Рішення № 68606119, 01.09.2017, Зміївський районний суд Харківської області

621/39/15-ц

2/621/4/17

РІШЕННЯ

іменем України

01 вересня 2017 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого- Бібіка О.В.

з участю секретаря Кошевої А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»,третя особа ОСОБА_2, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, спростування недостовірної інформації,

ВСТАНОВИВ:

09.01.2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який 03.03.2015 року було уточнено залучивши до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2.

На обґрунтування посилається на те, що, працював у відокремленому підрозділі «Північна електроенергетична система» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - Північна ЕС) з 18.11.2009 року, а саме:

Наказом Північної електроенергетичної системи № 224-к від 18.11.2009 року (скорочена назва на час прийняття на роботу) прийнятий на посаду заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду Північної електроенергетичної системи.

Наказом НЕК «Укренерго» № 16-к від 14.02.2011 року (скорочена назва юридичної особи на момент призначення на посаду директора) призначений на посаду директора Північної електроенергетичної системи.

Наказом ДП «НЕК «Укренерго» № 223-к від 23.04.2014 року переведений на посаду заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду Північної ЕС.

Наказом Північної ЕС № 349-к від 11.12.2014 року звільнений з посади заступника головного інженера з протиавтрійної роботи і технічного нагляду Північної ЕС у зв'язку зі скороченням штату працівників згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України .

Вважає незаконним наказ № 349-к від 11.12.2014 року про звільнення з посади заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду Північної ЕС у зв'язку зі скороченням штату працівників згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України з наступних підстав.

30 вересня 2014 року його було ознайомлено з попередженням про припинення трудового договору у зв'язку зі скороченням штату працівників підприємства 01 грудня 2014 року з посиланням на наказ ДП «НЕК «Укренерго» від 19.09.2014 року та наказ Північної ЕС від 30.09.2014 року № 264 «Про запровадження організаційної с:г ти Північної ЕС». В порушення вимог статті 49-2 КЗпП 30.09.2014 року не були запропоновані всі вакантні посади ДП «НЕК «Укренерго».

23 жовтня 2014 року його було ознайомлено з переліком вакантних посад ДК «НЕК «Укренерго», та він дав згоду для переведення на посаду заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду - начальника служби.

14 листопада 2014 року позивач надав начальнику відділу кадрів висновок медичної комісії про придатність для роботи за вакантною посадою яка була ним обрана та відповідала кваліфікації.

Згоду на звільнення позивача адміністрація Північної ЕС не отримала. Члени профспілкового комітету проголосували проти звільнення ОСОБА_1

11 грудня 2014 року позивача було звільнено з посади заступника головного інженера протиаварійної роботи і технічного нагляду Північної ЕС у зв'язку зі скороченням працівників згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України.

В Поданні до профспілкового комітету містяться, на думку позивача, безпідставні висновки керівництва Північної ЕС щодо його несумлінного ставлення до своїх посадових обов'язків, а також аналіз роботи під час обіймання позивачем посади директора Північної ЕС.

На думку позивача, інформація, яка міститься в поданні керівництва підприємства є неправдивою, та такою що принижує його честь, гідність та ділову репутацію.

У зв'язку з порушенням відповідачем права позивача на повагу до гідності, честі ділової репутації та в зв'язку з незаконними діями відповідача по звільненню позивачу була спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що втрачені нормальні життєві зв'язки, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Тому, з урахуванням вимог розумності та справедливості, враховуючи характер порушення його прав та глибину душевних страждань, вважав за необхідне стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду.

На відновлення порушеного права просив:

Визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення № 349-к від року, поновити його на роботі, на посаді заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду

відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час

вимушеного прогулу.

Визнати інформацію щодо неналежного виконання ОСОБА_1 своїх

трудових обов'язків, яка міститься в Подані до профспілкового комітету Північної ЕС від року, недостовірною та зобов'язати відповідача спростувати вказану інформацію, письмово звернувшись до профспілкового комітету Північної ЕС.

Стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду завдану в наслідок

порушення його прав та незаконного звільнення в сумі 100 000 грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та

виплати заробітної плати за один місяць.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Оберкович Г.В. підтримали позовні вимоги.

Про фактичні обставини пояснили як зазначено у позовній заяві.

Додатково послались на наступні обставини, підтверджені фактами.

Згідно з п. 3.1. Положення « Про відокремлений підрозділ «Північна енергетична система» Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» - Північна ЕС є відокремленим структурним підрозділом ДП «НЕК «Укренерго» без статусу юридичної особи.

Відповідач по справі ДП НЕК «Укренерго», позивач ОСОБА_1 був в трудових відносинах з ДГІ НЕК «Укренерго».

Для законності змін в організації виробництва та праці підприємства потрібен Наказ відповідача ДП «НЕК «Укренерго» про затвердження таких змін, але в матеріалах справи немає жодного Наказу відповідача, чи уповноваженої ним на то особи, про зміни в організації виробництва, або скорочення чисельності, або штату працівників.

09.09.2014 року директор Північної ЕС ОСОБА_2 почав проводити роботу з оптимізації. Оптимізація, це модифікація структури підприємства для поліпшення ефективності та зменшення витрат.

Згідно факсограми від 09.09.2014 року № 4201/01-31 директор Північної ЕС ОСОБА_2 пропонує керівному складу Північної ЕС надати свої пропозиції щодо вдосконалення організаційної структури управління та оптимізації чисельності за формою, що додається.

09.09.2014 року згідно запропонованої директором ОСОБА_2 форми, свої пропозиції щодо змін організаційної структури надає заступник головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду Північної ЕС ДП «НЕК «Укренерго» ОСОБА_1, а саме пропонує суміщення: посади заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду та посади начальника служби протиаварійної роботи і технічного нагляду в одну посаду - заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду, начальник служби.

16.09.2014 року, враховуючи пропозиції ОСОБА_1 по оптимізацїї двох посад в одну, директор Північної ЕС ОСОБА_2 листом №4356/01-31 надає пропозиції по оптимізації Директору ДП НЕК «Укренерго» ОСОБА_5

Згідно з п.6.2 Положення «Про відокремлений підрозділ «Північна енергетична система» Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», директор Північної ЕС розробляє та подає ДП НЕК «Укренерго» пропозиції щодо структури та нормування чисельності структурних підрозділів, вдосконалення системи оплати праці та заохочення працівників.

Повноважень на виведення посад, введення посад чи скорочення штатного розпису у директора Північної ЕС ОСОБА_2 не має.

30.09.2014 року директор Північної ЕС ОСОБА_2, керуючись не Наказами відповідача по підприємству, а факсограмами ДП НЕК «Укренерго» від 08.09.2014 року № 01/01 -9/9905 та від 26.09.2014 року № 01/01-9-1/10736, не маючи на те повноважень, підписав Наказ № 264 Про запровадження організаційної структури Північної ЕС, яким скорочує штатний розпис Північної ЕС, та крім іншого виводить зі структури Північної ЕС дві посади: посаду заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду і посаду начальника служби протиаварійної роботи і технічного нагляду та вводить нову посаду заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду, начальник служби.

Зазначені вище дії директора Північної ЕС ОСОБА_2 по скороченню штатного розкладу Північної ЕС, без належним чином затверджених повноважень з боку юридичної особи, підтверджують, що відповідачем не додержано норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника.

Представник відповідача та третьої особи ОСОБА_2- ОСОБА_6 проти позову заперечувала в повному обсязі та пояснила.

Північна електроенергетична система є відокремленим підрозділом державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» без статусу юридичної особи і створена відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 02.07.1998 року № 107 «Про створення відособлених структурних одиниць державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Північною ЕС з ДП «НЕК «Укренерго» було отримано факсограму №01/01-9/9905 від 08.09.2014 р. (далі - факсограма) про надання пропозицій щодо вдосконалення організаційної структури управління та оптимізації чисельності.

09.09.2014 року від заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду ОСОБА_1 надійшли пропозиції, які полягали в скороченні посади заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду та посади начальника служби протиаварійної роботи і технічного нагляду, та створенні нової посади - заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду - начальника служби.

19.09.2014 року державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» було затверджено нову організаційну структуру відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» та листом № 01/01-9-1/10517 повідомлено про необхідність проведення змін в організаційній структурі в межах встановленої граничної чисельності штатних працівників та затвердженого кошторису витрат.

30.09.2014 року наказом Північної ЕС № 264 було запроваджено організаційну структуру з 01 жовтня 2014 року, виведено із керівництва посаду заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду, виведено посаду начальника служби протиаварійної роботи і технічного нагляду та введено посаду заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду - начальника служби, а також направлено на адресу ДП «НЕК «Укренерго» лист № 4621/01-41 з проханням терміново надати перелік вакансій, що є в наявності по ДП «НЕК «Укренерго» станом на 01.10.2014 року.

Раніше витребувати з ДП «НЕК «Укренерго» перелік вакансій Північна ЕС не мала можливості, бо нова структура та штатний розпис вводились в дію лише з 01 жовтня 2014 року, тобто станом на 30.09.14 року існував певний перелік вакантних посад, деякі з яких станом на 01.10.2014 року вже виводились із штатного розпису, а деякі вводилися, відповідно до нової затвердженої структури.

Проведені в Північній ЕС зміни по вдосконаленню організаційної структури та оптимізації чисельності відображені в Переліку змін до штатного розпису керівників, професіоналів, спеціалістів та службовців Північної ЕС від 01.10.2014 року, а також в Переліку змін до штатного розпису робітників Північної ЕС від 01.10.2014 року.

Одночасно, 30.09.2014 року позивача попереджено під розпис про припинення трудового договору у зв'язку зі скороченням штату та повідомлено про ознайомлення з вакансіями, які відповідатимуть його кваліфікації та стану здоров'я, так як ОСОБА_1, є інвалідом 2-ї групи безстроково з 01.03.201 1 року, що підтверджується довідкою серії 10 ААА № 601389 та в якій зазначені наступні протипоказання щодо умов та характеру праці, а саме протипоказана тяжка фізична праця, довготривале перебування у вимушеній позі та психоемоційні навантаження. 10.10.2014 Північна ЕС отримала з ДП «НЕК «Укренерго» лист від 07.10.2014 року (вх. № 6/1124), яким повідомлялось про неможливість терміново надати перелік вакантних посад в зв'язку з відсутністю інформації від усіх відокремлених підрозділів та в подальшому необхідністю її' узагальнення.

22.10.2014 року після отримання з ДП «НЕК «Укренерго» повного переліку вакантних посад в цілому по всьому підприємству (лист № 01/01-9-1/11519), а саме по всій Україні,

23.10.2014 року позивача було ознайомлено з переліком вакантних посад, з якого ним була обрана посада заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду - начальника служби.

30 жовтня 2014 року ОСОБА_1 було направлено для проходження медичного огляду до ТОВ «НДІ профілактичної медицини», з яким Північною ЕС укладено договір № 80- 6/1502-14 від 18.04.2014 р. на проведення медичних оглядів працівників Північної ЕС.

Всупереч отриманому направленню, позивач звернувся до іншого лікарняного закладу, а саме до КЗОЗ «Комсомольська міська лікарня» Зміївського району.

13.11.2014 року позивачем була отримана медична довідка (зареєстрована в Північній ЕС 14.11.2014 р. за вх. № 20/1263), яка на думку відповідача не відповідала вимогам діючого законодавства та не містила в повній мірі інформації, яка повинна міститись в довідках про походження періодичного медичного огляду.

28.11.2014 року з посади начальника служби з протиаварійної роботи і технічного нагляду за власним бажанням було звільнено ОСОБА_7

Таким чином, станом на 28 листопада 2014 року в Північній ЕС склалась така ситуація, що згідно нової затвердженої структури посада заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду та посада начальника служби протиаварійної роботи і технічного нагляду виведені, а після звільнення ОСОБА_7 - служба протиаварійної роботи і технічного нагляду фактично залишилась без керівництва.

Підтверджень обґрунтованості видачі медичної довідки б/н від 13.11.14 р. або її скасування з Комсомольської лікарні станом на 28.11.14 року отримано не було, тому на посаду заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду - начальника служби Північної ЕС прийнято ОСОБА_8

В зв'язку з відсутністю проходження медичного огляду, підтвердженого відповідними документами, враховуючи відмову в подальшому пройти медичний огляд та в зв'язку зі збігом передбаченого законодавством строку, встановленого ст. 49-2 КЗпП України і неможливістю відсторонення від праці, позивачу 11 грудня 2014 року повторно був запропонований перелік вакантних посад в цілому по ДП «НЕК «Укренерго», але ОСОБА_1 відмовився від зайняття будь - якої запропонованої посади та від підпису листа - ознайомлення з вакантними посадами, про що було складено акт про відмову від зайняття вакантних посад.

Наказом Північної ЕС № 349-к від 11.12.2014 року з ОСОБА_1 був припинений трудовий договір на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України та наказом Північної ЕС № 350-к від 01.12.2014 року виплачено вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку.

Таким чином, ніяких порушень з боку Північної ЕС при направленні позивача на проходження медичного огляду та проведенні процедури скорочення штатів допущено не було.

Відповідно до ч. 7 ст. 43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

Що стосується подання до профспілкового комітету, де йде мова про недоцільність переведення ОСОБА_1 на посаду заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду - начальника служби, то за період праці ОСОБА_1 на посаді заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду, а саме з 24.04.2014 по 11.12.2014 р., згідно проведеного порівняльного аналізу технологічних порушень на устаткуванні Північної ЕС за 2013-2014 р.р. кількість технологічних порушень збільшилась більш ніж в 2 рази.

Відносно погіршення стану здоров 'я та стягнення моральної шкоди: 01.12.2014 року в Північній ЕС було проведено засідання профсілкового комітету з питання надання згоди на звільнення позивача. Після засідання профспілкового комітету до Північної ЕС для надання медичної допомоги ОСОБА_1

Дійсно була викликана машина «швидкої медичної допомоги», але документально факт погіршення здоров'я ОСОБА_1 в той момент для Північної ЕС нічим не підтверджувався.

В позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 100 000 грн., але не надав ніяких пояснень і розрахунків звідки така сума, з яких міркувань вона розрахована, а лише посилається на спричинення йому моральної шкоди, яка полягає в втрачених нормальних життєвих зв'язках, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

До юридичного складу, що є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв'язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. Ці обставини повинні бути належно доведені. Стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 100 000 грн., лише на підставі вимог, зазначених в позовній заяві, без підтвердження цих фактів суперечить вимогам ст. 237-1 КЗпП України.

Отже, з боку роботодавця також не було порушень діючого законодавства про працю.

Вислухавши пояснення сторін та представника третьої особи, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини, та правовідносини, що витікають із них.

Наказом Північної електроенергетичної системи № 224-к від 18.11.2009 року (скорочена назва на час прийняття на роботу) ОСОБА_1 прийнятий на посаду заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду Північної електроенергетичної системи.(Т.1 а.с. 8-10)

Наказом НЕК «Укренерго» № 16-к від 14.02.2011 року (скорочена назва юридичної особи на момент призначення на посаду директора) призначений на посаду директора Північної електроенергетичної системи.

Наказом ДП «НЕК «Укренерго» № 223-к від 23.04.2014 року переведений на посаду заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду Північної ЕС.(Т.1 а.с.169)

Відповідно до наказу №264 від 30.09.2014 року , виданого директором Північної ЕС ДП "НЕК "Укренерго" на підставі факсограм ДП «НЕК «Укренерго» від 08.09.2014 №01/01-9/9905 та від 26.09.2014 № 01/01-9-1/10736 було виведено посаду заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду та введено посаду головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду - начальника служби протиаварійної роботи і технічного нагляду (Т.1 а.с.33-35)

Із попередження про припинення трудового договору у зв'язку із скороченням штату працівників підприємства від 30.09.2014 вбачається, що ОСОБА_1 письмово повідомлений про можливе вивільнення працівників від тієї ж дати. Дане попередження має застереження, що у разі появи впродовж двомісячного терміну вакансій, що відповідають його кваліфікації та стану здоров'я йому буде направлено пропозицію даної роботи. (Т.1 а.с.77)

ОСОБА_1 23.10.2014 ознайомився з переліком запропонованих вакантних посад на підприємстві, що відповідають його кваліфікації та стану здоров"я та погодився на запропоновану посаду заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду - начальника служби.(Т.1 а.с.79)

Отже, серед запропонованого керівництвом Північної ЕС ОСОБА_1 посад на 20 аркушах, була запропонована і посада заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду - начальника служби, що відповідала станом 23.10.2014 року його кваліфікації та стану здоров"я.

28 листопада 2014 відповідно до наказу №328-к з посади заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду - начальника служби звільнено на підставі ст. 38 КЗпП України ОСОБА_7, якого було призначено на цю посаду в період вивільнення ОСОБА_1 , та призначено ОСОБА_8 а саме, в той період в який дав згоду на його переведення на цю посаду позивач ОСОБА_1 (Т. а.с.93, 94)

Із пропозиції від 11.12.2014 про ознайомлення із переліком вакантних посад Північної ЕС на 21 аркуші вбачається, що ОСОБА_1 не відмовився від зайняття вакантної посади, а зазначив, що йому було вже зроблено пропозицію (Т.1 а.с.95)

Керівництво підприємства розцінило запис ОСОБА_1 як відмову від запропонованих посад та склало акт від цієї ж дати ( Т. а.с.96)

Наказом Північної ЕС № 349-к від 11.12.2014 року звільнений з посади заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду Північної ЕС у зв'язку зі скороченням штату працівників згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України (Т.1 а.с.97)

Подання до профспілкового комітету Північної ЕС. від 24.11.2014 року про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з підстав передбачених п.1, ч.1 ст.40 КЗпП України уповноваженим органом власника мотивовано тим, що відповідно до наказу Північної ЕС № 264 від 30.09.2014 року на вказаному підприємстві скорочується посада заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду, яку обіймає ОСОБА_1

23 жовтня 2014 року ОСОБА_1 було надано перелік усіх вакантних посад по ДП НЕК "Укренерго". ОСОБА_1 дав згоду на переведення на посаду заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду - начальника служби протиаварійної роботи і технічного нагляду.

Однак, через неналежне виконання ним своїх посадових обов'язків на попередніх посадах, які виразились у безпідставному звільненні працівника, частого перебування у щорічних відпустках, не виявляння бажань приймати участь у відрядженнях, проходження медичного огляду у іншому медичному закладі, ніж той до якого його було направлено керівництвом 30.10.2014 року. (Т. а.с.17-18)

Із відповіді первинної профспілкової організації працівників енергетики та електротехнічної промисловості України № 502-47 від 03.12.2014 року вбачається відмова профспілкової організації у наданні згоди адміністрації Північної ЕС на звільнення ОСОБА_1 на підставі п.1, ч.1 ст.40 КЗпП України. Вказане питання на засіданні профкому до кінцевого прийняття рішення розглядалось два рази 26.11.2014 року та 01.12.2014 року, отже, прийнято обґрунтовано (Т.1 а.с.19)

Враховуючи зазначене, при вирішенні трудового спору щодо поновлення на роботі працівника, звільненого у зв'язку зі скороченням чисельності штату працівників, суд зобов'язаний перевірити наявність підстав для звільнення та дотримання відповідачем порядку вивільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, зокрема, чи мало місце скорочення чисельності штату або чисельності працівників.

Проте, суд не має права вирішувати питання про доцільність змін в організації виробництва та наступне скорочення штату працівників, а також наявність підстав для утворення інших структурних підрозділів та їх функціональне навантаження. Вирішення вказаних питань належить до виключної компетенції роботодавця (власника або уповноваженого ним органу).

Зі змісту ст. 40 ч. 1 п. 1 КЗпП України скорочення чисельності штату працівників охоплюється поняттям змін в організації виробництва і праці, що в свою чергу може містити скорочення одних підрозділів підприємства, установи, організації із вивільненням їх працівників і одночасне створення інших підрозділів із наповненням їх новими посадами, що в кінцевому результаті може мати місце кількісну більшість фактичних працівників в підприємстві, установі чи організації в цілому, однак це не може свідчити про те, що зміни в організації виробництва та праці і відповідно скорочення чисельності штату працівників не мали місце, оскільки такі внутрішні процеси формування структури і штату працівників вирішує виключно власник або уповноважений ним орган на свій розсуд.

Виходячи з норм трудового законодавства не передбачено право суду перевіряти доцільності скорочення працівників, оскільки власник підприємства або уповноважений ним орган самостійно вирішує питання організаційної структури, чисельності та штатів працівників, ці питання стосується суто внутрішньої господарської діяльності окремого суб'єкта господарювання і не є предметом доказування у судових спорах.

Така позиція висловлена Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду в ухвалі від 28.01.2009 у справі № 6-14292св08.

При цьому однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Як зазначено у положеннях ч.1 ч. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається, зокрема: сімейним - при наявності двох і більше утриманців; (п.1); особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; (п.2); працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; (п.3).

Згідно з частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Вжиття роботодавцем заходів для працевлаштування працівника на іншому підприємстві чи після розірвання з працівником трудового договору відповідно до вимог частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України не є обов'язком роботодавця.

Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення. Вказана правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду України у справі №6-40цс15 від 01 квітня 2015 року.

Одночасно, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 19 постанови від 06.11.1992 «Про практику розгляду трудових спорів», судам слід мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору 30.09.2014 року по 11.12.2014 року пропонувались ОСОБА_1 вакантні посади, на зайняття однієї із них, а саме - заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду - начальника служби, він надав свою згоду 23.10.2014 року ( Т.1 а.с. 32, 79)

Однак, на цю посаду було переведено не позивача, а призначено іншу особу ( Т.1 а.с.94)

На думку відповідача основною причиною відмови у переведенні позивача на вказану посаду була відсутність на той час медичної довідки належного медичного закладу щодо відсутності протипоказань ОСОБА_1 обіймати вказану вакантну посаду за станом здоров"я.

Однак, вказаний висновок спростовується наданою позивачем довідкою від 18.11.2014 із якої вбачається, що ОСОБА_1 придатний за станом здоров"я виконувати роботу заступника головного інженера з протиаварійної роботи та технічного нагляду- начальника служби з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо, тобто така обставина свідчить про недотримання відповідачем частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України при звільненні позивача. (Т.1 а.с.83)

Дані обставини вказують на не дотримання роботодавцем частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України при звільненні працівника.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, працівником органу внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до частини сьомої статті 43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинне бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Згідно з частиною шостою статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Висновок про правильне застосування зазначених норм матеріального права викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 24 вересня та від 22 жовтня 2014 року.

Відповідно до цього висновку за змістом вищезазначених норм права суд, розглядаючи трудовий спір, повинен з'ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.

В аспекті положень частини сьомої статті 43 КЗпП України і частини шостої статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та з урахуванням вище зазначеного висновку слідує, що оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, то суд зобов'язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості.

Враховуючи, що у зазначених нормах зміст поняття обґрунтованості рішення профспілкового органу закон не розкриває, то така обґрунтованість повинна оцінюватись судом виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (стаття 8 Конституції України, стаття 3 ЦК України, статті 1, 213 ЦПК України) та лексичного значення (тлумачення) самого слова «обґрунтований», яке означає «бути достатньо, добре аргументованим, підтвердженим науково, переконливими доказами, доведеним фактами».

Отже рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути достатньо, добре аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.

Висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на звільнення працівника може бути зроблений судом лише після перевірки відповідності такого рішення нормам трудового законодавства, фактичних обставин і підстав звільнення працівника, його ділових і професійних якостей.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 19.05.2015 року №21-107а15 та 01.07.2015 року №6-119цс15.

Частина перша статті 252 КЗпП України формулює загальне положення, яке покладає на власника або уповноважений ним орган обов'язок створення для працівників підприємства, установи, організації обраних до складу виборної профспілкової організації, можливості для здійснення їхніх повноважень.

Частиною другою статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» і частиною другою статті 252 КЗпП України передбачено, що однією з гарантій можливості здійснення такими особами своїх повноважень є заборона притягнення їх до дисциплінарної відповідальності без попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є.

Згідно із частиною шостою статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору з працівником має бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у такій згоді, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що власник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови.

Із матеріалів справи вбачається, що питання надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з підстав, передбачених п.1,ч.1. ст. 40 КЗпП України було предметом розгляду двох засідань первинного профспілкового комітету 26.11.2014 та 01.12.2014 . Обгрунтування прийняття рішення первинного профспілкового комітету щодо відмови у наданні згоди роботодавцю на звільнення позивача з роботи за ініціативою власника міститься у протоколах засідання цього органу №56/11 від 26.11.2014 та №57/11 від 01.12.2014 ( Т.1 а.с.19, 91)

Рішенням профспілкового комітету від 01 грудня 2014 року відмовлено в наданні згоди на звільнення позивача через необґрунтованість подання роботодавця щодо скорочення штату працівників та підстав для звільнення позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про незаконність звільнення позивача та необхідність поновлення його на роботі, у зв'язку із недотриманням відповідачем при звільненні частини першої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України та ст. 43 КЗп П України.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема абз. 3 п. 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Пунктом 5 розд. ІV Порядку встановлено, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Так, згідно розрахунку позивача розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 472596,29 грн., що підтверджується довідкою про середню заробітну плату за період з 12.12.2014 по 01.09.2017 (Т.3 а.с.124-125) та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується позовних вимог про спростування недостовірної інформації.

Частиною 4 ст. 32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 270 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України фізична особа, зокрема, має право на повагу до гідності та честі.

Згідно положень статті 277 ЦК України та роз'яснень, які містяться в п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно із ч. 2 ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема: критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема: гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз'яснено, що згідно положень статті 40 Конституції України та з урахуванням висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8-рп/2003, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. У випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, а не поширення недостовірної інформації.

Разом із тим звернення має бути адресоване органу державної влади, органу місцевого самоврядування та посадовій і службовій особам цих органів, що компетентні розглянути таке звернення. Наявність у зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і це звернення було викликано не наміром виконати свій громадський обов'язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Так, як відповідно до п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладеним на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Відповідно до ч.2 ст.140 КЗпП України у трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що категорія "несумлінний працівник" повинна бути доказана через застосування роботодавцем до працівника заходів дисциплінарного і громадського впливу, або деприміювання.

Доказів цьому відповідачем не надано.

Встановивши факт поширення в поданні на ім'я голови первинної профспілкової організації інформації щодо ОСОБА_1, а саме: «у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх трудових обов'язків, згідно звітів щодо виконаної роботи, які були подані ОСОБА_1 директору Північної ЕС"», суд вважає, що поширена інформація є негативною та недостовірною.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди

Із висновку судово-психологічної експертизи № 7979 від 28.03.2017 року вбачається, що ОСОБА_1 спричинені страждання за умови ситуації звільнення його з посади заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду Північної Ес, що досліджується у справі (Т.3 а.с.10-17)

В судовому засіданні, будучи допитаним на предмет роз'яснення вказаного висновку, судовий експерт ОСОБА_9 підтвердив факт спричинення моральних страждань ОСОБА_1 процедурою його звільнення.

За ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, позивачу ОСОБА_1 спричинені моральні страждання, викликані процедурою звільнення, що порушує його нормальні життєві зв'язки, також враховуючи поширення недостовірної інформації, дійшов висновку, співмірною компенсацією спричиненої моральної шкоди буде сума 50000 грн.

За приписами п.2 ч.1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, та п. 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10-11, 57-60, 208-209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ №349-к від 11.12.2014 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника головного інженера з протиаварійної роботи і технічного нагляду відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Стягнути з Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, з 11.12.2014 року по 01.09.2017 року, у розмірі 472596 (чотириста сімдесят дві тисячі п'ятсот дев'яносто шість) грн. 29 коп.

Визнати інформацію, викладену в поданні відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до профспілкового комітету відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» від 24.11.2014 року, а саме: " у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх трудових обов'язків, згідно звітів щодо виконаної роботи, які були надані ОСОБА_10 директору Північної ЕС".

Зобов'язати керівництво відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" спростувати вказану інформацію у такий же спосіб, який її було розповсюджено, а саме шляхом направлення письмового звернення до профспілкового комітету відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" про визнання вказаної інформації недостовірною.

Стягнути з Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь ОСОБА_1 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. компенсації моральної шкоди.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та в частині стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання його копії.

Головуючий: