Ухвала суду № 68594873, 04.09.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17487/17-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2017 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали позовної заяви юридичної особи Великобританії компанії «Vuldi (UK) Limited» до ОСОБА_1 про визнання права власності, визнання права на витребування майна з чужого незаконного володіння та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В :

До Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яка ухвалою судді від 05.07.2017 залишена без руху з підстав невідповідності вимогам ст. 120 ЦПК України.

Представником позивача 18.07.2017 отримано завірену копію ухвали від 05.07.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

24.07.2017 електронною поштою представник позивача двічі направив до суду заяву про виправлення описок, продовження строку виконання та роз'яснення ухвали про залишення позовної заяви у справі без руху, відвід судді від розгляду цивільної справи з додатками, яку було зареєстровано у суді 25.07.2017.

Перелік підстав та умов, за яких суддя підлягає відводу, визначений ст. ст. 20-21 ЦПК України. У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 24 цього Кодексу, у разі заявлення відводу суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі. Заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.

Відповідно, слід прийти до висновку, що розгляд заяви про відвід можливий у межах відкритого провадження цивільної справи, при цьому вирішенню питання про відкриття провадження передує перевірка форми і змісту позовної заяви на відповідність ст. ст. 119, 120 ЦПК України.

За статтею 219 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

Посилання представника заявника як на помилку не стосується зазначеного, відтак не вбачається підстав для задоволення заяви про виправлення описки.

Частиною 1 ст. 221 ЦПК України визначено, що якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, приватного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Положеннями процесуального кодексу передбачено роз'яснення, у разі якщо воно є незрозумілим, рішення суду, а не судового рішення постановленого у формі ухвали, відтак заява про роз'яснення залишається без задоволення.

У своїй заяві представник позивача порушив питання продовження строку виконання ухвали від 05.07.2017, обґрунтовуючи це необхідністю ознайомитися з матеріалами його позовної заяви та тим, що у нього зламана права рука, й наголошуючи на тому, що він може лише дуже повільно набирати на комп'ютері пальцями лівої руки, не може писати, підписувати документи власноручним підписом, виконувати інші роботи, для яких потрібні обидві руки.

Разом з тим, складання та направлення двічі електронною поштою заяви, датованої 24.07.2017, свідчить про спроможність представника виконати вимоги ст. 120 ЦПК України та подати суду копію позовної заяви з додатками, чого останнім не було здійснено.

Відповідно до частини першої статті 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Застосування передбачених цією нормою правил залежить від виду процесуального строку. У разі, коли процесуальна дія не вчинена у межах строку, встановленого законом, суд може поновити його, якщо строк пропущено з причин, визнаних судом поважними.

Представник позивача не вказав поважних причин пропуску встановленого законом строку для усунення недоліків позовної заяви, підстави, на які він посилається в обґрунтування необхідності продовження строку усунення недоліків, спростовуються його власними діями, а тому приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про продовження процесуального строку.

Встановлено, що станом на 04.09.2017 позивачем вимога ухвали від 05.07.2017 не виконана.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ч. 2 вказаної статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 20 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.

За частиною 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Практика Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків звернення до суду за захистом порушених прав (рішення у справі «Stubbings and Others v. the United Kingdom» від 22.10.1996 та рішення у справі «Deweer v. Belgium» від 27.02.1980).

Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що є позицією національного законодавства і на чому наголошується у рішеннях Європейського суду з прав людини.

Згідно з практикою Європейського суду, право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційний прав на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, а запровадження таких строків обумовлено досягненням юридичної визначеності у спірних відносинах.

Слід також зазначити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених процесуальним законом, не зловживаючи ними.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 121 ЦПК України, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст. ст. 119, 120 ЦПК України, а саме не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 14, 20 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 20-24, 73, 120, 121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви представника заявника від 24.07.2017 у повному обсязі.

Позовну заяву юридичної особи Великобританії компанії «Vuldi (UK) Limited» до ОСОБА_1 про визнання права власності, визнання права на витребування майна з чужого незаконного володіння та витребування майна з чужого незаконного володіння - вважати неподаною і повернути позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя І. В. Литвинова