів Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф.

з участю секретаря Іванової О.О.

з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м.Львова від 29 травня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державної установи «Львівська виправна колонія № 48» Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, про стягнення неустойки, процентів і моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 29 травня 2017 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до Державної установи «Львівська виправна колонія №48» Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, про стягнення неустойки за затримку видачі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, три проценти річних та компенсації за нанесену моральну шкоду .

Стягнуто з відповідача на користь позивача неустойку за затримку видачі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії у розмірі 9409,37 грн., три проценти річних за затримку видачі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії у розмірі 1177,66 грн., компенсацію за нанесену моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду в частині визначення розміру моральної шкоди, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Зазначає, що він працював та проходив службу у відповідача до 6 лютого 2006 року. З 5 липня 2013 року йому встановлено третю групу інвалідності загального захворювання, з 11 червня 2014 року встановлено 2 групу інвалідності та 22 червня 2016 року- повторно другу групу інвалідності безтерміново. Стверджує, що з відповідача належить стягнути на його користь компенсацію за нанесену моральну шкоду у розмірі 230 400 грн. за затримку видачі належної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, що призвело до недоотримання пенсії більш як тисячу гривень щомісяця упродовж трьох років та погіршення його стану здоров'я. Вказує, що з вини відповідача ЛВК №48 він не отримав належної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії протягом трьох років. Відповідач неодноразово ігнорував судові рішення, видавав довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, які не відповідають змісту, умисно не вносив в довідки всі складові грошового забезпечення щоб неможливо було перерахувати пенсію та отримувати в більшому розмірі. Вказує, що впродовж трьох років недоотримував пенсію більш як на тисячу гривень щомісячно з вини відповідача, чим був позбавлений можливості слідкувати за своїм здоров'ям, оскільки недоотримував належну пенсію більше як три роки та не мав можливості в повному обсязі проводити лікування та дотримуватись дієти та провести операцію, що призвело до погіршення стану здоров'я та встановлення другої групи інвалідності. Просить стягнути 230 400 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 4 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у визначений законом спосіб.

Згідно з ч.1 та ч.3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. На підставі ст.ст.10, 58, 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Встановлено, що ОСОБА_2 працював та проходив службу Львівській виправній колонії №48 Державної пенітенціарної служби України у Львівській області до 6 лютого 2006 року.

Згідно довідки від 25 липня 2014 року виданої Обласною МСЕК №2 серії 10 ААВ №682029 позивачу встановлена третя група інвалідності загального захворювання терміном до 1 серпня 2014 року.

В подальшому, згідно довідки від 11 червня 2016 року серії 10 ААВ №705700, виданої Обласною МСЕК №3, ОСОБА_2 встановлена друга група інвалідності загального захворювання терміном до 1 липня 2016 року.

Згідно довідки від 2 червня 2016 року серії 10 ААВ №918844, виданої МСЕК №2, позивачу повторно встановлено другу групу інвалідності загального захворювання безтерміново.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовня 2013 року у справі №813/6837/13-а визнано протиправними дії Львівської виправної колонії №48 Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області щодо несплати страхових внесків з грошового забезпечення, на яке нараховуються страхові внески, та яке було присуджено ОСОБА_2 постановами Сихівського районного суду м.Львова від 13 грудня 2006 року у справі №2-1980/06 та від 17 січня 2012 року у справі №2а-14133/11/1370. Зобов'язано Львівську виправну колонію №48 Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з сум грошового забезпечення, на яке нараховуються страхові внески, та яке було присуджено ОСОБА_2 постановами Сихівського районного суду м.Львова від 13 грудня 2006 року у справі №2-1980/06 та від 17 січня 2012 року у справі №2а-14133/11/1370. Визнано протиправними дії відповідача щодо видачі позивачу довідки №10 про заробітну плату для обчислення пенсії від 4 вересня 2013 року, у яку не увійшли суми грошового забезпечення, на яке нараховуються страхові внески, та яке стягнуто постановами Сихівського районного суду м.Львова від 13 грудня 2006 року у справі №2-1980/06 та від 17 січня 2012 року у справі №2а-14133/11/1370. Зобов'язано відповідача видати ОСОБА_2 довідку про заробітну плату для обчислення пенсії з врахуванням грошового забезпечення, на яке нараховуються страхові внески, та яке стягнуто постановами Сихівського районного суду м.Львова від 13 грудня 2006 року у справі №2-1980/06 та від 17 січня 2012 року у справі №2а-14133/11/1370.

ОСОБА_2 видано довідку №5079 від 27 листопада 2013 року довільної форми, яка не відповідає виконанню судового рішення і по якій не можливо провести нарахування пенсії.

В подальшому позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, в якому просив визнати протиправними дії старшого державного виконавця Грень О.О. та Сихівського ВДВС ЛМУЮ щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №400730956 від 28 листопада 2013 року, з підстав того, що довідка від 27 листопада 2013 року №5079 про заробітну плату, яка видана боржником - Львівською виправною колонією №48 ОСОБА_2 не відповідає чинному законодавству та суперечить постанові Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року по справі №813/6837,13-а.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року у справі №813/9108/13-а позов задоволено повністю, та визнано протиправними дії старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Грень О.О. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №40730956 від 28 листопада 2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що 2 грудня 2013 року ЛВК №48 видано ОСОБА_2 довідку №10 за номером 5128 про заробітну плату для обчислення пенсії, яка складає 27 259,72 грн. за період з січня 2001 року по лютий 2006 року та довідку №196 про грошове забезпечення, яке складає 19 529,35 грн. за період з 19 жовтня 2001 року по лютий 2006 року. Проте, вказані довідки не передбачають нарахування та сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та в них не входять матеріальна допомога, компенсація за формене обмундирування, компенсація за затримку виплати заробітної плати.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2015 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року у справі №813/2935/14 скасовано, закрито провадження у справі в частині вимоги про зобов'язання видати позивачу довідку №10 про заробітну плату для обчислення пенсії з січня 2001 року по лютий 2006 року на суму 79 575,79 грн., в якій нараховане грошове забезпечення, на яке нараховуються страхові внески, та яке стягнуто постановами Сихівського районного суду м.Львова від 13 грудня 2006 року у справі №2а-1980/06 та від 17 січня 2012 року у справі №2а/14133/11/1370.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2015 року у справі №876/11796/14 визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова при призначенні пенсії ОСОБА_2, як інваліду другої групи загального захворювання з 11 червня 2014 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова зробити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з моменту її призначення за другою групою інвалідності з 11 червня 2014 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсії у 2014 році - 2700, 98 грн. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова при призначенні пенсії ОСОБА_2, як інваліду другої групи загального захворювання з 11 червня 2014 року, в неврахуванні до розрахунку пенсії довідки № 196 від 2 грудня 2013 року № 5128 про грошове забезпечення. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з моменту її призначення за другою групою інвалідності з 11 червня 2014 року із врахуванням довідки № 10 від 2 грудня 2013 року № 5128 про заробітну плату для обчислення пенсії та довідки № 196 від 2 грудня 2013 року № 5128 про грошове забезпечення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року у справі №813/3066/15 визнано протиправними дії Львівської виправної колонії №48 управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області щодо видачі ОСОБА_2 довідки № 10 від 2 грудня 2013 року № 5128 про заробітну плату для обчислення пенсії, довідки № 196 від 2 грудня 2013 року № 5128 про грошове забезпечення без врахування всіх складових заробітної плати та грошового забезпечення. Визнано протиправними дії Львівської виправної колонії № 48 управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області щодо неврахування ОСОБА_2 в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії компенсації за затримку виплати заробітної плати (грошового забезпечення) в розмірі 28934,43 грн., матеріальної допомоги в розмірі 3853,06 грн., та компенсації за формене обмундирування в розмірі 566,32 грн. Зобов'язано Львівську виправну колонію № 48 управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області видати ОСОБА_2 довідку про заробітну плату для обчислення пенсії у відповідності до Додатку 1, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (із змінами та доповненнями) "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та включити в цю довідку:

- суму заробітної плати, яка складає 27259,72 грн. з розшифруванням;

- суму грошового забезпечення, яке складає 19529,35 грн. з розшифруванням;

- компенсацію за затримку виплати заробітної плати (грошового забезпечення), яка складає 28934, 43 грн. з розшифруванням;

- матеріальну допомогу, яка складає 3853,06 грн. з розшифруванням;

- компенсацію за формене обмундирування, яка складає 566,32 грн.

З матеріалів справи, на виконання вищевказаної постанови, ОСОБА_2 видана Львівською виправною колонією №48 довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №10/48/22 від 6 січня 2016 року, проте вимоги постанови Львівського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року не виконані. Відтак до змісту довідки відповідачем виплати за формене обмундирування в розмірі 566,32 грн. внесено в червні 2011 року, а не в періодах, в яких у позивача виникало право на таку компенсацію та компенсації за затримку виплати заробітної плати (грошового забезпечення) в розмірі 28 934,43 грн. включені в довідці у 2012 році.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у справі №813/142/16 з врахуванням ухвали від 1 квітня 2016 року про виправлення описки, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року (справа №876/2712/16), визнано протиправними дії Львівської виправної колонії № 48 управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області щодо видачі ОСОБА_2 довідки № 10/48/22 від 6 січня 2016 року про заробітну плату для обчислення пенсії компенсацію без врахування всіх складових заробітної плати та грошового забезпечення. Визнано протиправними дії Львівської виправної колонії № 48 управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області щодо неврахування ОСОБА_2 в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії № 10/48/22 від 6 січня 2016 року компенсації за затримку виплати заробітної плати (грошового забезпечення) та компенсації за формене обмундирування в період з жовтня 2001 року по лютий 2006 року. Зобов'язано Львівську виправну колонію № 48 управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області видати ОСОБА_2 довідку про заробітну плату для обчислення пенсії у відповідності до Додатку 1,затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22- І (із змінами та доповненнями) «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та включити в цю довідку за період з січня 2001 року по лютий 2006 року:

-суму заробітної плати, яка складає 50642,13 грн. з розшифруванням;

-компенсацію за затримку виплати заробітної плати (грошового забезпечення), яка складає 28934, 43 грн. з розшифруванням;

-компенсацію за формене обмундирування, яка складає 566,32 грн.

На виконання вищевказаної постанови відповідачем ЛBK №48 видана довідка від 13 липня 2016 року №2968 про заробітну плату для обчислення пенсії за період з січня 2001 року по лютий 2006 року, яка складає 80 142,88 грн. та відповідає вимогам постанови Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст. 23,1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58, ч. 2 ст. 59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 179 ЦПК України визначено, що предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В частині вирішення позову про моральну шкоду суд задовольнив цю вимогу частково та ухвалив стягнути в користь позивача 1000 грн.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на обґрунтування наявності душевних та психічних страждань, яких він зазнав, тяжкості вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, які необхідні йому для відновлення попереднього стану, додаткових зусиль, які йому необхідно докладати для організації свого життя і побуту; що впливають на розмір моральної шкоди, та така є більшою від 1000 грн.

Виходячи з вимог проаналізованих норм матеріального права, постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року з наступними змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», колегія суддів вважає, що з висновками суду першої інстанції частині вирішення спору про стягнення моральної шкоди належить погодитися.

В решті рішення не оскаржується і не переглядається.

Підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1, ст.307, ст.ст. 308, 313, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 29 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді