Ухвала суду № 68609994, 30.08.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6080/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2017 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Фазикош О.В., за участю секретаря Рабош А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в місті Ужгород, скаргу представника публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК ОСОБА_1 про визнання незаконними дій старшого державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_2 та скасування постанови по виконавчому провадженню №51237217 від 27 березня 2017 року, заінтересована особа ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

Представник публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із скаргою про визнання незаконними дій старшого державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_2 та скасування постанови по виконавчому провадженню №51237217 від 27 березня 2017 року, заінтересована особа ОСОБА_3.

Скаргу мотивовано тим, що Ужгородським міськрайонним судом було ухвалено рішення у цивільній справі № 308/11689/13-ц за позовом публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК (скорочене найменування - АТ РОДОВІД БАНК) до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

01.12.2015 року на підставі вищезазначеного рішення АТ РОДОВІД БАНК отримав виконавчий лист про стягнення заборгованості за кредитним договором та судового збору.

АТ РОДОВІД БАНК звернувся до Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області із заявою про відкриття виконавчого провадження, відповідно до якої було відкрито виконавче провадження № 51237217 з примусового виконання виконавчого листа.

14.06.2017 року АТ РОДОВІД БАНК отримав постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.03.2017 року ВП № 51237217, винесену старшим державним виконавцем Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_2.

Підставою для повернення виконавчого документу стягувану зазначено те, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Враховуючи вищевикладене АТ РОДОВІД БАНК, як стягувач вважає що старшим державним виконавцем Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_2 по виконавчому провадженню № 51237217 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу з порушенням норм матеріального права, та має бути скасована.

AT РОДОВІД БАНК постанову про повернення виконавчого документа стягувану отримав 14.06.2017 року, що підтверджується вхідним реєстраційним № 5259 та конвертом, тож строк на оскарження закінчується 26.06.2017 року і не с пропущений скаржником.

У звязку з наведеним заявник просить: витребувати до початку розгляду справи з Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області матеріали виконавчого провадження № 51237217; визнати незаконними дії старшого державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_2 по виконавчому провадженню № 51237217 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувану від 27.03.2017 року; скасувати постанову старшого державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_2 по виконавчому провадженню № 51237217 від 27.03.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу.

В судове засідання представник публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК не зявився, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі скаржника, скаргу підтримують в повному обсязі.

Представник Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області та заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання повторно не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення справи до суду не надходило.

Неявка зазначених осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду скарги.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 19 Конституції України, встановлено, що основними принципам діяльності органів Державної влади, їх посадових осіб є обов'язок діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Положеннями пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ч.1 ст.386 ЦПК України, скарга, розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Відповідно до ч.1 ст.387 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У відповідності до ч.1 ст.74 Закону України Про виконавче провадження, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Стаття 14 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Ужгородським міськрайонним судом було ухвалено рішення у цивільній справі № 308/11689/13-ц за позовом публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 1 грудня 2015 року на підставі вищезазначеного рішення АТ РОДОВІД БАНК отримав виконавчий лист про стягнення заборгованості за кредитним договором та судового збору.

АТ РОДОВІД БАНК звернувся до Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області із заявою про відкриття виконавчого провадження, відповідно до якої було відкрито виконавче провадження № 51237217 з примусового виконання виконавчого листа.

14 червня 2017 року АТ РОДОВІД БАНК отримав постанову про повернення виконавчого документа стягувану від 27.03.2017 року ВП № 51237217, винесену старшим державним виконавцем Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_2.

У постанові державним виконавцем зазначено, що підставою для повернення виконавчого документу стягувану зазначено те, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а тому керуючисьп.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець постановив повернути виконавчий документ стягувачу.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, обєкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обовязку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до вимог ст. 18 Закону України Про виконавче провадження, виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області жодних відомостей про хід вказаного виконавчого провадження не повідомив.

Положеннями пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Суд вважає, що рішення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу є передчасним і підлягає скасуванню, так як державним виконавцем, який обізнаний про час та місце розгляду справи, не повідомлено про вжиття всіх заходів, спрямованих на виконання рішення суду, зокрема: перевірка інформація щодо наявності майна, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних; внесення подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти належні боржникові від інших осіб; зясування про наявність іншого, крім нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення; використання державним виконавцем свого права на звернення до суду щодо застосування до боржника приводу, у звязку з неявкою на виклик державного виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем не надано до суду жодного належного та допустимого доказу того, що під час виконання вказаного виконавчого документу державним виконавцем було здійснено всі необхідні та передбачені чинним законодавством заходи щодо розшуку майна боржника.

За таких обставин оскаржуване рішення є неправомірним і підлягає скасуванню. Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Враховуючи наведене вище, а також виходячи із засад справедливості, на час винесення державним виконавцем постанови від 27 березня 2017 року про поверненя виконавчого документу стягувану не були вчинені всі необхідні дії щодо належного виконання рішення суду, у зв'язку з чим були відсутні підстави для повернення виконавчого документа та постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві підлягає скасуванню, а дії державного виконавця мають бути визнані неправомірними.

Відповідно до ст. 385 Цивільного процесуального кодексу України скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

AT РОДОВІД БАНК постанову про повернення виконавчого документа стягувану отримав 14 червня 2017 року, що підтверджується вхідним реєстраційним № 5259 та конвертом, у звязку з чим суд приходить до висновку, що право на оскарження дій державного виконавця в частині постанови про повернення виконавчого листа виникло у стягувача саме з цього часу, тобто з дня отримання копії постанови державного виконавця про повернення виконавчого листа.

З урахуванням зазначеного та тих обставин, що скарга на дії держаного виконавця, яка була направлена ПАТ«Родовід Банк» до суду поштою, а також часу, необхідного для надходження до суду скарги, яка була відправлена поштою, суд проходить до висновку, що визначений законом строк на подачу скарги скаржником не пропущено.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом України Про виконавче провадження, ст.ст. 208-210, 382-389 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу представника публічного акціонерного товариства РОДОВІД БАНК ОСОБА_1 про визнання незаконними дій старшого державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_2 та скасування постанови по виконавчому провадженню №51237217 від 27 березня 2017 року, заінтересована особа ОСОБА_3, - задовольнити.

Визнати незаконними дії старшого державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_2 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа від 27 березня 2017 року по виконавчому провадженню №51237217 стягувачу.

Скасувати постанову винесену старшим державним виконавцем Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_2 по виконавчому провадженню №51237217 від 27 березня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу.

Апеляційна скарга на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Закарпатської області, через Ужгородський міськрайонний суд. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4