Ухвала суду № 68595768, 20.04.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 квітня 2017 р. Справа №804/8148/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Степаненко В.В.при секретарі за участю: представника позивача представника відповідачаГончаровій В.Г. Ширяєва В.Д. Парханової О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг-Центр 7» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг-Центр 7» про стягнення податкового боргу у розмірі 275 392,89 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2016 року відкрито провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

30 березня 2017 року від відповідача надійшло клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, в обґрунтування якого зазначено, що строк звернення до суду із позовними вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 275 392,89 грн. сплинув 06.02.2016 року, а Державна податкова інспекція у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до суду лише в листопаді 2016 року.

У судовому засіданні представник відповідача заявлене клопотання підтримав, просив суд його задовольнити. Представник позивача проти залишення позовної заяви без розгляду заперечив, просив відмовити у його задоволенні.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України або іншими законами.

У відповідності до частини 1 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Судом встановлено, Державною податковою інспекцією у Новокодацькому районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг-Центр 7» з питань дотримання податкового законодавства за період 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт від 03.09.2010 року №1768/232/33383194.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.03.2011 року №0001462302/3, яким донараховано суду грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 275 418,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2011 року №2а/0470/3795/11 у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг-Центр 7» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.10.2010 р. №0001462302/0, від 18.11.2010 р. №0001462302/1, від 10.01.2011 р. № №0001462302/2 та від 24.03.2011 р. було відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2013 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг-Центр 7» було залишено без задоволення, а Постанову від 22.07.2011 року - без змін.

Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2011 року №2а/0470/3795/11 набрала законної сили 6 лютого 2013 року.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

За приписами пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

З системного аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування строків давності, визначених статтею 102 Податкового Кодексу України, поширюються і на випадки порушення провадження у справах про стягнення податкового боргу.

З огляду на викладене, граничним терміном звернення податкового органу із вимогою про стягнення зазначеного податкового боргу з відповідача є 05.02.2016 року, а з матеріалів справи судом встановлено, що до суду із позовними вимогами про стягнення 275 392,89 грн. в рахунок погашення податкового боргу позивач звернувся лише 22 листопада 2016 року, а отже з пропуском строку звернення до суду.

Поряд із цим, суд зазначає, що від позивача не надходило клопотання про поновлення строку звернення з адміністративним позовом та не надано до суду доазів поважності причин пропуску строку, встановленого чинним законодавством України.

Згідно приписів пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд залишає без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Як зазначено Європейським судом з прав людини, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків звернення до суду за захистом порушених прав (рішення від 22.10.1996р. у справі «Стаббігс та інші проти Великобританії» та рішення від 27.02.1980р. у справі «Девеер проти Бельгії»).

У відповідності до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З огляду на вищевикладене, суд, не знайшовши підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду, приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 155, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг-Центр 7» про стягнення податкового боргу - залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу положення частини третьої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали згідно статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Степаненко