Постанова № 68596003, 28.08.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2017 р. Справа №805/2337/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 10 год. 25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голошивця І.О., при секретарі Шташаліс О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІ-ГРУПП" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про зобов'язання списати залишок несплаченої пені, -

за участю:

представника позивача -Христенка С.В.- за довіреністю,

представника відповідача -Самохвалової Ю.А.-за довіреністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІ-ГРУПП" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про зобов'язання списати залишок несплаченої пені.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 22.05.2017 року ТОВ "ЮНІ-ГРУПП" звернулось до Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області із заявою про надання довідки про відсутність заборгованості. 30.05.2017 року Слов`янською об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Донецькій області була надана відмова № 1700024416 в отриманні довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, у зв'язка з тим що позивач має податковий борг за неосновним місцем реєстрації у Маріупольській об`єднаній державній податковій інспекціяї ГУ ДФС у Донецькій області (Куйбишевський район міста Донецька).

Позивач вважає, що з урахуванням положень Податкового кодексу України та Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" сума податкового боргу самостійно узгоджених податкових зобов`язань з земельного податку з юридичних осіб та орендної плати з юридичних осіб за 2014 рік, а також залишок несплаченої пені за 2015-2016 рік є незаконним, необгрунтованним та таким, що не відповідають критеріям правомірності, які ставляться до рішень суб`єктів владних повноважень, а тому повинні бути визнанні протиправними та скасуванню.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІ-ГРУПП" просить суд зобов`язати списати залишок несплаченої пені зі сплати за землю (орендна плата) (за 2015-2016 рік) у сумі 39195,80 грн. та зі сплати за землю (земельний податок) (за період 2015-2016 рік) у сумі 6590,74 грн. у загальній сумі 45786,54 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав свої вимоги, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача надав суду заперечення на позовну заяву, в обґрунтування яких зазначив, що відповідно до підпункту 38.7 статті 38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України плата за землю не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Таким чином представник відповідача зазначає, що механізм застосування норм підпункту 38.7 статті 38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України в частині списання пені відсутні.

Також представник відповідача зазначає, що для вирішення цього питання ГУ ДФС у Донецькій області спрямовано листа до ДФС України, відповідь на теперішній час не отримано.

Представник відповідача у судовому засідання підтримав заперечення та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІ-ГРУПП", зареєстрований у якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 31366727, знаходиться за адресою 84110, Донецька область, місто Слов`янськ, вулиця Сільзаводська, буд 5.

Відповідач - Маріупольська об`єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, судом встановлено наступне.

13.03.2017 року позивач засобами електронного зв'язку направив уточнюючі податкові декларації зі сплати за землю (земельний податок):

- за 2015 рік на суму 10 547,94 грн.;

- за 2016 рік на суму 15 115, 20 грн. (а.с. 22-32)

20.03.2017 року направив уточнюючі податкові декларації зі сплати за землю (орендна плата):

- за 2015 рік на суму 62 438,80 грн.;

- за 2016 рік на суму 89474,80 грн. (а.с. 9-20)

22.05.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІ-ГРУПП" звернулося до Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області із заявою про надання довідки про відсутність заборгованості. (а.с. 59)

30.05.2017 року Слов`янською об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Донецькій області була надана відмова № 1700024416 в отриманні довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюється органами доходів і зборів. Підставою для відмови стало те, що позивач має податковий борг за неосновним місцем реєстрації у Маріупольській об`єднаній державній податковій інспекціяї ГУ ДФС у Донецькій області (Куйбишевський район міста Донецька), код платежу - 30 14010100 00. (а.с. 60)

Станом на 08.06.2017 року за позивачем рахується залишок несплаченої пені зі сплати за землю (орендна плата) (за 2015-2016 рік) у сумі 39195,80 грн. та зі сплати за землю (земельний податок) (за період 2015-2016 рік) у сумі 6590,74 грн. у загальній сумі 45786,54 грн.

Позивач перебуває на податковому обліку за основним місцем у Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.(а.с. 61-62)

Однак, деякі податки та збори, зокрема, податкові зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб та орендної плати з юридичних осіб сплачує за місцезнаходженням юридичної особи, а саме у Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Донецькій області.

Не погоджуючись із нарахуванням пені позивач звернувся до суду із даним позовом.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення правовідносин, далі ПК України) та Законом № 1669-VІІ.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом

Тобто, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником в строки, визнається сумою податкового боргу платника податків, відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 вказаного Кодексу.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

В матеріалах справи наявні податкові декларації, надані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІ-ГРУПП" зі сплати за землю (земельний податок) та зі сплати за землю (орендна плата) за 2015 - 2016 роки.

Вдіповідачем надано до суду картку особового рахунку позивача з якої вбачається нарахування пені зі сплати за землю (орендна плата) (за 2015-2016 рік) у сумі 39195,80 грн. та зі сплати за землю (земельний податок) (за період 2015-2016 рік) у сумі 6590,74 грн. у загальній сумі 45786,54 грн.

При цьому, суд зазначає, що Податковий кодекс України передбачає можливість встановлення податкової пільги.

Згідно із п. 30.1 ст. 30 Податкового кодексу України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 Кодексу .

Так, відповідно до п.30.2 ст.30 Кодексу, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Відповідно до п. 30.9 ст. 30 Податкового кодексу України податкова пільга надається шляхом, зокрема звільнення від сплати податку та збору.

У відповідності до п.30.5 ст. 30 Податкового кодексу України податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно Податковим кодексом України, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

Статтею 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі Закон № 1669-VII) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України (абзац перший статті 1 Закону № 1669).

З аналізу зазначених норм Закону № 1669-VII та Податкового кодексу України вбачається, що зазначеним Законом встановлено пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, а саме щодо податку який сплачується суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО. Зазначені норми Закону № 1669-VII не суперечать вимогам Податкового кодексу України.

Перелік земельних ділянок державної та комунальної власності, на які розповсюджуються пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669-VII, визначається виходячи з переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, згідно переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог п. 5 ст. 11 Закону № 1669-VII.

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України".

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція"; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053".

Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р та № 1053-р від 30.10.2014 року, до зазначених населених пунктів належить м. Донецьк та м. Слов'янськ (місце перереєстрації позивача).

При цьому, земельні ділянки, за які позивач сплачує плату за землю (орендну плату та земельний податок) знаходяться безпосередньо у м. Донецьку (Куйбишевський район). (а.с.40, 47)

З огляду на викладене, оскільки земельні ділянки позивача перебувають у населеному пункті, на території якого здійснювалась та здійснюється антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції триває, пільги, встановлені ст. 6 Закону № 1669-VII, поширюються на позивача як платника земельного податку, який перебував та перебуває на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до статті 11 Закону № 1669-VII, Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ст. 101 Податкового кодексу України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном "безнадійний" розуміється: зокрема, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), відповідно до вимог п.п. 101.2.4 п.101.2 ст. 101 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.2 статті 14-1 Закону № 1669-VII, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо".

Відповідно до статті 10 Закону № 1669, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідно до статті 11 Закону № 1669-VII, Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Однак, норми статті 6 Закону № 1669 мають пряму дію у відповідності до чого не вимагають додаткового отримання сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин.

На підставі викладеного, наявний податковий борг позивача за неосновним місцем реєстрації у Маріупольській об`єднаній державній податковій інспекціяї ГУ ДФС у Донецькій області (Куйбишевський район міста Донецька), код платежу - 30 14010100 00, зокрема, залишок несплаченої пені зі сплати за землю (орендна плата) (за 2015-2016 рік) у сумі 39195,80 грн. та зі сплати за землю (земельний податок) (за період 2015-2016 рік) у сумі 6590,74 грн. у загальній сумі 45786,54 грн. є необгрунтованим та безпідставним, тому у відповідності до статті 101 Податкового кодексу України підлягає списанню.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, позивачем доведено його право на списання безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), оскільки в розумінні статті 101 Податкового кодексу України та наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577 "Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків" позивач має достатньо доказів настання таких обставин, з огляду на що, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог ТОВ "ЮНІ-ГРУПП" у повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлений 04.09.2017.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІ-ГРУПП" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про зобов'язання списати залишок несплаченої пені- задовольнити.

Зобов'язати Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області списати залишок несплаченої пені зі сплати за землю (орендна плата) (за 2015-2016 рік) у сумі 39195,80 грн. та зі сплати за землю (земельний податок) (за період 2015-2016 рік) у сумі 6590,74 грн. у загальній сумі 45786 (сорок п'ять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 54 коп., що виник за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІ-ГРУПП" (код ЄДРПОУ 31366727).

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 28 серпня 2017 року в присутності представника позивача та представника відповідача.

Повний текст постанови складається у відповідності до ст. 160 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Голошивець І.О.