Постанова № 68595798, 02.02.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 р. Справа № 804/7683/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріГончаровій В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу у сумі 163 811,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач має податковий борг зі сплати єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, в тому числі які обрали спрощену систему оподаткування, які проводять незалежну професійну діяльність, у сумі 163 811,86 грн., проте фізична особа-підприємець добровільно не сплачує заборгованість, а тому вона підлягає стягненню у судовому порядку.

Позивач у судове засідання не прибув, просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення повістки рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте на адресу суду повернувся конверт у зв'язку із неврученням. Заяв, клопотань або заперечень на позов до суду не надходило. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку у Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків.

Борг відповідача виник за результатами донарахувань за актами документальних перевірок, а саме:

- 69 467,71 грн. - донараховано в поточному ропі єдиного внеску за актом минулого року. Вимога про сплату боргу (недоїмки) (для фізичної особи) №0022851701 від 17.10.2014 року:

- 3 473,38 грн. - донараховано штрафних санкцій по єдиному внеску за актом минулого року. Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування або своєчасно ненарахованого єдиного внеску №0022841701 від 17.10.2014 року:

- 170,00 грн. - штрафні санкції донараховано в поточному ропі за актом перевірки минулого року, Податкове повідомлення-рішення (форма «Р») №0034331701 від 29.12.2015 року;

- 170,00 грн. - штрафні санкції відповідно до частини 7 пункту 11 статті 25 Закону №2464-VI донараховані в поточному році акт минулого року. Рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу декларації єдиного внеску №0034331701 від 30.12.2015 року;

- 4 310,99 грн. - донараховано штрафні санкції по єдиному внеску за актом минулого року, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування або своєчасно ненарахованого єдиного внеску №0034261701 від 29.12.2015 року;

- 86 219,78 грн. - донараховано в поточному році єдиного внеску за актом минулою року, вимога про сплату боргу (недоїмки) (для фізичної особи) №0034271 701 від 29.12.2015 року.

Таким чином фізична особа-підприємець ОСОБА_3 має заборгованість перед бюджетом на суму на загальну суму 163 811,86 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачені заходи впливу та стягнення єдиного внеску.

Зокрема, відповідно до частини 1 статті 25 вказаного Закону рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

За приписами частини 3 зазначеної статті суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Частиною 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Податковим органом було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.03.2014 року № Ф-738-25 на 12 144,96 грн., яку направлено 25.03.2014 року на податкову адресу відповідача, однак відділенням поштового зв'язку на адресу податкового органу повернуто конверт 29.04.2014 року у зв'язку з неврученням.

Відповідно до вимог пункту 3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2016 р. № 393, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.04.2016 р. за № 609/28739, протягом п'ятнадцяти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску, фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплачу боргу (недоїмки).

На виконання зазначених вимог законодавства було сформовано вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.07.2016 року №Ф-738-25 на 236 921,72 грн., яку направлено засобами поштового зв'язку листом з повідомленням про вручення та отримано 30.07. 2016 року.

Матеріали справи не містять доказів оскарження вимог ні в адміністративному, ні в судовому порядку або про втрату ними юридичної сили.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у справі, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) суму податкового боргу з єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, в тому числі які обрали спрощену систему оподаткування, які проводять незалежну професійну діяльність, в розмірі 163 811,86 грн. (сто шістдесят три тисячі вісімсот одинадцять гривень вісімдесят шість копійок) за кодом платежу 71040000, одержувач: Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, код 39522811, назва банку: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р №37195204010473.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Степаненко