Рішення № 68608943, 30.08.2017, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/2822/17

2/264/1385/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"30" серпня 2017 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Харитонової Г. Л., при секретарі Родіній Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська нафтова компанія» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Азовська нафтова компанія» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначив, що працював у ТОВ «Азовська нафтова компанія» у період з 01.03.2014 року по 26.03.2016 р., після чого звільнився за згодою сторін за п.1 ст. 36 КЗпП України. Відповідачем заробітна плата не сплачувалась, при звільненні заборгована заробітна плата також не була сплачена. Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 25.01.2016 року та від 23.05.2016 р. з відповідача на її користь було стягнуто заборгованість по заробітній платі. Проте на теперішній час підприємство досі не розрахувалось. За таких обставин, середньоденна заробітна плата розрахована на підставі наданих відомостей про заробітну плату становить: 269,69 грн., час затримки розрахунку з моменту звільнення до моменту звернення до суду складає 330 середньомісячних робочих днів (з 28.03.2016 року по 30.06.2017 року), розрахованих на підставі виробничого графіку за яким він працював , а сума заборгованості за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні, до моменту звернення складає: 88999,27 грн. Крім того, просив стягнути моральну шкоду у розмірі 1000 гривень.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав на адресу суду заяву про розгляд справи без його присутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про день розгляду справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку із неявкою представника відповідача в судове засідання судом прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи у порядку ст. 224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах із ТОВ «Азовська нафтова компанія» з 01.03.2014 року по 26.03.2016 р. За цей період йому нараховувалась заробітна плата. Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 23.05.2017 року з ТОВ «Азовська нафтова компанія» на користь ОСОБА_1було стягнуто заборговану заробітну плату за період з жовтня 2015 року по березень 2016 р у сумі 23426,56 грн.

.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Ця ж норма пролонгована змістом частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці».

Відповідачем вказаних вимог закону дотримано не було, заробітна плата у встановлені строки не виплачувалася,

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У відповідності до вимог ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Визначаючи розмір відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд керується наступним.

Верховний Суд України в п. 20 постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року № 13 роз'яснив, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. У разі не проведення розрахунку у зв'язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Такі ж правові позиції наведені в постановах Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 року у справі № 6-39 цс11 та від 21 листопада 2011 року у справі № 6-60 цс11.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Азовська нафтова компанія» середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 28.03.2016 року по день винесення рішення.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 269,69 грн.

При цьому суд зазначає, що цей розрахунок зроблений відповідно до «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, згідно пункту 8 якого нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем не надано жодного документу, який би спростовував розрахунок середньоденної заробітної плати позивача у вказаному розмірі.

Суд зазначає, що середній заробіток розраховується за період, починаючи з дня, наступного за днем звільнення, тобто з 01 березня 2014 року і по день ухвалення судом рішення, оскільки на день розгляду судом справи з позивачем розрахунок не проведено.

Так, кількість робочих днів за період з 01 березня 2014 року по 30 серпня 2017 року згідно вказаного позивачем графіку роботи складає 1120 дні.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 28 березня 2016 року по 30 серпня 2017 року складає 100324,68 грн. (372 днів х 269,69 грн.).

За таких обставин та положень закону, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка підлягає задоволенню, складає 100324,68 грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За змістом вказаного положення, законною підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У відповідності із п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року із змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань фізичних, душевних, психічних) та з урахування інших обставин.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, судом встановлено, що внаслідок не виплати відповідачем позивачу частини заробітної плати, останньому була спричинена моральна шкода, між тим, розмір визначений позивачем у 1000 гривень є завищеним.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, характер порушення прав позивача, істотність вимушених змін у його житті через тривалу( більше року) невиплату заробітної плати та зусиль, вжитих для організації свого життя через перебування у важкому матеріальному стані, приходить до висновку, що достатньою і справедливою буде компенсація моральної шкоди в розмірі 500 грн.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню на користь держави судовий збір у розмірі мінімальних ставок в сумі 640 гривень за вимоги майнового характеру.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218, 224-228 ЦПК України, ст.ст. 115, 117, 233, 237-1 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська нафтова компанія» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська нафтова компанія» (м. Маріуполь, вул. Донецьке шосе3, ЄДРПОУ 30661021 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН № НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 100324,68 грн., з утриманням ТОВ «Азовська нафтова компанія» з суми середнього заробітку передбачених законом податків та обов'язкових платежів при її виплаті, моральну шкоду у розмірі 500 гривень.

В задовленні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська нафтова компанія» на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Іллічівським районним судом м. Маріуполя за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Г. Л. Харитонова