Ухвала суду № 68597167, 31.08.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2017 рокуЛьвів№ 876/7447/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача Хом'яка О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлана» на ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 01 червня 2017 року про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлана» до Городоцької міської ради Львівської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування,

в с т а н о в и в:

ТзОВ «Світлана» 30.05.2017 звернулося в суд з адміністративним позовом до Городоцької міської ради Львівської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, в якому просило визнати недійсним та скасувати рішення Городоцької міської ради Львівської області №610 від 23.11.2016 «Про погодження надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок на території Городоцької міської ради (за межами населеного пункту) Львівської області для ведення ОСГ учасникам АТО».

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 01 червня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ТзОВ «Світлана» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права. Апелянт вказує, що даний спір підлягає до розгляду Городоцьким районним судом Львівської області як адміністративним, за правилами КАС України, а судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення (ухвали) було порушено ст.ст. 2, 3, 17 та 109 КАС України.

Крім того, зазначений спір не може бути розглянутим за правилами ГПК, оскільки позивач вже звертався з аналогічним позовом в порядку господарського процесуального судочинства до Господарського суду Львівської області. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.03.2017 року провадження у справі № 914/353/17 було припинено через те, що спір підлягає до розгляду в порядку адміністративного судочинства. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 ухвала Господарського суду Львівської області від 27.03.2017 залишена без змін.

При апеляційному розгляді представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Відповідач та третя особа в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у адміністративній справі суд першої інстанції виходив з того, що цей спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, а відтак не може бути оскаржений до адміністративного суду.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно з частиною першою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною першою статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (частина перша статті 116 ЗК України).

Згідно частини першої статті 123 ЗК України надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених законом, або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки. При цьому розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, передбачених статтею 122 цього Кодексу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (частина друга статті 123 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (частина третя статті 123 ЗК України).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 ЗК України.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 ЗК України).

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (частина десята статті 123 ЗК України).

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (частина тринадцята статті 123 ЗК України).

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина чотирнадцята статті 123 ЗК України).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування (оренду) громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у користування (оренду) зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких визначені в статті 123 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.

При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування (оренду).

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що підставою звернення ТзОВ «Світлана» стало порушення його права власності на земельну ділянку, яке порушене оскаржуваними рішеннями Городоцької міської ради Львівської області, ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права, оскільки в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2016 року (справа №806/3787/13-а).

Окрім цього, позивач вже звертався з аналогічним позовом в порядку господарського процесуального судочинства до Господарського суду Львівської області. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.03.2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного Господарського суду від 17.05.2017 року провадження у справі № 914/353/17 було припинено, оскільки спір підлягає до розгляду в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, колегія суддів зазначає, що як видно з оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування № 610 від 23.11.2016 року «Про погодження надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок на території Городоцької міської ради (за межами населеного пункту) Львівської області для ведення ОСГ учасникам АТО», у зв'язку із його прийняттям в громадян (учасників АТО) жодного цивільного права не виникло, оскільки наявність цього рішення не свідчить про безумовне надання вказаним учасникам дозволу на складання проекту відведення, а також передачу земельної ділянки у власність.

Таким чином, у суду першої інстанції не було підстав застосовувати положення п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України.

За таких обставин, оскаржена ухвала не відповідає нормам процесуального права, доводи апеляційної скарги складають підстави для її скасування та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 199 ч. 1 п. 3, 205 ч. 1 п .6, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світлана» задовольнити.

Ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 01 червня 2017 року про відмову у відкритті провадження у справі №441/701/17 скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Д. М. Старунський судді В. М. Багрій А. І. Рибачук

Повний текст судового рішення виготовлено 04.09.2017