Рішення № 68610308, 10.08.2017, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

10.08.2017

Номер провадження № 2/331/104/2017

ЄУН 331/1406/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2017 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Світлицької В.М.

за участю секретаря Богач А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.07.2014 року між ПАТ «НЕОС Банк», яке є правонаступником ПАТ «Банк Кіпру» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, відповідно до п.2.1, 2.2. якого банк відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить банку на підставі відповідної документації. Так, внаслідок укладення вказаного договору відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором № 44/43-958/2011 від 08.07.2011 року, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 160000,00 грн. та зобовязується повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування ним в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. З метою забезпечення належного виконання зобовязання за кредитним договором № 44/43-958/2011 від 08.07.2011 року, між банком та ОСОБА_1 08.07.2011 року укладено іпотечний договір, відповідно до якого останній передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, відповідач зобовязання за вказаним договором не виконав. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 44/43-958/2011 від 08.07.2011 року, яка станом на 31.10.2016 року становить 93816,49 грн. та складається з заборгованості, а саме: за кредитом 91786,96 грн.; по відсотках 2029,53 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру 60, що знаходиться в будинку № 46-А по вул. Героїв Сталінграду в м. Запоріжжі, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України "Про виконавче провадження", за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.

В судове засідання позивач не зявилася, надала суду заяву, якою просить розглядати справу без її участі та посилаючись на обставини, викладені у позові, просить позов задовольнити у повному обсязі. За клопотанням представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав суду заяву в якій зазначив, що позивачем змінено предмет та підстави позову, що суперечить діючому законодавству, а тому у задоволенні уточненого позову має бути відмовлено та закрито провадження у цивільній справі. Його неявка не перешкоджає розгляду справи, оскільки наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду її по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 08.07.2011 р. між ПАТ «Банк Кіпру» правонаступником прав та обовязків якого є ТОВ «Кредитні ініціативи», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 44/43-958/2011, відповідно до умов якого, позивач надав відповідачу кредит у сумі 160000,00 грн. з встановленням процентної ставки за користування кредитом у розмірі 18,9% річних за строковою заборгованістю та за ставкою 21,9% річних у разі порушення зобов'язань зазначених у п. 3.2.1, п. 3.2.3, п. 3.2.5, п. 3.2.6, п. 3.2.11 - п. 3.2.13 з терміном користування з 08.07.2011 по 06.07.2018 р.

Для забезпечення належного виконання зобовязань за кредитним договором, 08.07.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір іпотеки, посвідчений ОСОБА_2, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 2195, згідно до якого ОСОБА_1 було надано в іпотеку квартиру АДРЕСА_2.

На виконання вимог договору відповідачем було надіслано ОСОБА_1 Повідомлення вих.№ 2459-34 від 13.02.2015 року з вимогою про усунення порушень та добровільне виселення.

В наслідок порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору та неналежного виконання своїх зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість, яка станом на 31.10.2016 року становить 93816,49 грн. та складається з заборгованості: за кредитом в розмірі 91786,96 грн., по відсотках в розмірі 2029,53 грн.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до положень ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор має право у разі невиконання боржником зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У ч. 2 ст. 590 Цивільного кодексу України зазначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Договором іпотеки (п. 4.1.1) та ст. 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду. Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване ст. 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Виходячи зі змісту поняття "ціна", як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку" та правової позиції Верховного Суду України висловленої в постанові 6-1205цс15 від 23 грудня 2015 року можна дійти висновку, що встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону, тобто на законодавчому рівні закріплено за сторонами право альтернативного визначення ціни предмета іпотеки.

Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Відповідно до п. 1.3 Іпотечного договору, за взаємною згодою сторін цього договору заставна вартість предмету іпотеки становить 328307,00 грн.

Проте, позивачем до суду надано Звіт про оцінку майна від 19.06.2017 року, проведеної суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 стосовно двокімнатної квартири № 60, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, Олександрівський р-н, вул. Шкільна (ОСОБА_4), буд. 46-А. Згідно зі звітом, ринкова вартість зазначеної квартири станом на 19.06.2017 р. склала 422976,00 грн.

Судом було встановлено факт невиконання відповідачем своїх кредитних зобовязань, а тому з урахуванням вищевказаних обставин справи та норм Закону, у суду є всі законні підстави звернути стягнення на предмет іпотеки. Таким чином вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 42 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», передбачено, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам ст. 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обовязковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотеко держателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем за подання позову сплачено судовий збір в сумі 3 315,75 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 169, 208-209, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 524-526, 572, 589, 590, 611, 625, 1054 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 44/43-958/2011 від 08.07.2011 року, яка станом на 31.10.2016 року становить 93816,49 грн. та складається з заборгованості: за кредитом в розмірі 91786,96 грн., по відсотках в розмірі 2029,53 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру № 60, що знаходиться в будинку № 46-А по вул. Героїв Сталінграду в м. Запоріжжі, шляхом проведення прилюдних торгів згідно з Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною не нижче 422976,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» судовий збір у розмірі 3315,75 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В. М. Світлицька