Ухвала суду № 68597211, 29.08.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 рокуЛьвів№ 876/3468/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Яворського І.О.,

при секретарі судового засідання - Куціль С.І.,

за участі представників позивача - ОСОБА_1,

та відповідачів - Клапчука Р.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року у справі за його позовом до Державної міграційної служби України та Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання незаконним і скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної міграційної служби України (далі - ДМС) та Головного управління ДМС у Львівській області (далі - Головне управління), з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про визнання незаконним та скасування наказу ДМС від 17.10.2016 №623-к «Про призначення ОСОБА_3» (далі - Наказ №623-к) та наказу Управління від 17.10.2016 №523-к «Про оголошення Наказу ДМС України від 17.10.2016р. №623-к «Про призначення ОСОБА_3.» (далі - Наказ№523-к), зобов'язання ДМС перевести позивача на посаду першого заступника начальника Головного управління - начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянств (далі - Посада).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що вивільнення його із займаної посади першого заступника начальника Головного управління (далі - Посада-1) з подальшим призначенням на нижчу посаду за наявності тотожної Посади з посиланням на ст.43 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон №889-VlII) є незаконним, оскільки на його думку істотні умови праці не змінювались, а лише змінилась назва посади. Зазначає, що основні посадові обов'язки Посади є ідентичними з основними посадовими обов'язками Посади-1, з огляду на що факт зміни істотних умов праці відсутній. Більше того вважає незаконним переведення на нижчу посаду в іншу місцевість без його погодження.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року у справі №813/3948/16 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує на обставини викладені в позовній заяві, а також зазначає, що зміна назви структурного підрозділу державного органу або посади, не пов`язана із зміною функцій державного органу та основних посадових обов`язків не вважається зміною істотних умов державної служби.

Відповідач у письмовому запереченні вважає постанову суду першої інстанції обґрунтованою, прийняту з врахуванням всіх обставини справи та такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при переведенні позивача діяв правомірно, в межах наданих повноважень та на підставах, передбачених чинним законодавством.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 05.07.2012 по 23.06.2015 ОСОБА_3 працював на посаді завідувача Радехівського районного сектору ДМС у Львівській області (далі - Посада-2).

Наказом ДМС від 22.06.2015 №481-к «Про призначення ОСОБА_3.» позивача з 24.06.2015 призначено на Посаду-1 в порядку переведення як такого, що зарахований до кадрового резерву на цю посаду, увільнивши з Посади-2 (т.1 а.с.196).

Посада-1 була передбачена Штатним розписом на 2015 рік Головного управління, затвердженого наказом ДМС від 23.03.2015 №40 «Про введення в дію штатних розписів на 2015 рік територіальних органів ДМС» (т.1 а.с.65-71).

Наказом ДМС від 14.03.2016 №38 «Про затвердження структур територіальних органів ДМС України» затверджено структуру Головного управління (т.1 а.с.49-50).

Наказом ДМС від 15.04.2016 №63 «Про введення в дію штатних розписів на 2016 рік територіальних органів ДМС» (далі - Наказ №63) введено в дію з 15.04.2016 затверджений Головою ДМС Штатний розпис на 2016 рік Головного управління (т.1 а.с.53-60).

Наказом ДМС від 21.07.2016 №194 «Про введення в дію штатного розпису на 2016 рік ГУ ДМС у Львівській області» (далі - Наказ №194) введено в дію з 01.05.2016 Штатний розпис на 2016 рік Головного управління. Штатний розпис на 2016 рік Головного управління, введений в дію Наказом №63 вважати таким, що втратив чинність (т.1 а.с.72-77).

Принагідно зазначити, що у зв`язку із затвердженням нової структури та штатного розпису в Головному управлінні відбулись зміни, зокрема замість Посади-1, яку займав позивач, введено Посаду.

24.05.2016 ОСОБА_3 Головою ДМС вручено попередження, зі змісту якого вбачається, що на підставі Наказу №63 в межах граничної чисельності працівників Головного управління введено в дію новий штатний розпис зазначеного територіального органу, у зв`язку з чим Посада-1 виводиться із штатного розпису Головного управління. Відтак, відповідно до вимог ст.43 Закону №889-VlII позивача попереджено про наступне вивільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці на підставі п.6 ч.1 ст.83 цього Закону. Одночасно ОСОБА_3 пропонувалася Посада-2 (т.1 а.с.87).

Надалі, Наказом №623-к позивача призначено на Посаду-2 в порядку переведення, увільнивши з Посади-1 (т.1 а.с.24).

Вказаний розпорядчий акт оголошено Наказом №523-к (т.1 а.с.25).

Вважаючи такі дії відповідача неправомірними та такими, що суперечать приписам чинного законодавства., позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом №889-VlII.

Частиною 2 ст.1 Закону №889-VlII визначено, що державним службовцем є громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених ч.1 ст.1 цього Закону (п.4 ч.1 ст.2 Закону №889-VlII).

Відповідно до ч.1 ст.43 цього ж Закону підставами для зміни істотних умов державної служби є:

1) ліквідація або реорганізація державного органу;

2) зменшення фонду оплати праці державного органу;

3) скорочення чисельності або штату працівників у зв'язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу.

Зміною істотних умов державної служби вважається зміна:

1) належності посади державної служби до певної категорії посад;

2) основних посадових обов'язків;

3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення;

4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу;

5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту) (ч.3 ст.43 Закону №889-VlII).

Враховуючи, що Посаду-1, яку обіймав позивач виведено з штатного розпису Головного управління, а введено Посаду суд апеляційної інстанції відзначає, що відбулася зміна істотних умов державної служби - зміна основних посадових обов'язків. Такий висновок слідує із наступного.

Посадові обов'язки Посади-1, які передбачені відповідно до наказу Головного управління від 16.09.2014 №135 «Про затвердження розподілу обов'язків між першим заступником начальника та заступником начальника Головного управління», а посадові обов'язки Посади Головного управління передбачені відповідно до наказу від 24.05.2016 №115 «Про затвердження розподілу обов'язків між першим заступником начальника та заступником начальника Головного управління» та «Положенням про управління у справах іноземців та осіб без громадянства Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області», затвердженого наказом від 26.10.2016 №236, так, як зазначена Посада передбачає виконання повноважень, як першого заступника начальника Головного управління так і начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства Головного управління.

Важливо, що про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 60 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати (ч.4 ст.43 Закону №889-VlII).

Згідно з абзацами 2,3 ч.4 ст.43 цього ж Закону у разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв'язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі п.6 ч.1 ст.83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби.

Якщо протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці 2 цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем з метою виконання вимог абзацу 1 ч.4 ст.43 Закону №889-VlII позивача попереджено про виведення Посади-1 зі штатного розпису та одночасно для подальшого працевлаштування запропоновано Посаду-2. З вищевказаним попередженням позивача було ознайомлено 24.05.2016, про що свідчить його підпис та проставлена ним дата на вищевказаному попередженні (т.1 а.с.87).

Однак, позивачем не було подано ні заяви про звільнення на підставі п.6 ч.1 ст.43 Закону №889-VlII, ні заяви про переведення на іншу запропоновану йому посаду.

Таким чином, враховуючи те, що від ОСОБА_3 не надійшли заяви, зазначені в абзаці 2 ч.4 ст.43 Закону №889-VlII, то відповідно до вимог абзацу 3 ч.4 ст.43 цього ж Закону він вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби на Посаді-2.

Враховуючи вищенаведене, Наказом №623-к ОСОБА_3 призначено на Посаду-2 в порядку переведення, увільнивши з Посади-1 (т.1 а.с.24).

Щодо покликань апелянта на протиправність неврахування його заяви від 14.07.2016 щодо переведення його на рівнозначну посаду апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Дійсно, позивачем було подано до ДМС заяву від 14.07.2016 щодо переведення його на Посаду (т.1 а.с.26).

Варто зазначити, що відповідно до п.17 ч.4 ст.19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) керівник центрального органу виконавчої влади призначає на посади за погодженням з міністром, звільняє з посад заступників керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади.

Згідно з пп.13 п.10 «Положення про Державну міграційну службу України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 20.08.2014 №360 Голова ДМС призначає на посаду за погодженням з Міністром внутрішніх справ заступників (далі - Міністр) керівників територіальних органів ДМС та звільняє їх з посади.

З метою виконання вказаних вимог чинного законодавства, головою ДМС листом від 25.07.2016 до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС) надіслано подання для погодження звільнення ОСОБА_3 з Посади-1 та призначення його на Посаду (т.1 а.с.132).

Проте, листом МВС від 06.09.2016 №12595/01/14-2016 відповідно до абзацу 14 пп.3 п.1 «Положення про Міністерство внутрішніх справ України», затвердженого постановою КМУ від 28.10.2015 №878, Міністром погоджено звільнення ОСОБА_3 з Посади-1 та не погоджено призначення його на Посаду (т.1 а.с.88).

Таким чином, враховуючи те, що Міністром не погоджено призначення позивача на Посаду в ДМС були відсутні правові підстави для такого призначення.

Проаналізувавши доводи і докази апелянта, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ті, на які позивається останній не спроможні спростувати правильність оспорюваного рішення відповідача.

Так, наведені в справі відповідачем аргументи є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують доводи позивача та підтверджують обґрунтованість і правомірність дій і рішень відповідача, які оспорювалися позивачем у даній справі.

А відтак, апеляційний суд не вбачає підстав для висновку про неправомірність чи необґрунтованість прийнятих відповідачем Наказів №№623-к та 523-к, якими позивача призначено на Посаду-2 в порядку переведення, увільнивши з Посади-1 та не знаходить обставин, які би підтверджували порушення порядку та умов проведення такого переведення, які могли б бути достатньою умовою для задоволення позовних вимог позивача.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року - без змін,

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суд) касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч.3 ст. 160 КАС - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя В. Я. Качмар судді О. М. Гінда І. О. Яворський Повний текст виготовлений 4 вересня 2017 року.