Ухвала суду № 68605339, 31.08.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1578/17Головуючий у суді І-ї інстанції Іванова Л. А.

Доповідач Черненко В. В.

УХВАЛА

31.08.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Черненко В.В.

суддів: Кіселика С.А., Дьомич Л.М.

за участю секретаря: Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Порше Лізинг Україна» на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.06.2017 року по справі за позовом ТОВ «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Порше Лізинг Україна» про визнання договору про фінансовий лізинг недійсним та стягнення сплачених коштів за договором,-

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Порше Лізинг Україна» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг.

ОСОБА_2 звернувся в суд із зустрічним позовом до ТОВ «Порше Лізинг Україна» про визнання договору про фінансовий лізинг недійсним та стягнення сплачених коштів за договором.

ОСОБА_2 подав суду першої інстанції заяву про забезпечення позову.

Зазначив, що на даний час є судові рішення судів апеляційної інстанції, які набрали законної сили по цивільним справам про визнання договорів фінансового лізингу, що укладались ТОВ «Порше Лізинг Україна» з фізичними особами лізингоодержувачами нікчемними, застосування наслідків нікчемного правочину та стягнення із ТОВ «Порше Лізинг Україна» на користь фізичних осіб коштів, сплачених за договором про фінансовий лізинг.

ОСОБА_2 зазначив, що має ґрунтовні підстави побоюватися, що відповідач може розпорядитися коштами на рахунку та використати їх не за призначенням, з метою ухилення від виконання рішення суду, що в свою чергу ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду.

Просив суд накласти арешт на грошові кошти у сумі 242714 грн.49 коп., що знаходяться на розрахунковому рахунку № 26004011991000 ТОВ «Порше Лізинг Україна», код ЄДРПОУ 35571472.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.06.2017 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 242 714 (двісті сорок дві тисячі сімсот чотирнадцять) грн. 49 коп., що знаходяться на розрахунковому рахунку №26004011991000 товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», код ЄДРПОУ 35571472, , у філії «КІБ» публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», МФО 300379.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права. Зокрема, зазначається, що ТОВ «Порше Лізинг Україна» здійснює господарську діяльність з 2007 року, і фактів невиконання товариством рішень судів позивачем за зустрічним позовом не надано, крім того, в порушення вимог ст.10, ст.60 ЦПК України заявником не доведено шляхом подання суду належних доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання рішення суду, а також те, що відповідачем вчиняються будь-які дії, які можуть утруднити виконання рішення суду.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Накладаючи арешт на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», суд першої інстанції встановив, що 29 травня 2013 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір фінансового лізингу №00007547, за умовами якого ТОВ «Порше Лізинг Україна» передав ОСОБА_2 у користування транспортний засіб типу VW Polo Sedan 1, 6 І 2013 року виробництва, в обмін на зобов'язання останнього прийняти об'єкт лізингу, сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до Договору та згідно з Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід'ємну частину договору, на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 16 610 доларів США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 4 152, 50 доларів США.

Суд першої інстанції зазначив, що з аналізу положень статей 151, 152 ЦПК України слідує, що арешт, як вид забезпечення позову, може бути накладений лише на майно або грошові кошти, які належать саме відповідачу по справі (є власністю відповідача).

Судом також відзначається, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно ( в тому числі рухоме майно, грошові суми тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення до нього позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні і тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися належним йому майном з метою ухилення від виконання судового рішення на стадії його виконання.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що між сторонами дійсно є наявним спір з приводу визнання недійсним договору про фінансовий лізинг та стягнення коштів, що має одночасно немайновий та майновий характер, та є достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку відповідача в межах заявлених позивачем за зустрічним позовом позовних вимог про стягнення коштів в розмірі 242 714 грн. 49 коп., може утруднити виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, на підставі чого та з урахуванням відповідності виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач за зустрічним позовом позовним вимогам, необхідності вжиття заходів забезпечення позову та з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог позивача щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову, а тому необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 242 714 грн. 49 коп., що знаходяться на розрахунковому рахунку № 26004011991000 товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», у філії «КІБ» публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», МФО 300379.

В апеляційній скарзі зазначається, що судом першої інстанції при постановленні ухвали суду були порушені норми процесуального права.

Колегія суддів перевірила зазначені доводи і дійшла висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження.

З матеріалів справи вбачається, що предметом зустрічного позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» є визнання договору про фінансовий лізинг №00007547 від 29.05.2013 року недійсним та стягнення сплачених коштів за договором про фінансовий лізинг №00007547 від 29.05.2013 року в розмірі 242 714 грн. 49 коп.

29 травня 2013 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір фінансового лізингу №00007547, за умовами якого ТОВ «Порше Лізинг Україна» передав ОСОБА_2 у користування транспортний засіб типу VW Polo Sedan 1, 6 І 2013 року виробництва, в обмін на зобов'язання останнього прийняти об'єкт лізингу, сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до Договору та згідно з Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід'ємну частину договору, на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 16 610 доларів США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 4 152, 50 доларів США.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно і грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, наведеними в п. 4 постанови №9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви щодо забезпечення позову, суд першої інстанції правомірно послався на те, що наявні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчився у реальній загрозі невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому дійшов правильного висновку щодо необхідності забезпечити вказаний позов шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 242 714 (двісті сорок дві тисячі сімсот чотирнадцять) грн. 49 коп., в межах заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. 303, ст. 307, ст.311, ст. 312, ст. 313, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «Порше Лізинг Україна» - відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.06.2017 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: