Постанова № 6859813, 20.10.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2009 р.                                                                                 № 2а - 2358/09/1470

           м.Миколаїв

13:15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі судового засідання Богзі Н.А.,

за участю представників:

позивача: Бондаренко І.О. –дов. №24 від 02.04.2009,

відповідача: Бойко О.В. –дов. №3/9/10-007 від 08.01.2009,

ІІІ особи: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТОВ фірма "Уніпром", вул. Генерала Свиридова, 40,Миколаїв,54034 доДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028 Управління державного казначейства України м. Миколаєві, пр-т Леніна, 97,Миколаїв,54000 провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002701520/0 від 27.05.2009; зобов’язання 1-го відповідача надати другому відповідачу висновок про відшкодування з державного бюджету на користь позивача податку на додану вартість в сумі 310 грн.;зобов`язання 2-го відповідача відшкодувати з державного бюджету на користь позивача податку на додану вартість в сумі 310,0 грн.,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати винесене ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва податкове повідомлення-рішення від 27.05.2009 №0002701520/0; зобов’язати ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва надати до Управління державного казначейства висновок про відшкодування з бюджету на користь позивача податок на додану вартість у сумі 310,0 грн. та зобов’язати Управління державного казначейства м.Миколаєва відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача податок на додану вартість у сумі 310,0 грн.

У судовому засіданні 20.10.2009 позивач подав до суду заяву про залишення без розгляду позовних вимог заявлених до Управління державного казначейства м.Миколаєва про відшкодування з Державного бюджету України на користь позивача податку на додану вартість у сумі 310,0 грн.

В обґрунтування своїх вимог до ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва позивач посилається на те, що у акті перевірки та у листі, яким розглянуто заперечення позивача на акт перевірки відповідач зазначає, що платник ПДВ набуває право на бюджетне відшкодування, якщо два періоди поспіль у його деклараціях різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту має від’ємне значення. Таким чином, для отримання бюджетного відшкодування по декларації за березень 2009 року позивачем, на думку відповідача не дотримано даної вимоги, оскільки різниця між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту у березні 2009 року має позитивне значення у сумі 663,0 грн. Позивач вважає, що вказана позиція відповідача не узгоджується з приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.п.5.11, 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №166. Крім того, позиція позивача підтверджена Інформаційно-довідниковим департаментом державної податкової служби та листом ДПА України у Миколаївській області від 25.09.2009 №2282/10/31-012.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що для отримання бюджетного відшкодування платнику треба мати від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту два місяці поспіль, в даному випадку: у лютому та у березні 2009 року.

          Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

          Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 20.10.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

15.05.2009 ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої ТОВ фірма «Уніпром»суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 15.05.2009 №1851/15-20/20889091, в якому зазначено, що згідно даних податкових декларацій за березень 2009 року ТОВ фірмою «Уніпром» визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду у розмірі 663,0 грн. Таким чином, ТОВ фірма «Уніпром»не витримало умову для отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з ПДВ за березень 2009 року, тобто порушено вимоги підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Таким чином, ТОВ фірма «Уніпром» завищило заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за березень 2009 року у розмірі 310,0 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002701520/0 від 27.05.2009, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 310,0 грн.

Позивач не погоджуючись з вказаним рішенням звернувся з позовом до суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.2009 №0002701520/0 та зобов’язання ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва надати до Управління державного казначейства висновок про відшкодування з бюджету на користь позивача податку на додану вартість у сумі 310,0 грн. підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пункт 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР (надалі –Закон№168/97-ВР) встановлює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Так, згідно п.п.7.7.1 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.2, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.5.11, 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997 (надалі - Порядок), якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від’ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду) (п.5.11 Порядку).

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від’ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від’ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість) (п.5.12 Порядку).

Як вбачається з наданої позивачем податкової декларації за березень 2009 року у рядку 23.1 (значення рядка 22.2 попереднього звітного періоду) вказана сума 973,0 грн., що є залишком від’ємного значення минулого звітного (податкового) періоду (лютого 2009 року).

Різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за березень 2009 року становить позитивне значення 663,0 грн. (рядки 18.1 та 20 декларації за березень 2009 року).

Таким чином, з врахуванням приписів п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР та п.5.12 Порядку, різниця між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту у березні 2009 року, з урахуванням залишку такого від’ємного значення у лютому 2009 року, має від’ємне значення (663,0 –973,0). = –310,0 грн. Саме ця сума внесена позивачем до додатків 2 та 3 податкової декларації з ПДВ за березень 2009 року.

При цьому, у акті перевірки відповідачем не ставиться під сумнів фактична сплата платником податку 310,0 грн. за товари (послуги) у попередніх податкових періодах.

Таким чином, суд вважає, що позивачем дотримано приписів п.п.«а»п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР при визначенні суми бюджетного відшкодування за березень 2009 року.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідачем не доведена належними засобами доказування правомірність прийняття ним податкового повідомлення-рішення від 27.05.2009 №0002701520/0.

Слід також зазначити, що у листі ДПА у Миколаївській області (а.с.52-54) з приводу порядку визначення суми бюджетного відшкодування , позиція позивача не спростована.

За вказаних обставин, позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.2009 №0002701520/0 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.п.7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з’ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Згідно п.п.7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п’яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов’язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Враховуючи викладене, позовна вимога про зобов’язання ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва надати до Управління державного казначейства висновок про відшкодування з бюджету на користь позивача податку на додану вартість у сумі 310,0 грн., обґрунтована та також підлягає задоволенню.

Враховуючи подання позивачем у судовому засіданні 20.10.2009 заяви про залишення без розгляду його позовних вимог до Управління державного казначейства м.Миколаєва про відшкодування з Державного бюджету України на користь позивача податку на додану вартість у сумі 310,0 грн., суд, у відповідності до п.5 ч.1 ст.155 КАС України залишає позовну заяву в цій частині без розгляду.

В силу п.3 ст.94 та ст.98 КАС України, судові витрати підлягають відшкодуванню з Державного бюджету на користь позивача у сумі пропорційній задоволеним позовним вимогам, а саме 2,26 грн.

Керуючись ст.ст.11, 71, ч.3 ст.94, ст..98, п.5 ч.1 ст.155, ст.ст.158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасуватиподаткове повідомлення-рішення №0002701520/0 від 27.05.2009.

3. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м.Миколаєва надати Управлінню державного казначейства України у м.Миколаєві висновок про відшкодування з державного бюджету на користь позивача податку на додану вартість в сумі 310,0 грн.

4. В частині зобов’язання Управління державного казначейства України у м.Миколаєві відшкодувати з державного бюджету на користь позивача податку на додану вартість в сумі 310,0 грн. позовну заяву залишити без розгляду.

3. Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю Фірмі «Уніпром» (вул.Генерала Свиридова, 40, к.414, м.Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 20889091) понесені ним судові витрати у сумі 2,26 грн. з Державного бюджету України.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                                                                                           М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 16.11.2009