Постанова № 68595856, 30.08.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2017 року м. Житомир справа № 806/1726/17

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Нагірняк М.Ф., суддів: Попова О.Г., Шуляк Л.А. ,

секретар судового засідання Добровольська Н.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про стягнення 7776,00 грн. та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства внутрішніх справ України про стягнення компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати за період з вересня 2011року по серпень 2012року, стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення за 2012рік в сумі 2592,00грн., стягнення матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем за 2012рік в сумі 5184,00грн. і моральної шкоди в сумі 100000,00грн. та до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про зобов'язання провести перерахунок його грошового забезпечення за останні 24 місяці проходження служби з урахуванням постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 18.04.2016року в справі №806/1803/14 з повною розшифровкою його складових та видати відповідну довідку.

В судовому засіданні Позивач свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі і зазначив, що з 2011року по серпень 2012року працював у Фастівському МВ ГУМВС в Київській області на посаді начальника кримінальної міліції з відповідним посадовим окладом та щомісячними преміями в розмірі 100% до посадового окладу. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.04.2016року в справі №806/1803/14 з ГУМВС в Київській області стягнуто на його користь заборгованість по заробітній платі (премії) з урахуванням індексації в сумі 12935,85грн., але ці кошти не виплачено по даний час по вині МВС України, як розпорядника вказаних коштів. Крім того, на думку Позивача, з МВС України підлягають стягненню матеріальна допомога на оздоровлення за 2012рік в сумі 2592,00грн., матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових проблем за 2012рік в сумі 5184,00грн. і моральної шкоди в сумі 100000,00грн. З відповідними рапортами на виплату вказаних премій Позивач не звертався.

Одночасно Позивач зазначив, що на його звернення безпідставно ГУМВС в Київській області не провело перерахунок його грошового забезпечення за останні 24 місяці проходження служби з урахуванням вказаної постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 18.04.2016року, та не видало довідку про суми такого забезпечення з повною розшифровкою його складових.

Представник Міністерства внутрішніх справ України, Відповідача-1 по справі, в судове засідання не прибув, направив суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що виплата грошового забезпечення працівникам МВС України здійснюється за місцем проходження служби. Позивач проходив службу в у Фастівському МВ ГУМВС в Київській області, а тому МВС України не здійснювало жодних нарахувань та виплату Позивачу грошового забезпечення. Одночасно представник Відповідача-1 зазначив про безпідставність обґрунтування позовних вимог положеннями КЗпП України, так як Позивач не перебував в трудових відносинах, а проходив службу в органах МВС України.

Представник ГУ МВС України в Київській області, Відповідача-2 по справі, в судове засідання не прибув, направив суду письмові заперечення проти позову, в яких також зазначив, що листом від 27.02.2017року Позивачу повідомлялося, що на виконання рішення суду нарахована індексація за несвоєчасну виплату заробітної плати. При надходженні коштів Позивачу вони будуть виплачені.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення Позивача, письмові заперечення представників Відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх складових, регулюються правовими нормами Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС N 499/2007 від 31.12.2007року (надалі - Інструкція N 499), що були чинні на день виникнення таких відносин (втратив чинність згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 жовтня 2016 року N 1131).

Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач протягом спірного періоду з 2011 року по серпень 2012року працював у Фастівському МВ ГУМВС в Київській області і відповідно до наказу Відповідача-2 від 15.08.2012року №719 був звільнений зі служби.

Правомірність визначення Позивачу грошового забезпечення за період з 06.09.2011року по 22.08.2012року була предметом судового розгляду в іншій адміністративній справі.

Як зазначено в постанові Житомирського окружного адміністративного суду від 18.04.2016року в адміністративній справі № 806/1803/14, позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУМВС в Київській області були задоволені частково, в тому числі було стягнено на користь Позивача з вказаного Відповідача заборгованість в заробітній платі (премії) з урахуванням індексації за вказаний період на загальну суму 12935,85грн. Вказане судове рішення набрало законної сили відповідно до Ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016року (а.с.24-26, 80-83).

В розумінні вимог ч.1ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, заборгованість по заробітній платі (премії) Позивача з урахуванням індексації за вказаний період підлягає стягненню з ГУМВС в Київській області, а не з МВС України, а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними і задоволенню не підлягають.

При цьому суд враховує, що на виконання зазначеного судового рішення Позивачу 01.07.2016року видано відповідний виконавчий лист (а.с.16).

Одночасно суд роз'яснює Позивачу, що відповідно до вимог ст.236 КЗпП України питання щодо відшкодування коштів, зумовлених затримкою виконання судового рішення про стягнення заборгованості по заробітній платі (премії) Позивача з урахуванням індексації, підлягає вирішенню в рамках адміністративної справи № 806/1803/14 шляхом винесення відповідної ухвалу про виплату середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню є також позовні вимоги Позивача щодо стягнення з МВС України матеріальної допомоги на оздоровлення за 2012рік в сумі 2592,00грн. та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем за 2012рік в сумі 5184,00грн., виходячи з наступного.

По-перше, відповідно до положень п.1.6. Інструкції N 499 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Тобто, матеріальна допомога на оздоровлення і матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових проблем, як складові грошового забезпечення Позивача в 2012році підлягали виплаті за місцем його служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків цього підрозділу (Фастівське МВ ГУМВС в Київській області), а не МВС України.

По-друге, відповідно до п. 2.16.2 Інструкції N 499 особам рядового і начальницького складу передбачена виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надання якої здійснюється на підставі мотивованого рапорту особи.

В судовому засіданні сам Позивач визнав, що із жодним рапортом про надання матеріальної допомоги ні до МВС України, ні до ГУМВС в Київській області не звертався, у зв'язку з цим підстав для надання матеріальної допомоги останньому не було.

Така правова позиція викладена в постанові ВАСУ від 13 червня 2013 р. NК/9991/73397/12

Відповідно до вимог п.2.16.4 Інструкції N 499 підставою для надання допомоги для оздоровлення особам рядового чи начальницького складу є наказ про особовий склад, за яким особа рядового чи начальницького складу вибуває в чергову відпустку.

В судовому засіданні сам Позивач визнав, що із жодним рапортом про надання відпустки до МВС України не звертався і, відповідно МВС України наказу про надання Позивачу відпустки в 2012році не приймало, а тому не зобов'язане було надавати допомогу для оздоровлення.

Суд вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги Позивача про відшкодування моральної шкоди в сумі 100000,00грн.

В обґрунтування вказаних вимог Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів. В позовній заяві та в поясненнях Позивача в судовому засіданні вказано, що моральна шкода зумовлена тим, що він протягом 5 років не отримував заробітну плату, страждав та мав некомфортні стосунки в сім'ї. Разом з тим, Позивач не зазначив, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Як зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" N 4 від 31.03.95р., під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Зазначене свідчить про відсутність жодних доказів щодо факту заподіяння Позивачеві вказаних моральних страждань з протиправності дій МВС України, наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд визнає, що за приписами п.4.1 Інструкції N 499 про виплачені особам рядового і начальницького складу суми грошового забезпечення видається грошовий атестат, зразок якого наведено у додатку до цієї Інструкції.

Відповідно до вимог п.4.3 цієї ж Інструкції N 499 особам, які звільняються з призначенням пенсії, грошовий атестат на руки не видається, а передається разом з іншими документами до уповноваженого структурного підрозділу органу внутрішніх справ з підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

Як зазначено в п.7 Постанови КМ України від 17 липня 1992 р. N 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей", пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Зазначене свідчить про наявність права у Позивача на отримання довідки про його грошове забезпечення за останні 24 місяці проходження служби з повною розшифровкою його складових, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та з урахуванням постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 18.04.2016року в справі № 806/1803/14.

В зв'язку з цим позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Головне управління МВС України в Київській області в особі Ліквідаційної комісії провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за останні 24 місяці проходження служби з урахуванням постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 18.04.2016року в справі № 806/1803/14 з повною розшифровкою його складових та видати відповідну довідку.

Підстави, передбачені ст.94 КАС України, для відшкодування чи стягнення судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 2,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити частково, зобов'язати Головне управління МВС України в Київській області в особі Ліквідаційної комісії провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за останні 24 місяці проходження служби з урахуванням постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 18.04.2016року в справі № 806/1803/14 з повною розшифровкою його складових та видати відповідну довідку.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Суддя О.Г. Попова

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст постанови виготовлено: 01 вересня 2017 р.