Постанова № 68609186, 04.09.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№263/4704/17

№2-а/263/416/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2017 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Ковтуненко В.О., при секретарі Турчиній Н.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради про визнання дій противоправними та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з даним позовом, вказуючи, що вона має на своєму утриманні доньок ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. До початку антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей постійно проживала у місті Донецьку, та у звязку з подіями військового характеру та проведенням антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей змушена була разом із родиною переїхати у місто Маріуполь Донецької області, де стали тимчасово проживати за адресою: вулиця Троїцька (50 років СРСР), 32а-14. 13 липня 2016 року вона звернулася до Управління із заявою про призначення адресної допомоги. У лютому 2017 року вона дізналася, що рішенням Управління від 07 листопада 2016 року їй було відмовлено у призначенні відповідних виплат з посиланням на наявність у неї житла не на окупованій території та не в зоні проведення антитерористичної операції. Зауважує, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1085-р затверджений Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого віднесено місто Маріуполь Донецької області, у звязку з чим вважає вказані рішення відповідача противоправними та такими, що підлягають скасуванню. На підставі викладеного, просить визнати протиправним та скасувати рішення від 07.11.2016 року та зобовязати призначити та виплатити щомісячну адресну допомогу.

Позивачка в судове засідання не зявилась, надала суду заяву з проханням про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог, надавши суду письмові заперечення, відповідно до яких при визначенні можливості призначення адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, враховувалися серед іншого Розпорядження Кабінету Міністрів України №1085-р, яким затверджено Перелік нанесених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Місто Маріуполь до даного переліку не віднесено. Оскільки в результаті проведення перевірки було встановлено, що позивачці з 04.11.2005 року на підставі права власності належить ? частка квартири, розташованої за адресою: місто Маріуполь, проспект Перемоги, 101-105, у звязку з чим 07.11.2016 року Управлінням соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради було прийняте Рішення про не призначення позивачці щомісячної адресної допомоги, у зв'язку з володінням нерухомим майном та стягнення надмірно сплачених коштів за період з 17.11.2014 року по 05.07.2016 року.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про народження Серії І-НО №303116, батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, є ОСОБА_4 та ОСОБА_1.

Згідно свідоцтва про народження Серії І-НО №184152, батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, є ОСОБА_4 та ОСОБА_1.

Відповідно до дублікату довідки №3925 від 26.01.2017 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, із зареєстрованого місця мешкання: місто Донецьк, вулиця Університетська, 118а-52, взято на облік внутрішньо переміщеної особи, за місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6 (50 років СРСР), 32а-14.

Як вбачається з матеріалів справи позивач у відповідності до визначеного порядку отримала статус особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.

13.07.2016 року ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради із заявою про виплату щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщена з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання.

Рішенням Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради від 07.11.2016 року ОСОБА_1 знята з обліку з 17.11.2014 року, у звязку з володінням нерухомим майном, за адресою: місто Маріуполь проспект Перемоги, 101-105, з 11.04.2005 року, та прийнято рішення про стягнення надмірно сплачених коштів за період з 17.11.2014 року по 05.07.2016 року.

Положеннями частини 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади,органів місцевого самоврядування,їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року №1706-VII (далі-Закон № 1706-VII) встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначає «Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затверджений постановою КМУ від 01.10.2014 року №505 (далі Порядок № 505).

Відповідно до пункту 2 Порядку №505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадімінстрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Абзацами 1, 5 пункту 3 Порядку №505 визначено, що грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сімю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сімї (далі - уповноважений представник сімї) у таких розмірах, зокрема, для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сімї).

Щомісячна адресна допомога надається особам, які переміщуються, після взяття їх на облік та отримання довідок про взяття на облік в уповноважених органах. Грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю (пункти 2, 3, 5 Порядку № 505).

Пунктом 6 вказаного Порядку №505 передбачено, що грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Статтею 1 Закону України від 2 вересня 2014 року №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (надалі - Закон) визначено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014.

Пунктом 5 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення, та у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік.

На виконання вимог Закону розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р затверджений Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого віднесено місто Маріуполь Донецької області.

Проте, дію цього розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року №1079-р, в якому не зазначено підстави його прийняття, дія якого була не відновлена на час звернення позивача до відповідача із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги, як особі яка переміщується з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Зазначене розпорядження втратило чинність на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р.

З матеріалів справи вбачається, що місто Маріуполь Донецької області в період переміщення позивачки та її дітей входив в Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. При цьому відсутність на рівні підзаконного нормативного акту механізму реалізації прав та свобод громадян, закріплених у законі, не може бути підставою для відмови у їх захисті. Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України у постанові від 13 серпня 2015 року за №К/800/8113/15.

Постановами Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2015 року №257 і від 15.04.2015 року №264 внесено зміни до Порядку №509 і Порядку №505 шляхом заміни слів «та районів проведення антитерористичної операції» словами «районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення».

На виконання вимог Закону розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року №1275-р затверджений Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого віднесено і місто Маріуполь Донецької області. Фактично такий же статус місто Маріуполь Донецької області мало і на момент переміщення позивачки.

За наведених обставин у їх сукупності суд вважає незаконним рішення відповідача від 07.11.2016 року про відмову у призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги позивачу, як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та членам його сім'ї.

На момент звернення позивачки з заявою на отримання грошової допомоги діяв Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VII від 02 вересня 2014 року, який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до ст.ст.11, 69, 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду даної справи, та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд вважає, що відповідачем під час розгляду даної справи в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України не було доведено правомірність прийняття ним рішення від 07.11.2016 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщена з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання.

Розподіляючи судові витрати відповідно до статті 94 КАС, суд зазначає, що з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1280 гривень.

Керуючись статтями 195, 197, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради про визнання дій противоправними та зобовязання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради від 07 листопада 2016 року про відмову у призначенні (про призначення) ОСОБА_1 адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 13 липня 2016 року на наступний шестимісячний строк.

Зобовязати Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 13 липня 2016 року на наступний шестимісячний строк.

Стягнути з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1280 гривень.

Зобовязати Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради у місячний термін з дня набрання рішенням суду законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького Апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з дня її отримання.

Суддя В.О. Ковтуненко