Ухвала суду № 68607419, 04.09.2017, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_______________

У Х В А Л А

04 вересня 2017 р. Справа № 902/1722/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши за відсутності представників сторін, заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області № 10-07/2665 від 28.08.2017 року про забезпечення позову

позов подано заступником прокурора Вінницької області, (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, код 02909909) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області (вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018, код 13327990) до Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" (код 03449841; 21036, м. Вінниця, вул. 40-річчя Перемоги, буд. № 27), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (01001, місто Київ, вулиця Госпітальна, 12г; код 00032129) про визнання права власності та витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна в межах справи №902/1722/14

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Сєвєродонецького "Об'єднання склопластик" (код 33104475, 04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, буд. № 10-А)

до: Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" (код 03449841, 21036, м. Вінниця, вул. 40-річчя Перемоги, буд. № 27)

про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Міліціанов Р.В.) перебуває справа № 902/1722/14 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" (далі за текстом - ПАТ "Південьзахідшляхбуд").

17.07.2017 року до суду надійшла позовна заява № 05/3-183 вих-17 від 26.06.2017 року заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області до ПАТ "Південьзахідшляхбуд" про визнання права власності та витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна.

У зв'язку з перебуванням судді Міліціанова Р.В. у відпустці, згідно повторного автоматизованого розподілу справ, здійсненого на підставі розпорядження керівника апарату суду від 07.07.2017 року, вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Тісецькому С.С., який призначив позовну заяву № 05/3-183 вих-17 від 26.06.2017 року до розгляду на 24.07.2017 року.

Згідно розпорядження в.о. керівника апарату суду від 21.07.2017 року позовну заяву №05/3-183 вих-17 від 26.06.2017 року передано для розгляду в межах справи № 902/1722/14 про банкрутство ПАТ "Південьзахідшляхбуд" судді Міліціанову Р.В., який прийняв зазначену позовну заяву до розгляду з призначенням її до розгляду у судовому засіданні 24.07.2017 року.

Ухвалою від 24.07.2017 року судом розгляд справи №902/1722/14 для розгляду позовної заяви заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області до ПАТ "Південьзахідшляхбуд" про визнання права власності та витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна відкладено до 15.08.2017 року, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України".

Ухвалою від 15.08.2017 року розгляд справи №902/1722/14, для розгляду позовної заяви заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області до ПАТ "Південьзахідшляхбуд" про визнання права власності та витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна відкладено на 13.09.2017 року.

З 23.08.2017 року повноваження судді Міліціанова зі здійснення правосуддя припинено, в зв'язку і з закінченням п'ятирічного строку перебування на посаді судді.

28.08.2017 року до суду надійшла заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області № 10-07/2665 від 28.08.2017 року про забезпечення позову у справі № 902/1722/14 шляхом накладення арешту на майно відповідача.

Вказана заява була розподілена судді Тісецькому С.С.

Розпорядженням керівника апарату суду від 30.08.2017 року, з метою недопущення повторної участі судді Тісецького С.С. в розгляді справи, призначено повторний автоматизований розподіл заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області № 10-07/2665 від 28.08.2017 року про забезпечення позову у справі № 902/1722/14.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2017 року заяву про забезпечення позову розподілено судді Матвійчуку В.В.

Розглядаючи зазначену заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, судом встановлено, що провадження у справі № 902/1722/14 про банкрутство ПАТ "Південьзахідшляхбуд", в межах якої подано позов, знаходиться на стадії ліквідаційної процедури, строк ліквідаційної процедури банкрута та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_1 продовжено до 10.10.2017 року.

22.08.2017 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення Першої української міжрегіональної товарної біржі про проведення аукціону з продажу майна ПАТ "Південьзахідшляхбуд", який призначено на 25.09.2017-10.10.2017 року.

Згідно відомостей, що зазначені в оголошенні, у лоті № 12 "Нерухоме майно за адресою: Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Промислова, буд. 7а" підлягають продажу обєкти нерухомості, які є предметом зазначеного вище позову, а саме: будинок їдальні та лікувально- профілактичний пункт, що знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Промислова, 7а.

Також, додатково в оголошенні вказано, що будинок їдальні літ. 1 та лікувально-профілактичний пункт літ. 51 перебувають у спорі, який розглядається в Господарському суді Вінницької області.

У звязку із зазначеним, позивач вважає, що відповідач - ПАТ "Південьзахідшляхбуд" намагається відчужити належне йому майно, що знаходиться за адресою: Вінницька область, місто Вінниця, вул. Промислова, буд. 7а, що унеможливить в подальшому виконання рішення суду.

Враховуючи значну ціну позову та збитки, що може зазнати Держава Україна внаслідок неможливості виконання рішення суду, позивач просить винести ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, а саме: будинок їдальні загальною площею 746,2 кв.м. та лікувально-профілактичний пункт загальною площею 739,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Промислова, 7а.

Надаючи правову оцінку обставинам, викладеним в заяві про забезпечення позову, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" забезпечення позову визначається як гарантія реального виконання рішення суду та засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи (п.п. 1, 2 постанови).

При цьому питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

В п. 1 названої постанови наголошено на тому, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

В п. 3 вказаної постанови зазначається, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Провівши оцінку встановлених обставин, змісту та суті позовних вимог, наведених вище законодавчих приписів в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Так, виходячи з того, що ліквідатором ПАТ "Південьзахідшляхбуд" - арбітражним керуючим ОСОБА_1 вчиняються заходи з реалізації майна банкрута, до складу якого входить майно, що є предметом даного позову, існує реальна загроза утруднення чи неможливості виконання судового рішення та забезпечення гарантованого і належного захисту прав позивача, а відтак очевидною є спроможність такого заходу до забезпечення позову як накладення арешту на майно відповідача, що є предметом позову з метою недопущення його реалізації, забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Дійшовши висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, суд виходив з того, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, виходячи із змісту спірних правовідносин (визнання права власності та витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна), в подальшому може призвести до неможливості виконання судового рішення або ж суттєво утруднити його виконання.

На думку суду, застосування такого заходу є адекватним та співмірним предмету заявлених позовних вимог, забезпечить збалансованість інтересів сторін, не обмежує відповідача здійснювати господарську діяльність, а отже є доцільним.

Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову № 10-07/2665 від 28.08.2017 року.

Приймаючи рішення про задоволення заяви позивача, судом взято до уваги також приписи законодавства та судову практику Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст. 1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обовязків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок (див. справу "ОСОБА_2 проти Італії", заява № 22774/93, ЄСПЛ 1999-V, § 66). У справі "Кайсин проти України" Європейський суд наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обовязкового рішення суду стосовно однієї з сторін. У справі "Бурдов проти Росії" Європейський суд зазначив, що виконання будь-якого судового рішення є невідємною стадією процесу правосуддя.

Згідно ч. 2 ст. 67 ГПК України про забезпечення позову виноситься ухвала.

У п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначається, що про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка надсилається або видається сторонам у справі, іншим учасникам судового процесу (ст. 87 ГПК). Наказ про вжиття заходів до забезпечення позову не видається. Зазначена ухвала з урахуванням пункту 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа, а тому повинна відповідати вимогам статті 18 названого Закону, в тому числі бути скріплена гербовою печаткою.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області № 10-07/2665 від 28.08.2017 року про забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на наступне майно, що належить Публічному акціонерному товариству "Південьзахідшляхбуд" (код 03449841, 21036, м. Вінниця, вул. 40-річчя Перемоги, буд. № 27): будинок їдальні загальною площею 746,2 кв.м. та лікувально-профілактичний пункт загальною площею 739,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Промислова, 7а.

3. Дана ухвала набирає законної сили в день її прийняття, є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.

4. Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

5. Строк пред'явлення ухвали до виконання - протягом трьох років з дня прийняття.

6. Примірник ухвали, засвідчений гербовою печаткою суду, надіслати позивачу - Фонду державного майна України по Вінницькій області; копію ухвали надіслати заступнику прокурора, відповідачу, третій особі та арбітражному керуючому ОСОБА_1 рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - заступнику прокурора Вінницької області, 21000, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33;

3 - Регіональному відділенню ФДМУ по Вінницькій області, 21000, м. Вінниця, вул. Гоголя, 10;

4 - ПАТ "Південьзахідшляхбуд", 21036, м. Вінниця, вул. 40-річчя Перемоги, 27;

5 - арбітражному керуючому (ліквідатору ПАТ "Південьзахідшляхбуд") ОСОБА_1, 25002, АДРЕСА_1;

6 - ПАТ "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12г).