Ухвала суду № 68606576, 30.08.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/3954/17 Головуючий 1-ї інстанції - Штих Т. В.

Справа № 638/12061/16-ц Головуючий ІІ інстанції - Кісь П.В.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2017 року Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого - Кіся П.В.,

суддів: - Кружиліної О.А.

- Хорошевського О.М.,

за участю секретаря - Пузікової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргоюпублічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2017 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» до ОСОБА_3, третя особа: приватне акціонерне товариство «Термолайф» про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2016 року публічне акціонерне товариство «Сбербанк» (попереднє найменування -Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії", далі за текстом - ПАТ «Сбербанк», позивач) звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова з зазначеним позовом до ОСОБА_3

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що між ПАТ «Сбербанк» та ОСОБА_3 було укладено договір застави цінних паперів від 13.09.2012р., відповідно до умов якого ОСОБА_3 передав ПАТ «Сбербанк» в забезпечення виконання зобов'язань ПАТ «Харківський коксовий завод», ПрАТ «Термолайф» та ТОВ «Коксотрейд» за договорами про відкриття кредитних ліній належні йому, як акціонеру, 50 штук простих іменних акцій ПрАТ «Термолайф», що становило 10% акцій товариства.

На підставі рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ «Термолайф» від 04.09.2015 року було випущено та розміщено 4 900 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 1 000,00 грн. кожна. Загальна номінальна вартість акцій 4 900 000,00 грн. Ціна розміщення акцій 1258,00 грн. за одну акцію.

Внаслідок зазначених дій кількість належних ОСОБА_3 простих іменних акцій ПрАТ «Термолайф» збільшилась на 490 одиниць і склала 540 акцій, та відповідно предмет застави за договором від 13.09.2012р. зменшився з 10% до 0,92% частки в статутному капіталі ПрАТ «Термолайф».

Відповідно ж до пункту 3.1.1. договору застави цінних паперів від 13.09.2012р., якщо після набуття чинності цим договором емітентом буде проведено додаткову емісію пайових цінних паперів, які є предметом застави за цим договором, всі такі пайові цінні папери стають предметом застави за цим договором. Заставодавець зобов'язується протягом 5 днів з моменту виникнення у нього права власності на пайові цінні папери емітента (ПрАТ «Термолайф») додаткової емісії знерухоміти такі цінні папери на рахунку заставодавця в цінних паперах, відкритому у заставодержателя як зберігача, та надати останньому належним чином оформлене розпорядження застави таких цінних паперів для виконання операції щодо їх обтяження зобов'язаннями.

Посилаючись на вказані обставини, ПАТ «Сбербанк», з урахуванням уточнених позовних вимог, просило зобов'язати відповідача виконати умови пункту 3.1.1. укладеного з ПАТ «Сбербанк» договору застави цінних паперів від 13.09.2012 року щодо обтяження на рахунку в цінних паперах акцій додаткової емісії приватного акціонерного товариства «Термолайф» (далі за текстом - ПрАТ «Термолайф») в кількості 490 штук шляхом подання до депозитарної установи ТОВ «Фондовий центр «Співдружність» розпорядження та інших необхідних документів для обтяження в системі депозитарного обліку (знерухомлення на рахунку в цінних паперах) 490 акцій додаткової емісії емітента - ПрАТ «Термолайф».

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2017 року в задоволені позову ПАТ «Сбербанк» відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати вказане рішення, як незаконне та необґрунтоване, і ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги представник позивача посилався на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 11, 32, 122, 212 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. ст. 572, 586, 587 ЦК України. При цьому, згідно твердження апелянта, судом було проігноровано положення п. 3.1.1. укладеного між сторонами по справі договору застави цінних паперів від 13.09.2012р., не надано належної оцінки факту порушення прав ПАТ «Сбербанк» внаслідок прийняття рішення від 04.09.2015 року загальних зборів ПрАТ «Термолайф» про збільшення статутного капіталу, а справу розглянуто без урахування уточнення позовних вимог від 17.11.2016 року.

Представник відповідача подав до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість та безпідставність вимог апеляційної скарги.

В суді апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи, а представник відповідача, заперечуючи проти доводів представника банку просив також звернути увагу на ту обставину, що ПАТ «Сбербанк» звернувся до суду за захистом порушеного права у спосіб, для задоволення якого немає законних підстав, оскільки на час виникнення спору ПАТ «Сбербанк» за відповідним рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.07.2015 року ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку, яка була видана ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» анулював, а відтак пункт 3.1.2 Договору застави за будь-яких обставин не міг бути виконаний. Так званий представником позивача «уточнений позов» від 17.10.2016 року, якому суд першої інстанції за твердженням апелянта не надав оцінки, за змістом не відповідає назві і суперечить положенням ст.31 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.

За змістом ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. (ч. 1 ст. 303 ЦПК України)

Судовим розглядом встановлено, що 13.09.2012 року між ПАТ «Сбербанк» та ОСОБА_3 було укладено договір застави цінних паперів, відповідно до умов якого ОСОБА_3 передав ПАТ «Сбербанк» в забезпечення виконання зобов'язань ПрАТ «Харківський коксовий завод», ПрАТ «Термолайф» та ТОВ «Коксотрейд» за договорами про відкриття кредитних ліній № 26-В/12/66/ЮО від 04.09.2012р., № 27-В/12/66/ЮО від 04.09.2012р., № 28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012р., № 29-В/12/66/ЮО від 04.09.2012р., № 30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012р., № 31-В/12/66/ЮО від 04.09.2012р. належні йому, як акціонеру, 50 штук простих іменних акцій ПрАТ «Термолайф».

Відповідно до пункту 3.1. договору застави цінних паперів від 13.09.2012 року предметом застави є 50 штук простих іменних акцій у без документальній формі, випущених ПрАТ «Термолайф», код за ЄДРПОУ 34015182, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA 4000088421 з номінальною вартістю одного цінного папера 1 000,00 грн.

22.09.2015 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку було зареєстровано випуск простих іменних акцій ПрАТ «Термолайф» додаткової емісії, а саме - було випущено та розміщено 4 900 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 1 000,00 грн. кожна; загальна номінальна вартість акцій 4 900 000,00 грн.; ціна розміщення акцій 1258,00 грн. за одну акцію.

Внаслідок зазначених дій кількість належних ОСОБА_3 простих іменних акцій ПрАТ «Термолайф» збільшилась на 490 одиниць і склала 540 акцій.

Вказані акції додаткової емісії (випуску) в кількості 490 штук були придбані 08.10.2015 ОСОБА_3 за ціною 616 420,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 08.10.2015р., проведеним ПАТ «УКРЕЖСІМБАНК». (т. 2 а.с. 125)

Пунктом 3.1.1. договору застави цінних паперів від 13.09.2012 року встановлено, що, у випадку, якщо після набуття чинності цим договором емітентом буде проведено додаткову емісію пайових цінних паперів, які є предметом застави за цим договором, з моменту набуття заставодавцем права власності на пайові цінні папери емітента додаткової емісії всі такі цінні папери стають предметом застави за цим договором. Заставодавець зобов'язується протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту виникнення у нього права власності на пайові цінні папери емітента додаткової емісії знерухомити такі цінні папери на рахунку заставодавця в цінних паперах, відкритому у заставодержателя як зберігача, та надати останньому належним чином оформлене розпорядження застави таких цінних для виконання операції щодо їх обтяження зобов'язаннями.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «Сбербанк», суд першої інстанції, окрім іншого, виходив з того, що реалізація пункту 3.1.1. договору застави цінних паперів від 13.09.2012 року є неможливим.

Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Так, зі змісту наведеного вище пункту 3.1.1. договору застави цінних паперів від 13.09.2012 року вбачається, що сторони договору за взаємною згодою встановили порядок передання акцій додаткової емісії в заставу. Вказаний порядок безальтернативно передбачає знерухомлення цінних паперів додаткового випуску на рахунку ОСОБА_3 в цінних паперах, відкритому у ПАТ "Сбербанк" як зберігача та надання ПАТ "Сбербанк" розпорядження застави таких цінних для виконання операції щодо їх обтяження зобов'язаннями.

Разом з тим, судовим розглядом встановлено, що рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.07.2015 р. № 1082 було анульовано ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку, видану ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (т. 2 а.с. 88-89).

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", професійна діяльність на ринку цінних паперів підлягає ліцензуванню з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку видає ліцензії, зокрема, на здійснення депозитарної діяльності депозитарною установою (діяльність з депозитарного обліку та обслуговування розміщення, обігу цінних паперів та операцій емітента щодо розміщених ним цінних паперів на рахунках у цінних паперах її депонентів).

Згідно з частиною 3 статті 91 ЦК України, юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

Відповідно до частини 1 статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

З огляду на виклеєне, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дотримання погодженого сторонами в пункті 3.1.1. договору застави цінних паперів від 13.09.2012р. порядку передання акцій додаткової емісії в заставу є неможливим, а зобов'язання судом ОСОБА_3 вчинювати дії, що суперечать закону, або визнання судом права застави на акції додаткового випуску всупереч погодженому сторонами порядку передання акцій додаткової емісії в заставу, не є можливим.

При цьому, вимоги позивача зобов'язати ОСОБА_3 подати до депозитарної установи ТОВ «Фондовий центр «Співдружність» розпорядження та інших необхідних документів для обтяження в системі депозитарного обліку (знерухомлення на рахунку в цінних паперах) 490 акцій додаткової емісії емітента - ПрАТ «Термолайф»не обумовлені п.3.1.1. договору застави цінних паперів від 13.09.2012 року.

Крім того, згідно п. 3.2. договору застави цінних паперів від 13.09.2012 року за взаємною згодою сторін загальна заставна вартість предмета застави (50 простих іменних акцій) складає 0,1 гривень.

При цьому, договором застави цінних паперів від 13.09.2012 року не врегульовано (не узгоджено) ціни (заставної вартості) предмета застави у вигляді цінних паперів додаткової емісії.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ж ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. (ч.1 ст. 632 ЦК України)

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 582 ЦК України, оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержатслем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

Згідно ж ч. 1 ст. 584 ЦК України у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

Отже, поширення заставної вартості 50 акцій у розмірі 0,1 гривень на акції додаткової емісії в кількості 490 штук без згоди заставодавця ОСОБА_3, на підставі рішення суду про зобов'язання відповідача надати відповідне розпорядження застави, суперечитиме вимогам ст. ст. 11, 509, 582, 584, 626-628, 632, 638 ЦК України.

З огляду на викладене, направлення ОСОБА_3 розпорядження застави акцій додаткової емісії в кількості 490 штук можливе лише після укладення відповідної додаткової угоди до договору застави цінних паперів від 13.09.2012 року, в якій буде врегульовано (досягнуто згоди) всі істотні умови передачі цих акцій в заставу, зокрема, їх заставної вартості.

Проте, позивачем всупереч вимог ст. ст. 60, 61 ЦПК України не надано доказів укладення такої додаткової угоди.

Щодо посилань апелянта на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки факту порушення прав ПАТ «Сбербанк» внаслідок прийняття рішення від 04.09.2015 року загальних зборів ПрАТ «Термолайф» про збільшення статутного капіталу, то необхідно зазначено, що ототожнення ПАТ «Сбербанк» предмету застави із часткою в статутному капіталі ПрАТ «Термолайф» є необґрунтованим, оскільки за договором застави від 13.09.2012р. предметом застави є цінні напери, а не частка в статутному капіталі ПрАТ «Термолайф».

Крім того, колегією суддів також відхиляються зазначені доводи ПАТ «Сбербанк» про порушення відповідачем п. 4.4.11. договору застави цінних паперів від 13.09.2012 року, оскільки рішенням господарського суду Харківської області від 11.05.2016 у справі №922/864/16, залишеним без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 року та Вищого господарським судом України від 14.12.2016 року ПАТ «Сбербанк» відмовлено в позові про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ «Термолайф» від 04.09.2015 про збільшення статутного капіталу.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з рішенням суду першої інстанції, але правильності його висновків не спростовують.

Колегія суддів не вважає посилання представника банку на ненадання судом першої інстанції в мотивувальній частині належної правової оцінки уточненню позовних вимог ПАТ «Сбербанк» від 17.11.2016 року підставою для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, оскільки така неповнота обґрунтування висновків суду, як свідчать викладені вище підстави для відхилення апеляційної скарги, не призвела до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, враховуючи положення ч. 2 ст. 308 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ «Сбербанк» підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - П.В. Кісь

Судді: О.А. Кружиліна

О.М. Хорошевський