Ухвала суду № 68595744, 20.04.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 квітня 2017 р. Справа №804/2255/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Степаненко В.В. при секретарі Гончаровій В.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро клопотання позивача про забезпечення доказів у адміністративній справі за позовом публічного акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПТЕРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» до Відповідача 1 Дніпропетровської митниці ДФС, Відповідача 2 Херсонської митниці ДФС, третя особа 1 приватне підприємство «Верлайн», третя особа 2 товариство з обмеженою відповідальністю «КИІВЕКСПРОМЕТ» про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2016 року публічне акціонерне товариство «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПТЕРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» звернулося до суду з позовом до Відповідача 1 Дніпропетровської митниці ДФС, Відповідача 2 Херсонської митниці ДФС, третя особа 1 приватне підприємство «Верлайн», третя особа 2 товариство з обмеженою відповідальністю «КИІВЕКСПРОМЕТ» про визнання дій протиправними.

Одночасно із позовною заявою позивачем також надано до суду клопотання про забезпечення доказів у адміністративній справі шляхом витребування від відповідачів у справі додаткових доказів у справі, а саме: митну декларацію №110120001/2016/404514 від 12.04.2016 р.; інформацію про фактичні експортні операції з металобрухтом, починаючи з 1 березня 2015 року; інформацію про фактичний перетин державного кордону товару, оформленого митною декларацією №110120001/2016/404514 від 12.04.2016 р.; митні декларації №508040001/2016/864 від 11.03.2016 р., №508010000/2016/87 від 12.03.2016 р.; інформацію про фактичні експортні операції з металобрухтом, починаючи з 1 березня 2015 року; інформацію про фактичний перетин державного кордону товару, оформленого митними деклараціями №508040001/2016/864 від 11.03.2016 р., №508010000/2016/87 від 12.03.2016 р., в обґрунтування якої зазначено, що позивач не може надати самостійно вказані докази та у зв'язку з їх необхідність для розгляду справи по суті просить суд зобов'язати відповідачів надати вказану інформацію.

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши вказану заяву, заслухавши представника заявника, суд виходить з наступного.

Згідно частини 3 статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення доказів розглядається протягом п'яти днів після її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази. Забезпечення доказів може здійснюватися також за заявою заінтересованої особи до відкриття провадження у справі.

Частиною 2 статті 75 цього Кодексу передбачено, що заява про забезпечення доказів подається до суду, який розглядає справу, а якщо провадження у справі ще не відкрито - до місцевого адміністративного суду, на території якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів.

Згідно положень статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.

При цьому, частиною 1 статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що у заяві про забезпечення доказів необхідно вказати на обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме такі обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони могли бути використані при розгляді справи, та відрізняють заяву про забезпечення доказів від клопотання про витребування доказів.

Заявником у заяві та у судовому засіданні не наведено та не обґрунтовано належними доказами наявність обставин, які свідчили б про те, що надання вказаних в заяві доказів стане згодом неможливим або ускладненим.

Крім того, суд звертає увагу заявника, що клопотання про аналогічних витребування доказів було задоволено ухвалою суду від 20.04.2016 року.

Ототожнення заявником понять «витребування доказів» та «забезпечення доказів» в даному випадку є помилковим, оскільки обставин, які б свідчили про те, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення доказів публічного акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПТЕРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 11, 69, 73 - 75, 79, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПТЕРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» про забезпечення доказів у адміністративній справі - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Степаненко