Ухвала суду № 68608268, 04.09.2017, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

04.09.2017справа № 17/5014/810/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України м. Київ на ухвалу Господарського суду Луганської області від22.08.2017 у справі№ 17/5014/810/2012 (суддя Масловський С.В.)за позовомДержавного підприємства "Регіональні електричні мережі", м.Вишгород Київської області в особі Луганської філії, м.Лисичанськ Луганської області доДержавного підприємства "Луганськвугілля", м. Київ простягнення 73 828 799,75 грн.

ВСТАНОВИВ

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.08.2017 у справі №17/5014/810/2012 частково задоволено скаргу позивача на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; визнано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 16.06.2017р. про повернення виконавчого документа за виконавчим провадженням №33925678 недійсною.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу в частині визнання недійсною постанови державного виконавця від 16.06.2017р. та прийняти постанову, якою у задоволення заяви відмовити у повному обсязі.

Розглянувши цю апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про те, що не підлягає прийняттю з огляду на наступне.

До апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору (ч.3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовій збір".

Приписами пп. 7 п.2 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як свідчать матеріали апеляційної скарги, скаржником не додано доказів сплати судового збору, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, в апеляційній скарзі Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано тим, що Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахункове-касове обслуговування якої здійснюється Державною казначейської службою України в межах відкритих асигнувань.

Відповідно до прикінцевих положень Закону Україну "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIІІ від 22.05.2015 Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

За змістом положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII)").

Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин. До того ж вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Як роз'яснено в абзаці 3 п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Отже, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єктів господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення (розстрочення) сплати судового збору призведе до порушення вказаного конституційного принципу, а саме рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що є неприпустимим.

Відтак, наведені Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України обставини не мають характеру виключних, що свідчить про відсутність належних підстав для відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин викладене в апеляційній скарзі клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в ухвалі від 26.12.2016 у справі №908/403/15-г.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Луганської області від 22.08.2017 у справі №17/5014/810/2012 підлягає поверненню заявникові.

На підставі викладеного, керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Луганської області від 22.08.2017 у справі №17/5014/810/2012 повернути заявникові.

Додаток: апеляційна скарга від 28.08.2017 № 17/5014/810/2012 на 6 арк., копія довіреності від 29.12.2016 №817/20.3-03 на 1 арк., фіскальний чек від 28.08.2017 на 2 арк. на адресу апелянта.

ГоловуючийО.І. Склярук

Судді:О.Л. Агапов

ОСОБА_3

Надруковано: 5 прим.

1. апелянту

1. позивачу

1.відповідачу

1. у справу

1.ДАГС