Ухвала суду № 68608818, 04.09.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"04" вересня 2017 р. Справа № 902/630/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Квартирно - експлуатаційного відділу м.Вінниця, м.Вінниця

на рішення господарського суду Вінницької області

від "31" липня 2017 р. у справі № 902/630/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" , м.Вінниця в особі Структурної одиниці "Гайсинські електричні мережі", м.Гайсин Вінницької області

до Квартирно - експлуатаційного відділу м.Вінниця, м.Вінниця

про стягнення 39 584,90 грн. заборгованості за спожиту електроенергію

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 31.07.2017р. у справі №902/630/17 позов Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Гайсинські електричні мережі" до Квартирно - експлуатаційного відділу м.Вінниця про стягнення 39584,90грн. заборгованості за спожиту електроенергію - задоволено в сумі 39584,90грн. заборгованості за активну електроенергію спожиту за період з травня 2015 по червень 2017. Судові витрати на судовий збір в сумі 1600,00грн. покладено на відповідача.

Стягнуто з Квартирно - експлуатаційного відділу м.Вінниця на користь Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Гайсинські електричні мережі" 39584,90грн. заборгованості за активну електроенергію спожиту за період з травня 2015 по червень 2017р. та 1600,00грн. для відшкодування судових витрат на судовий збір.

Видано наказ.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Квартирно - експлуатаційний відділ м.Вінниця звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Однак, вивчивши зміст апеляційної скарги та розглянувши додані до неї документи, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для прийняття апеляційної скарги до розгляду з огляду на таке.

Відповідно до ч.3 ст.94 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

За змістом ч.2 ст.44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016р. №1801-VIII, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2017р. складає 1600,00грн..

У відповідності до ст.2 Закону України "Про судовий збір", платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір із позовної заяви майнового характеру, що подається до господарського суду, сплачується у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У відповідності до приписів підпункту 4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, становить - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Однак, до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі просить відстрочити сплату судового збору на підставі ст.8 Закону України "Про судовий збір".

В обґрунтування вказаного клопотання скаржник покликається на приписи ст.8 Закону України "Про судовий збір" та просить взяти до уваги, що з метою оплати судового збору за подання апеляційної скарги, КЕВ м. Вінниця 15.08.2017р. надало до органу казначейської служби платіжне доручення на сплату судового збору. Проте, здійснити дану оплату вчасно неможливо з огляду на наступне. Квартирно-експлуатаційний відділ м.Вінниці є бюджетною військовою установою та фінансується за рахунок коштів з державного бюджету України. На рахунках КЕВ м.Вінниця відсутні цільові кошти для сплати судового збору. Кошторисних призначень для оплати судового збору за подання апеляційної скарги немає. У зв'язку з чим, довелось замовляти такі призначення у вищестоящого розпорядника коштів, а саме Південного територіального КЕУ. Така процедура відповідно зайняла достатньо часу. Проте, до призначення апеляційної скарги до розгляду, оригінал платіжного доручення буде доданий до матеріалів справи.

За приписами ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі (п.3.2).

Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення або відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як свідчать матеріали апеляційної скарги, скаржником не надано доказів на підтвердження того, що ним вчинено відповідні дії для проведення сплати судового збору, а також того, що необхідні кошти для сплати судового збору у встановленому розмірі можуть бути реально виділені протягом періоду ймовірної граничної відстрочки, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, тобто в межах двомісячного терміну розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, передбаченого ст.102 Господарського процесуального кодексу України, що могло бути вагомою передумовою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Пунктом 2 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В абз.3 п.3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Отже, Квартирно - експлуатаційного відділу м.Вінниця, органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг бюджетним установам перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Крім того, зважаючи на те, що скаржник не надав будь - яких доказів в обґрунтування свого клопотання, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття судового рішення у справі, зокрема, доказів звернення до Державної казначейської служби України про здійснення оплати судового збору за подання апеляційної скарги, Рівненський апеляційний господарський суд має обґрунтовані сумніви щодо реальної можливості сплати судового збору заявником в установлений законом строк - до ухвалення судового рішення у справі або на розумний строк.

Оскільки відстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення скаржнику сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до ст.93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Матеріалами справи стверджується, що рішення господарським судом першої інстанції прийняте 31.07.2017р., а підписане та оформлене, відповідно до вимог ст.84 ГПК України, 03.08.2017р.. Отже, строк, встановлений для апеляційного оскарження, закінчився 14.08.2017р. (враховуючи вихідні дні). Натомість, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд лише 16.08.2016р., про що свідчить відбиток штемпеля підприємства поштового зв'язку на поштовому конверті, тобто поза межами строку подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, при цьому скаржником зазначено про те, що повний текст рішення ним отримано 07.08.2017р..

З цього приводу, колегія суддів зазначає, що наведені скаржником доводи не спростовують факту пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення (ухвали) з огляду на те, що ГПК України не пов'язує початок перебігу такого строку із процесуальними діями учасників провадження у справі. Дані доводи скаржника можуть лягати лише в основу обґрунтування поважності причин пропуску такого строку та слугувати підставою для звернення з відповідним клопотанням про відновлення процесуального строку. Однак, скаржником жодним чином не зазначило в тексті апеляційної скарги чи в окремому документі (клопотанні) про поновлення процесуального строку, тобто відповідна заява (клопотання) відповідача про поновлення строку на подання апеляційної скарги в матеріалах апеляційної скарги відсутня.

В ч.ч.1, 2 п.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" зазначено, ст.93 ГПК встановлено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку; відповідну заяву (клопотання) може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою. Заява розглядається, якщо вона надійшла до винесення ухвали про повернення апеляційної скарги.

Згідно абз.8 п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. N7 (з подальшими змінами та доповненнями), клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.

Відповідно до п.п.3, 4 ч.1 ст.97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу Квартирно - експлуатаційного відділу м.Вінниця необхідно повернути без розгляду.

Керуючись ст.86, п.3, 4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Квартирно - експлуатаційного відділу м.Вінниця, м.Вінниця про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду господарського суду Вінницької області від 31.07.2017р. у справі №902/630/17.

2. Повернути апеляційну скаргу (з доданими до неї документами) Квартирно - експлуатаційного відділу м.Вінниця, м.Вінниця на рішення господарського суду Вінницької області від "31" липня 2017 р. у справі №902/630/17 без розгляду.

3. Справу № 902/630/17 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.

Віддрук. прим.:

1 – до справи,

2, 3 – позивачу (21001, м.Вінниця, вул.Магістратська, 2,

23700, Вінницька обл., м.Гайсин, вул.Богуна, 122),

4 – відповідачу (21007, м.Вінниця, вул.Стрілецька, 87),

5 – в наряд.