Вирок № 68598990, 04.09.2017, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2299/17

Номер провадження1-кп/473/215/2017

ЄРДР № 12017150000000506

ВИРОК

іменем України

"04" вересня 2017 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

за участю секретарів Данилевич Т.О., Муха О.В., Сиверин Л.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, освіта професійна технічна, сімейний стан - одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює охоронцем ПАТ «Микитівський гранітний кар'єр», зареєстрований за місцем проживання та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор Періжок О.В.,

захисник Лукіянчин І.П.,

обвинувачений ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

20 травня 2017 року біля 10 годин 00 хвилин обвинувачений водій ОСОБА_2 керував технічно справним транспортним засобом - легковим автомобілем моделі «ВАЗ - 2102» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, рухався по проїжджій частині автодороги Р - 06 «Ульянівка - Миколаїв», яка має по одній смузі руху у кожному з напрямків, з боку міста Вознесенська в напрямку міста Нова Одеса Миколаївської області.

Рухаючись у вказаному напрямку, на 146 км автодороги Р - 06 «Ульянівка - Миколаїв», обвинувачений водій ОСОБА_2 грубо порушуючи п.п. 2.3 «б», 12.1, 14.2 «в» Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміни, не обрав безпечної швидкості руху керованого ним транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перед початком обгону транспортного засобу, який рухався попереду у попутному напрямку, не переконався, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, почав виїжджати на смугу зустрічного руху, здійснюючи обгін. Виїхавши на смугу зустрічного руху, обвинувачений водій ОСОБА_2, усвідомлюючи, що він не встигне закінчити маневр обгону, змінив напрямок руху ліворуч та виїхавши на зустрічне узбіччя, втратив керування над автомобілем, внаслідок чого автомобіль, перебуваючи у некерованому стані, змінив напрямок руху праворуч, перетнув проїжджу частину автодороги Р - 06 «Ульянівка - Миколаїв» виїхав на праве узбіччя де допустив зіткнення з деревом.

В результаті дорожньої транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ - 2102» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, громадянка ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди.

Дана дорожня транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення водієм автомобіля «ВАЗ - 2102» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, обвинуваченим ОСОБА_2 вимог п.п. 2.3 «б», 12.1, 14.2 «в» Правил дорожнього руху України, дії якого знаходяться в причинному зв'язку з наслідками, які настали.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_2.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_2 визнав свою вину повністю в порушенні ним вимог п.п. 2.3 «б», 12.1, 14.2 «в» Правил дорожнього руху України та підтвердив вчинення даного злочину при викладених вище обставинах. Також він зазначив, що загибла громадянка ОСОБА_4 не мала родини та близьких родичів, і ним особисто було проведено її поховання.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив факт дорожньої транспортної пригоди, яка мала місце 20 травня 2017 року біля 10 годин 00 хвилин, коли обвинувачений водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом - легковим автомобілем моделі «ВАЗ - 2102» при виїзді з міста Вознесенська в напрямку міста Нова Одеса на 146 км автодороги Р - 06 «Ульянівка - Миколаїв» на території Вознесенського району Миколаївської області при виконанні маневру обгону транспортного засобу, який рухався попереду у попутному напрямку, виїхавши на смугу зустрічного руху, попав в аварійну ситуацію, і усвідомлюючи, що він не встигне закінчити маневр обгону, змінив напрямок руху ліворуч та виїхавши на зустрічне узбіччя, втратив керованість автомобіля, внаслідок чого автомобіль, перебуваючи у некерованому стані, змінив напрямок руху праворуч, перетнув проїжджу частину автодороги Р - 06 «Ульянівка - Миколаїв» виїхав на праве узбіччя де допустив зіткнення з деревом. В результаті дорожньої транспортної пригоди пасажир автомобіля під керуванням водія ОСОБА_2 громадянка ОСОБА_4, яка знаходилася на задньому сидінні в салоні автомобіля, від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди. Він також знаходився в салоні автомобіля «ВАЗ - 2102» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 на правому передньому сидінні поруч з водієм, і при даній дорожній транспортній пригоді не отримав тілесних ушкоджень середнього та тяжкого ступеню тяжкості.

Підстав для сумнівів в показаннях обвинуваченого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_5, які були допитані в судовому засіданні, у суда немає, так як дані показання суд знаходить об'єктивними, достовірними, логічними та належними, які підтверджені в судовому засіданні за допомогою інших доказів, які досліджені судом в судовому засіданні.

Протоколом огляду місця дорожньої транспортної пригоди від 20 травня 2017 року, із схемою та фототаблицею до нього, з яких вбачається, що 20 травня 2017 року в першій половині дня на території Вознесенського району Миколаївської області на 146 км автодороги Р - 06 «Ульянівка - Миколаїв» на відстані 710 метрів від дорожнього знаку 5.45 - начало населеного пункту «Вознесенськ» сталася дорожня транспортна пригода з участю водія ОСОБА_2, який керував транспортним засобом - легковим автомобілем моделі «ВАЗ - 2102» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під час якої пасажир даного автомобіля громадянка ОСОБА_4 загинула на місці дорожньої транспортної пригоди. /а.к.п. 35 - 47/.

Постановою органу досудового слідства від 20 травня 2017 року, відповідно до якої речовим доказом за кримінальним провадженням визнано транспортний засіб: автомобіль моделі «ВАЗ - 2102» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, який зберігається на автомобільному майданчику Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області. /а.к.п. 49/.

Висновком судової медичної експертизи №147 від 23 травня 2017 року, відповідно до якого смерть громадянки ОСОБА_4 1981 року народження настала від тупої сполученої закритої черепно - мозкової травми, яка супроводжувалась переломами кісток основи черепа, крововиливами під м'які мозкові оболонки та тупої травми правого стегна, що супроводжувалась відкритим переломом правої стегнової кістки, що підтверджується результатами розтину трупа. При судово - медичній експертизі трупа виявлено: перелом кісток основи черепа з крововиливом під м'які мозкові оболонки, крововиливом в м'які покрови голови з внутрішньої сторони, переломи нижньої щелепи, відкритий перелом правої стегнової кістки з раною в ділянці середньої третини на зовнішній поверхні правого стегна та саднами, рана в ділянці правого гомілко - стопового суглобу внутрішньої поверхні, садна на правій гомілці в середній третині передньої поверхні, на лівому стегні в середній третині внутрішньої поверхні, на тильній поверхні правої та лівої кисті. Тілесні ушкодження виникли від дії тупого, тупих предмета, предметів, як з обмеженою так і з необмеженою контактуючою поверхнею не задовго до настання смерті, не виключається вірогідність утворення тілесних ушкоджень в умовах дорожньої транспортної пригоди, яка мала місце 20 травня 2017 року. Згідно наказу №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя, і в даному випадку призвели до смерті. Мається прямий причинно - наслідковий зв'язок між тілесними ушкодженнями та настанням смерті. Найбільш вірогідно тілесні ушкодження виникли в середині автомобіля від удару, ударів об деталі, деталями салона автомобіля. Найбільш вірогідно первинний контакт потерпілої був з деталями автомобіля нижніми кінцівками, на що вказують тілесні ушкодження, виявлені в ділянці нижніх кінцівок /відкритий перелом правої стегнової кістки, садна та рана в ділянці нижніх кінцівок з послідуючим ударом обличчям, на що вказують переломи нижньої щелепи. /а.к.п. 52 - 55/.

Висновком судової інженерно - транспортної трасологічної експертизи по дослідженню технічного стану транспортного засобу №358 від 29 травня 2017 року та фототаблицею до нього, відповідно до яких на момент дорожньої транспортної пригоди рульове керування, ходова частина і робоча гальмівна система автомобіля «ВАЗ - 2102» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, перебували в працездатному стані. Несправностей автомобіля, які могли б вплинути до дорожньої транспортної пригоди та могли би вплинути на рух, а також невідповідностей щодо технічного стану транспортного засобу вимогам Правил дорожнього руху України та ДСТУ 3649:2010 в даних досліджуваних системах та механізмах не виявлено. /а.к.п. 59 - 63/.

Висновком судової інженерно - транспортної трасологічної експертизи №359 від 19 червня 2017 року та фототаблицею до нього, відповідно до яких автомобіль «ВАЗ - 2102» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, імовірно не контактував з іншим транспортни засобом. Пошкодження, що розташовані в правій передній частині /правому порозі, правій передній двері, правій частині даху/ автомобіля «ВАЗ - 2102» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, відносяться до ушкоджень, що могли утворитись в наслідок контакту із стовбуром дерева. /а.к.п. 66 - 70/.

Висновком судової інженерно - транспортної автотехнічної експертизи по дослідженню механізму та обставин дорожньої транспортної пригоди №391 від 19 червня 2017 року, відповідно до якого в наведеній дорожній ситуації, водій автомобіля «ВАЗ - 2102» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.1, 14.2 «в» Правил дорожнього руху України. В діях водія автомобіля «ВАЗ - 2102» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам п. 12.1, 14.2 «в» Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «ВАЗ - 2102» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 мав технічну можливість запобігти події. У вказаній дорожній ситуації, дії водія автомобіля «ВАЗ - 2102» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, які не відповідали технічним вимогам п.12.1, 14.2 «в» Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв'язку з настанням даної дорожньої транспортної пригоди. /а.к.п. 77 - 79/.

Таким чином дані докази за кримінальним провадженням, досліджені в судовому засіданні, суд визнає належними, так як вони прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному процесі, мають значення для кримінального провадження, є достовірними та допустимими, так як вони отримані в порядку, встановленому КПК України, і як наслідок вони можуть прийняті судом для обгрунтування вироку за кримінальним провадженням.

Мотиви неврахування судом окремих доказів та підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою.

Суд визнає не допустимим доказом за кримінальним провадженням висновок комунальної установи «Вознесенська центральна районна лікарня» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №31 від 20 травня 2017 року. /а.к.п. 48/ та його копії /а.к.п. 93, 104/, в зв'язку з наступними обставинами. Відповідно до п.10 «а» в оригіналі даного висновку, який був наданий в судовому засіданні органом державного обвинувачення для долучення до обвинувального акту, було зазначено, що обвинувачений водій ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, а п.10 «б» даного висновку не був заповнений. В копіях даного висновку медичного закладу №31 від 20 травня 2017 року /а.к.п. 93, 104/, які були надані в судовому засіданні стороною захисту, з відкриттям даної копії, після її вилучення із комунальної установи «Вознесенська центральна районна лікарня», учасникам кримінального провадження, відповідно до п.10 «а» зазначено, що обвинувачений водій ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, а відповідно до п.10 «б» даного висновку зазначено, що згідно із результатом токсикологічного дослідження № 2978/1196 від 25 травня 2017 року Миколаївського обласного наркологічного диспансеру, ознак сп'яніння у обвинуваченого водія ОСОБА_2 не виявлено.

Результат токсикологічного дослідження Миколаївського обласного наркологічного диспансера за номером 2978/1136 від 25 травня 2017 року, відповідно до якого був проведений аналіз біологічного матеріала зразків обвинуваченого водія ОСОБА_2, які у нього були відібрані 20 травня 2017 року в комунальній установі «Вознесенська центральна районна лікарня», відповідно до інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, також в оригіналі долучений до обвинувального акту в судовому засіданні при проведенні судового слідства за кримінальним провадженням. /а.к.п. 103/.

При аналізі нормативно - правових актів та норм КПК України, на підставі яких був долучений до матеріалів кримінального провадження та використаний органом державного обвинувачення в судовому засіданні як доказ, висновок комунальної установи «Вознесенська центральна районна лікарня» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №31 від 20 травня 2017 року. /а.к.п. 48/, суд приходить до наступного висновку.

Медичне освідування обвинуваченого водія ОСОБА_2, було розпочато 20 травня 2017 року в 15 годин 15 хвилин в комунальній установі «Вознесенська центральна районна лікарня» не не на підставі вимог ст.241 КПК України, а на підставі вимог п.8 розділу І інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, відповідно до якого, у разі дорожньо - транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.

Відповідно до вимог п.8 розділу І вищезазначеної інструкції, обвинувачений водій ОСОБА_2 був оглянутий в 15 годин 15 хвилин 20 травня 2017 року лікарем приймального відділення комунальної установи «Вознесенська центральна районна лікарня» ОСОБА_6, про що була оформлена медична картка №62 від 20 травня 2017 року, відповідно до якої в 16 годин 00 хвилин цієї ж доби - 20 травня 2017 року у обвинуваченого водія ОСОБА_2 медичним персоналом даного закладу охорони здоров'я були відібрані біологічні зразки, які були відправлені для токсикологічного дослідження до Миколаївського обласного наркологічного диспансера.

Токсикологічне дослідження відібраних біологічних зразків обвинуваченого водія ОСОБА_2 було розпочате 25 травня 2017 року та закінчено 26 травня 2017 року, про що Миколаївським обласним наркологічним диспансером був складений відповідний медичний документ - результат токсикологічного дослідження за номером 2978/1136. /а.к.п. 103/.

Відповідно до п.8 розділу ІІІ вищезазначеної інструкції метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.

Відповідно до п. 15 розділу ІІІ вищезазначеної інструкції за результатми огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Відповідно до п.16 розділу ІІІ вищезазначеної інструкції, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду, алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.

Відповідно до п.17 розділу ІІІ вищезазначеної інструкції, зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Відповідно до п.18 розділу ІІІ вищезазначеної інструкції, усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».

Відповідно до п.19 розділу ІІІ вищезазначеної інструкції, акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.

Відповідно до п.20 розділу ІІІ вищезазначеної інструкції, висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.

Відповідно до п.21 розділу ІІІ вищезазначеної інструкції, кожний випадок огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 5).

Відповідно до п.22 розділу ІІІ вищезазначеної інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї інструкції, вважаються недійсними.

Таким чином в судовому засіданні до обвинувального акту за кримінальним провадженням відносно обвинуваченого водія ОСОБА_2 додано висновок комунальної установи «Вознесенська центральна районна лікарня» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №31 від 20 травня 2017 року. /а.к.п. 48/ та його копії /а.к.п. 93, 104/, який був складений з порушенням вимог цієї інструкції, який суд вважає недійсним, внаслідок взаємовиключних висновків, які зафіксовані в копії п.п.10 «а» та 10 «б» даного висновку, і дана копія не відповідає оригіналу самого висновку. /а.к.п. 48, 93, 104/.

В судовому засіданні суд приходить до висновку, що висновок органу досудового слідства, на підставі якого до обвинувального акту за кримінальним провадженням були внесені дані про те, що обвинувачений водій ОСОБА_2 в порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння ґрунтується на припущеннях.

Відповідно до ст.370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.91 КПК України, обставиною, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні є подія кримінального правопорушення /час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення/.

Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В судовому засіданні не встановлено достатніх доказів для визнання судом факту того, що обвинувачений водій ОСОБА_2 в порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. та під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу. /а.к.п. 2 - 3/.

Показання обвинуваченого ОСОБА_2 в судовому засіданні, в частині того, що він керував транспортним засобом в тверезому стані, під час дорожньої транспортної пригоди, органом державного обвинувачення та доказами за кримінальним провадженням не спростовані.

Дослідивши в судовому засіданні докази за кримінальним провадженням, представлені органом державного обвинувачення, а також докази здобуті під час судового слідства, вислухавши показання обвинуваченого ОСОБА_2, суд приходить до переконання, що висновок органу досудового слідства, на підставі якого до обвинувального акту за кримінальним провадженням були внесені дані про те, що обвинувачений водій ОСОБА_2 в порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння /а.к.п. 2 - 3/ не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні. В судовому засіданні не надано доказів, які б підтверджували про вживання алкоголю чи лікарських препаратів на його основі на протязі доби 20 травня 2017 року обвинуваченим водієм ОСОБА_2, до моменту скоєння ним дорожньої транспортної пригоди.

За таких обставин, суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_2 висновок органу досудового слідства про те, що обвинувачений ОСОБА_2 в порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. /а.к.п. 2 - 3/.

Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_2.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_2.

Неумисні дії обвинуваченого ОСОБА_2, суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає його щире каяття, добровільне відшкодування завданого матеріального збитку, позитивні характеристики з місця роботи та проживання. наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей, яких він виховує практично сам, в зв'язку з працевлаштуванням його дружини за кордоном України.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_2 судом не встановлено.

Висновок органу досудового слідства про те. що обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, відповідно до ст.67 КК України може бути визнано вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, судом не визнаний, як обставина, яка не доведена в судовому засіданні за допомогою належних та допустимих доказів, і тому підлягає виключенню із обвинувального акту за кримінальним провадженням.

Мотиви призначення покарання

При визначенні виду та міри покарання, яке слід засосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_2, суд виходить з наступних обставин.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує скоєння ним злочину з необережності, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину. Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_2, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси.

Крім того суд враховує стать та вік обвинуваченого ОСОБА_2, який виключно позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, є не судимим. /а.к.п. 80 - 92/.

Також при визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує висновок органу пробації за досудовою доповіддю, відповідно до якого, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. У громаді можливе виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 за умови здійснення нагляду та застосування соціально - виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_2. /а.к.п. 23 - 32/.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, при призначенні основного покарання обвинуваченому ОСОБА_2, враховуючи тяжкість злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, його наслідки та інші обставини справи, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ч.1 ст.69 КК України, суд вважає можливим при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 основного покарання за ч.2 ст.286 КК України перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання в виді виправних робіт, не зазначеного в санкції ч.2 ст.286 КК України.

Суд вважає, що основний вид покарання в виді виправних робіт відносно обвинуваченого ОСОБА_2, буде необхідним та достатніми для його виправлення, та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.

Також суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 додаткове покарання в виді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів на певний строк.

При призначенні даних видів основного та додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд виходить із змісту ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість злочину, скоєного обвинуваченим ОСОБА_2, а також ту обставину, що вчинення не умисного злочину обвинуваченим призвело до незворотніх наслідків в виді смерті пасажирки ОСОБА_4, яка знаходилася в салоні транспортного засобу під керуванням водія обвинуваченого ОСОБА_2, суд не знаходить підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання із застосуванням вимог ст. ст. 75, 76 КК України.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України. /а.к.п. 49, 56/.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. /а.к.п. 58, 65, 76/.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та із застосуванням ч.1 ст.69 КК України призначити йому покарання в виді виправних робіт за місцем роботи на строк 02 /два/ роки із відрахуванням в дохід держави 10 /десяти/ відсотків щомісяця із суми його заробітку, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 02 /два/ роки.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: автомобіль моделі «ВАЗ - 2102» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, який знаходиться на підставі довіреністі від 10 жовтня 2007 року, посвідченої приватним нотаріусом Южноукраїнського міського нотаріального округу ОСОБА_7, в експлуатації, розпорядженні та користуванні обвинуваченого ОСОБА_8, і який зберігається на автомобільному майданчику Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області - повернути громадянину ОСОБА_2. /а.к.п. 49, 56/.

Судові витрати, які документально підтверджені в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави в особі Вознесенського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, Банк УДК в Миколаївській області р/р 31116115700007, код платежу 24060300, код банку 38037770, МФО 826013:

-989 /дев'ятсот вісімдесят дев'ять/ гривень 60 копійок за проведення судової інженерно - транспортної трасологічної експертизи № 358 від 29 травня 2017 року. /а.к.п. 58/.

-1237 /одну тисячу двісті тридцять сім/ гривень 00 копійок за проведення судової інженерно - транспортної трасологічної експертизи № 359 від 19 червня 2017 року. /а.к.п. 65/.

-703 /сімсот три/ гривні 68 копійок за проведення судової інженерно - транспортної автотехнічної експертизи по дослідженню механізму та обставин дорожньої транспортної пригоди №391 від 19 червня 2017 року. /а.к.п. 76/.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О. Е. Дробинський